Користувач:Dr.Phil~ukwiki/Чернетка

Структура статті

• Посилання на інші значення (шаблони {{otheruses}}, {{about}}, {{не плутати}}
• Шаблони-картки (наприклад {{Особа}}, {{Картка:Таксономія}}, {{актор}}, {{фільм}}, {{футболіст}})
• Зображення
• Вступний текст
• Стаття та її розділи
  • {{Main|Стаття}} — дає Докладніше:
  • {{Див. також|Стаття}} — дає Див. також:
• Див. також
• Примітки
• Джерела
• Рекомендована література (Література)
• Посилання

Об'єктно-орієнтований аналіз

Вступний текст

Історія

Історія ООА

Способи виявлення концептуальних класів

Повторне використання існуючих моделей

Список категорій

Іменник / дієслово

CRC-аналіз

Шаблони

Принцип дії

Схема двовходового ТТЛ-елемента 2І-НЕ

Базовий логічний елемент ТТЛ складається з двох функціональних частин: логічної і силової. Логічна частина (багатоемітерний транзистор V₁) визначає виконувану елементом логічну функцію, а силова частина (транзистор V₂ та двотактний каскад на V₂—V₄) відповідає за підсилення та формування вихідних логічних рівнів. Для демонстрації роботи схеми достатньо розглянути два випадки, в яких значення вихідного сигналу відрізняється.

Перший випадок. Напруга на одному із входів представляє низький рівень (наприклад, U₁ = 0 В). У цьому випадку перший емітер транзистора V₁ з'єднується з негативним виводом джерела живлення (т. зв. "землею") через низький внутрішній опір джерела сигналу. В найпростішому випадку вхід просто замикають на "землю". Від позитивного виводу джерела живлення (+5 В) через резистор R₁ протікає базовий струм транзистора V₁, який відкривається і своїм переходом колектор-емітер замикає на "землю" базу транзистора V₂. Таким чином V₂ закритий і через нього струм не тече. Транзистор V₄ також закритий — через резистор R₄ його база замкнена на "землю". Транзистор V₃ відкритий базовим струмом через резистор R₂. Через резистор R₃, транзистор V₃ та діод V₅ на вихід схеми потрапляє високий потенціал (в межах 2,4...5 В). Стан транзистора V₁ не зміниться, якщо низький рівень напруги буде на іншому вході U₂ або на обох входах.

Другий випадок. На обидва входи схеми подано високий потенціал (U₁ = U₂ = 5 В). На базі та емітері транзистора V₁ однаково високі потенціали, тому транзистор закритий. Але при цьому перехід база-колектор транзистора виявляється зміщеним у прямому напрямі, він відкривається (як звичайний діод) і пропускає струм від джерела живлення +5 В через резистор R₁ на базу транзистора V₂, який також відкривається. Колекторний струм V₂ створює базовий струм V₄ і відкриває його. Своїм переходом колектор-емітер V₄ замикає на "землю" вихід схеми. Тому на виході низький потенціал (U_a = 0...0,4 В). Може здаватися, що транзистор V₃ також відкритий, тому треба з'ясувати його стан. Для цього потрібно оцінити потенціали бази і емітера цього транзистора. Потенціал бази V₃ складається з падінь напруги на переходах база-емітер V₄ і колектор-емітер V₂ і становить приблизно 0,9 В (≈0,7 В + ≈0,2 В). Потенціал емітера V₃ складається з падінь напруги на переходах колектор-емітер V₄ і діоді V₅ і дорівнює ≈0,9 В (≈0,2 В + ≈0,7 В). Отже на базі і емітері транзистора V₃ приблизно однакові потенціали, він закритий і не впливає на вихід схеми. Власне для цього в схемі служить діод V₅, який "підпирає" емітер транзистора V₃ і не дає йому відкритися.

Таким чином, базовий логічний елемент ТТЛ виконує логічну функцію І-НЕ, представлену таблицею істинності:

Входи		Вихід
$A$	$B$	${\overline {A\land B}}$
0	0	1
0	1	1
1	0	1
1	1	0

1. Перші дві або три букви позначають виробника:

• AM — Advanced Micro Devices;
• DM — Fairchild, National Semiconductor;
• DS — National Semiconductor;
• HD — Hitachi;
• MC — Motorola, ON Semiconductor;
• SN — Texas Instruments;
• ULN — Sprague Electric Corp.;
• uA, MM, DM — Fairchild.

Див. також

• ...
• ...

Джерела

• Ковалюк Т.В. Основи програмування. — Київ : Видавнича група BHV, 2005. — 384 с. — ISBN 966-552-138-1.

• Рудольф Марек. Ассемблер на примерах. Базовый курс. — СПб : Наука и Техника, 2005. — 240 с. — ISBN 5-94387-232-9.

Посилання

• Haigh, Thomas. William ("Velvel") Morton Kahan. ACM.

Поточна статистика дистрибутивів

Топ-10 дистрибутивів у 2011-2018

Місце	2011	2012	2013	2014	2015	2016	2017	2018
1	Mint (+)	Mint (=)	Mint (=)	Mint (=)	Mint (=)	Mint (=)	Mint (=)	Manjaro (▲)
2	Ubuntu ▼	Mageia (▲)	Ubuntu (▲)	Ubuntu (=)	Debian (▲)	Debian (=)	Debian (=)	Mint ▼
3	Fedora ▼	Ubuntu ▼	Debian (▲)	Debian (=)	Ubuntu ▼	Fedora (+)	Ubuntu (▲)	elementary (▲)
4	Debian (▲)	Fedora ▼	Mageia ▼	OpenSUSE (▲)	OpenSUSE (=)	OpenSUSE (=)	OpenSUSE (=)	MX Linux (▲)
5e	OpenSUSE ▼	OpenSUSE (=)	Fedora ▼	Fedora (=)	Fedora (=)	Manjaro (▲)	Manjaro (=)	Ubuntu ▼
6	Arch (▲)	Debian ▼	OpenSUSE ▼	Mageia ▼	Mageia (=)	Ubuntu ▼	Fedora ▼	Debian ▼
7	PCLinuxOS ▼	Arch ▼	PCLinuxOS (▲)	Arch (▲)	Manjaro (▲)	Zorin (▲)	Zorin (=)	Solus (▲)
8	Puppy (▲)	PCLinuxOS ▼	Manjaro (▲)	elementary (▲)	CentOS (▲)	elementary (▲)	elementary (=)	Fedora ▼
9	CentOS (▲)	CentOS (=)	Arch ▼	CentOS (▲)	Arch ▼	CentOS ▼	CentOS (=)	OpenSUSE ▼
10	Mandriva (▲)	Puppy ▼	Puppy Linux (=)	Zorin (▲)	Android-x86 (▲)	Arch ▼	Arch (=)	Zorin ▼

Page Hit Ranking // DistroWatch.com. — Дата звернення: 06.02.2021.