Користувач:Arcitec wiki/Чернетка

Смотренко Вадим Васильович (нар. 27 грудня 1934 року, с. Костромка, Апостолівський район, Дніпропетровська область — пом. 27 червня 2019 року, м. Кропивницький) — поет, філолог, викладач, краєзнавець. Дослідник історії, архітектури та життя міста Кропивницький.

Життєпис

Народився 27 грудня 1934 року в селі Костромка Апостолівського району Дніпропетровської області в родині вчителів Василя Артемовича та Олени Олексіївни, де культом були література та мистецтво.

З початком Великої Вітчизняної війни, коли батько пішов на фронт, переїхали до родичів у село Новогригорівка Долинського району, а в 1943 році в Кіровоград – на батьківщину матері. Навчався Вадим спочатку в школах-семирічках №22 та №18, а потім в середній школі №6. Любов до історії рідного краю виявилась ще в шкільні роки. Багато цікавого він почув від своєї матері Олени Олексіївни. Захопленість краєзнавством продовжилась в студентські роки. В 1958 році закінчив історико-філологічний факультет Кіровоградського педагогічного інституту ім. О.С.Пушкіна.

Спочатку Вадиму Васильовичу довелося відслужити в армії, потім він почав працювати вчителем в селі Катеринівка Кіровоградського району, де викладав російську мову, історію, географію та малювання.

З 1965 по 1980 роки Смотренко викладав на кафедрі російської літератури Кіровоградського педагогічного інституту імені О.С.Пушкіна. Читав лекції з історії давньоруської та російської літератури ХVIII століття, також викладав методику та виразне читання. Лекції та практичні заняття викладача запам’яталися не одному поколінню педагогів – випускників КДПІ ім. Пушкіна. Його шанують як в Україні, так і далеко за її межами, адже В.В. Смотренко був куратором ще й узбецьких груп, що навчалися на той час. У 1979 році за високі результати у науковій підготовці студентської молоді Вадим Смотренко удостоївся звання «Відмінник народної освіти УРСР».

Все життя поруч з викладацькою діяльністю Вадим Васильович займався краєзнавством, він - знавець єлисаветградських старожитностей, автор та ведучий радіо- і телепередач з історії рідного краю. Дослідник місцевого ковальського мистецтва. Розуміючи, що деякі вироби ковальського мистецтва з часом можуть бути знищені, Вадим Смотренко створив унікальну колекцію малюнків художньої ковки будівель Єлисаветграду ХІХ – ХХ ст., підготував книгу «Металеві мережива Маленького Парижа». Він також є головним консультантом книги Віктора Петракова «Маленький Париж. Елисаветград в старой открытке», яку видано в 2004 році в Москві.

За особистий внесок у розвиток краєзнавчого руху, збереження та популяризацію національної історико-культурної спадщини на Кіровоградщині у грудні 2008 року йому присвоєне почесне звання «Ветеран краєзнавчого руху на Кіровоградщині».

Вадим Смотренко все життя писав вірші, був членом обласного літературного об`єднання «Степ» з 1954 року. В 2010 році в Центрально-українському видавництві вийшла збірка віршів поета Смотренка «Не мысля гордый свет забавить». Найдавніший опублікований вірш датований 1965 роком. По віршах можна прослідкувати історію і його власного життя і життя нашого міста. А його поетичний репортаж «Кіровограде, рідний мій!» - про долю власну, міста, країни та змушує замислитись над багатьма речами…

Особисте життя

Дружина Тамара Іванівна - вчитель англійської мови, викладала в СШ №32. Донька Олена працює в камерному оркестрі “Концертіно” Кіровоградської обласної філармонії. Вона також цікавиться краєзнавством.

Штурман (ралі)

Екіпаж в складі штурмана Юхи Репо і пілота Юхи Канккунена на ралі Фінляндія 2001

Шту́рман (нід. stuurman. , від stuur — "кермо" і man — "людина") — другий член гоночного екіпажу, який слідкує за маршрутом по стенограмі, дорожній книзі або карті, і дає водію вказівки для пересування по трасі. Штурман в ралі-рейдах займається орієнтуванням (ця навичка не обов'язкова в класичному ралі), слідкує за дотриманням нормативів по швидкісному режиму і часу, спілкується з суддями і контролює записи на карті або в штурманському зошиті (в залежності від виду автоспорту).

Задачі штурмана

Штурман виконує важливу роль в роботі гоночного екіпажу. Саме він майже завжди здійснює комунікацію між екіпажем і суддями. Ще перед початком змагань штурман повинен провести підготовку: йому необхідно вивчити правила змагань, отримати і розібратися в суддівських документах, розрахувати середню швидкість, скласти робочі документи (маршрутний лист, таблицю середньої швидкості)[3].

В своїй роботі штурман класичного ралі, використовує самостійно створені стенограми ("легенди") — стенографічний опис траси, який містить умовний опис поворотів, орієнтирів та особливостей траси. Під час проходження по трасі штурман керує режимом руху автомобіля орієнтуючись на стенограму, підказуючи водію направлення руху з урахуванням вибраної швидкості. Штурман повинен слідкувати за тим, щоб дотримувався графік проходження траси, може оперативно вносити поправки, робити відмітки на карті у місцях контролю часу, раптового контролю часу та на швидкісних ділянках[5].

В ралі-рейдах у екіпажів немає можливості заздалегідь ознайомитися з трасою, тому штурману видається перед стартом гонки дорожня книга з легендою-стенограмою, яка написана представниками організаторів змагання. Задача штурмана — правильно зорієнтуватися на незнайомій місцевості за допомогою дорожньої книги і карти або GPS-приймача.

Відносини між пілотом і штурманом

Іноді відносини пілота та штурмана можуть виходити за межі спорту. Нерідко можна побачити на змаганнях екіпаж, який складається з братів, як у разі з братами Жилем і Ерве Паніцці або Пером і Інгваром Карлссон, які виграли в Швеції 1988 року). В Іспанії брати Вальєхо - чемпіони Іспанії 2009 року, брати Хорхе і Хоакін Рікельме в Чилі, які спільно почали кар'єру та з 2010 року, тричі ставали чемпіонами в своїй категорії. Фінський пілот Маркус Гронхольм протягом всієї своєї кар'єри виступав з Тімо Раутіайненом, який одружений на його сестрі.

Література

• Сингуринди Э. Г. ч. 1 // Автомобильный спорт. — М.: ДОСААФ, 1982. — 304 с.
• Шугуров Л. М. Автомобили: Энциклопедия техники. — М.: Росмэн, 2008. — 62 с. — ISBN 5-353-00474-4.
• Калинина Е. И. Транспорт. Иллюстрированный путеводитель. — М.: Эксмо, 2014. — (Занимательная энциклопедия). — ISBN 978-5-699-74684-2.
• Коллектив авторов. Лексикографические штудии 2014. — М.: Директ-Медиа, 2016. — 443 с. — ISBN 978-5-4475-6096-6.

Смотренко видалений

Arcitec wiki/Чернетка
Народився	27 грудня 1934 року с. Костромка, Апостолівський район, Дніпропетровська область
Помер	27 червня 2019 року м. Кропивницький
Діяльність	поет, філолог, викладач, краєзнавець
Нагороди	«Відмінник народної освіти УРСР», «Ветеран краєзнавчого руху на Кіровоградщині» "Лауреат обласної краєзнавчої премії імені Ястребова", 2014 рік

Смотренко Вадим Васильович ( 27 грудня 1934 року, с. Костромка, Апостолівський район, Дніпропетровська область — 27 червня 2019 року, м. Кропивницький) — поет, філолог, викладач, краєзнавець. Дослідник історії, архітектури та життя міста Кропивницький.

Життєпис

Народився 27 грудня 1934 року в селі Костромка Апостолівського району Дніпропетровської області в родині вчителів Василя Артемовича та Олени Олексіївни, де культом були література та мистецтво.

З початком Великої Вітчизняної війни, коли батько пішов на фронт, переїхали до родичів у село Новогригорівка Перша Долинського району, а в 1943 році в Кіровоград – на батьківщину матері. Навчався Вадим спочатку в школах-семирічках №22 та №18, а потім в середній школі №6. Любов до історії рідного краю виявилась ще в шкільні роки. Багато цікавого він почув від своєї матері Олени Олексіївни. Захопленість краєзнавством продовжилась у студентські роки. В 1958 році закінчив історико-філологічний факультет Кіровоградського педагогічного інституту ім. О.С.Пушкіна.

Спочатку Вадиму Васильовичу довелося відслужити в армії, потім він почав працювати вчителем у селі Катеринівка Кіровоградського району, де викладав російську мову, історію, географію та малювання.

З 1965 по 1980 роки викладав на кафедрі російської літератури Кіровоградського педагогічного інституту імені О.С.Пушкіна. Читав лекції з історії давньоруської та російської літератури XVIII століття, також викладав методику та виразне читання. Лекції та практичні заняття викладача запам’яталися не одному поколінню педагогів – випускників КДПІ ім. Пушкіна. Його шанують як в Україні, так і далеко за її межами, адже В.В. Смотренко був куратором ще й узбецьких груп, що навчалися у той час. У 1979 році за високі результати у науковій підготовці студентської молоді Вадим Смотренко відзначений званням «Відмінник народної освіти УРСР».

Все життя поруч з викладацькою діяльністю Вадим Васильович займався краєзнавством, він - знавець єлисаветградських старожитностей, автор та ведучий радіо- і телепередач з історії рідного краю. Дослідник місцевого ковальського мистецтва. Розуміючи, що деякі вироби ковальського мистецтва з часом можуть бути знищені, Вадим Смотренко створив унікальну колекцію малюнків художнього кування будівель Єлисаветграду ХІХ – ХХ ст., підготував книгу «Металеві мережива Маленького Парижа». Він також є головним консультантом книги Віктора Петракова «Маленький Париж. Елисаветград в старой открытке», яку видано в 2004 році в Москві.

За особистий внесок у розвиток краєзнавчого руху, збереження та популяризацію національної історико-культурної спадщини на Кіровоградщині у грудні 2008 року йому присвоєне почесне звання «Ветеран краєзнавчого руху на Кіровоградщині».

Вадим Смотренко все життя писав вірші, був членом обласного літературного об’єднання «Степ» з 1954 року. В 2010 році в Центрально-українському видавництві вийшла збірка віршів поета Смотренка «Не мысля гордый свет забавить». Найдавніший опублікований вірш датований 1965 роком. За віршами можна простежити історію і його власного життя, і життя міста. А його поетичний репортаж «Кіровограде, рідний мій!» - про долю власну, міста, країни та змушує замислитись над багатьма речами…

Особисте життя

Дружина Тамара Іванівна - вчитель англійської мови, викладала в СШ №32. Донька Олена працює в камерному оркестрі “Концертіно” Кіровоградської обласної філармонії. Вона також цікавиться краєзнавством.