Linux Mint

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Mint
Linux Mint official logo.svg
Linux Mint 20 Cinnamon.png
Linux Mint 20 "Ulyana" (Cinnamon Edition)
Розробник Mint team
Родина ОС Linux
Модель коду Вільне програмне забезпечення
Початковий випуск 27 серпня 2006
Спосіб оновлення APT
Менеджер пакунків dpkg
Платформи, що підтримуються IA-32, x86-64
Тип ядра Монолітне ядро Linux
Ліцензія Вільні ліцензії
Веб-сайт linuxmint.com

CMNS: Mint у Вікісховищі

Linux Mint (звучить, як «Лінукс Мінт», Mint перекладається укр. м'ята) — серія дистрибутивів Лінукс на основі Ubuntu та Debian[1], орієнтованих на простоту використання, навіть якщо порівняти з Ubuntu. Linux Mint заснований на пакетній базі Ubuntu, яка повністю сумісна з ним, але істотно відрізняється підходом до організації інтерфейсу користувача і підбором застосунків за замовчуванням. Розробники Linux Mint надають десктоп-оточення, відповідне класичним канонам організації робочого столу, яке є звичнішим для користувачів, котрі не приймають нові методи побудови інтерфейсу Unity і GNOME 3. Для завантаження доступні DVD-складання на базі оболонок MATE, Cinnamon, Xfce і KDE.

Крім відмінностей в організації робочого столу, в дистрибутиві залучена низка оригінальних застосунків, що спрощують користувачам початківцям налаштування й роботу з системою. Наприклад, Linux Mint використовує перероблену систему меню, власний менеджер встановлення та оновлення застосунків, оригінальний інтерфейс для налаштування системи mintConfig, "майстер" для налаштування різних параметрів системи для початківців у стилі питання-відповідь, інтерфейс для налаштування параметрів робочого столу, засіб для виконання резервного копіювання mintBackup тощо.

Історія та розробки[ред. | ред. код]

Перший випуск Mint відбувся 27 серпня 2006, вихід бета-версії Mint (кодова назва «Ada», на основі Kubuntu 6.06) beta 007. Як і Ubuntu, «готова до вжитку». Нові версії виходять досить часто, не рідше ніж раз на пів року. На відміну від Ubuntu, яка переважно включає вільне програмне забезпечення, Mint має закриті застосунки.

Пакунки Mint, так, як і Ubuntu, переважно, базуються на пакунках із нестабільної (unstable) групи пакунків Debian. Mint використовує Advanced Packaging Tool від Debian для управління встановленими пакунками. Хоча у версії 3.0 Mint почала використовувати Synaptic. У 2006 засновник Ubuntu Марк Шаттлворт критикував Mint за використання в дистрибутиві закритого Програмного Забезпечення.

Поточна версія — 20 «Ulyana».

Особливості[ред. | ред. код]

Мінт 3.0

Мінт зосереджений на зручності й простоті використання, включає широке використання утиліти sudo, яка дозволяє користувачам виконувати адміністраторські завдання, не запускаючи небезпечний сеанс суперкористувача.

Ключовими цілями Mint є:

  • повна готовність до роботи після встановлення;
  • легкість у використанні;
  • легкість у встановленні та поширенні;
  • повна мультимедійність (mp3, mp4, QuickTime та RealMedia, Flash);
  • підтримка звичного для звичайних користувачів набору ПЗ (наприклад, архівів RAR);
  • підтримка «мобільного Інтернету» (підключення до мережі Інтернет за допомогою мобільного телефону вже з liveCD)

Зручність використання[ред. | ред. код]

Перша версія використовувала стільничне середовище KDE, яке розроблене з метою забезпечити вільний, простий та інтуїтивно зрозумілий інтерфейс, пропонуючи повний діапазон сучасних настільних програм. Окрім тих програм, які включені до KDE, Mint виходить з додатковим програмним забезпеченням, серед якого растровий графічний редактор GIMP.

Надалі розробники зосередилися на стільничному середовищі GNOME, як на стійкішому. Бета-версія Mint 2.2 із KDE була дуже нестабільна в роботі. Станом на грудень 2009 вже існувала версія із Xfce-десктопом. Також була випущена Mint Light Edition — полегшена версія для тих користувачів, закони країн яких забороняють використовувати деяке ПЗ, що включено в повну версію. Тобто без мр3 та мр4 кодеків, Macromedia Flash (її замістила GPL Flash), підтримки шифрованих DVD, Windows кодеків, Unrar, Sun Java 1.5.

Випуски[ред. | ред. код]

Mint і його варіанти доступні для завантаження в інтернеті[2].

Кожен випуск має кодове ім'я й версію, засновану на році та місяці виходу.

Версія Кодова назва Кінець підтримки[3][4][5]
1.0 Ada нестабільний
2.0 Barbara до квітня 2008
2.1 Bea до квітня 2008
2.2 Bianca до квітня 2008
3.0 Cassandra до жовтня 2008
3.1 Celena до жовтня 2008
4.0 Daryna до квітня 2009
5 Elyssa до квітня 2011
6 Felicia до 30 квітня 2010[6]
7 Gloria до 23 жовтня 2010[7]
8 Helena до 29 квітня 2011[8]
9 Isadora до квітня 2013
10 Julia до квітня 2012
11 Katya до жовтня 2012
12 Lisa до квітня 2013
13 Maya до квітня 2017 (LTS)
14 Nadia до квітня 2014
15 Olivia до січня 2014
16 Petra до липня 2014
17 Qiana до квітня 2019 (LTS)
17.1 Rebecca до квітня 2019 (LTS)
17.2 Rafaela до квітня 2019 (LTS)
17.3 Rosa до квітня 2019 (LTS)
18 Sarah до квітня 2021 (LTS)
18.1 Serena до квітня 2021 (LTS)
18.2 Sonya до квітня 2021 (LTS)
18.3 Sylvia до квітня 2021 (LTS)
19 Tara до квітня 2023 (LTS)
19.1 Tessa до квітня 2023 (LTS)
19.2 Tina до квітня 2023 (LTS)
19.3 Tricia до квітня 2023 (LTS)
20 Ulyana до квітня 2025 (LTS)
Умовні позначення
   Версія більше не підтримується
   Старіша версія, підтримується
   Поточна версія
   Майбутня версія

Ілюстрація відмінностей Linux Mint від Ubuntu[ред. | ред. код]

У Mint для полегшення роботи початківцям послаблені вимоги до використання власницького програмного забезпечення. Так, з диска встановлюється підтримка MP3 (в Ubuntu треба встановлювати окремо). Репозиторій Linux Mint Software Portal містить такі програми, як Google Earth, Picasa, Skype і багато іншого.

Linux Mint 3.0 та Ubuntu 7.04[ред. | ред. код]

  • новий mintInstall;
  • відкриття Linux Mint Software Portal: linuxmint.com/software;
  • поштар Thunderbird замінив Evolution;
  • Pidgin замінив Gaim;
  • Sunbird;
  • Gnome-control-center замінено mintConfig;
  • Обоє mintDisk (для внутрішніх дисків) і NTFS-Config (для зовнішніх) присутні для NTFS-підтримки;
  • підтримка Gnome Templates в mintDesktop;
  • mintInstall заміняє gnome-apt-install;
  • Drag & Drop підтримка в mintMenu;
  • Sun Java 6 замінила Sun Java 5;
  • Compiz, Beryl and Emerald інстальовані;
  • Нові шпалери;
  • Microsoft Windows-інтеграція (Подвійне завантаження, NTFS повна підтримка (читання і запис), Migration Assistant);
  • інсталяція в один клік (Linux Mint Software Portal, mintInstall);
  • mintMenu;
  • 3D ефекти (Compiz та Beryl на AIGLX);

Linux Mint 12 та Ubuntu 11.10[ред. | ред. код]

Mint 12 істотно відрізняється в плані підходу до організації інтерфейсу користувача і підбору використовуваних за умовчуванням застосунків.[9] Після міграції Ubuntu на оболонку Unity, а Fedora і openSUSE на GNOME 3 значна частина користувачів виявилися незадоволеними. Нововведенням Linux Mint 12 є використання в дистрибутиві технологій GNOME 3.2 і оболонки GNOME-Shell, зі збереженням звичного інтерфейсу, що нагадує GNOME 2. Для організації традиційного користувацького оточення в дистрибутив інтегрований набір додатків 'MGSE' (Mint Gnome Shell Extensions). В інтерфейсі Linux Mint присутні нижня панель запущених застосунків, меню програм, список вікон і піктограма кошика, які відсутні в GNOME 3. Замість перемикання між застосунками за замовчуванням повернута парадигма перемикання між окремими вікнами. Системні повідомлення виводяться в стилі GNOME 2, спливаючи у верхній частині екрана.

Крім відмінностей в оформленні та організації роботи, дистрибутив використовує низку оригінальних програм, що спрощують початківцям налаштування і роботу з системою. Наприклад, Linux Mint використовує перероблену систему меню, власний менеджер встановлення та оновлення програм, оригінальний інтерфейс для налаштування системи mintConfig, "майстер" для налаштування різних параметрів системи для початківців у стилі питання-відповідь, інтерфейс для налаштування параметрів десктопа, засіб для виконання резервного копіювання mintBackup тощо. Для завантаження доступні LiveCD (620 Мб, GNOME) і LiveDVD (1 Гб, GNOME + MATE).

Зміни торкнулися також політики проекту щодо пошукових систем, які представлені в браузерах, що надходять у складі дистрибутиву. Крім збору пожертвувань та спонсорської допомоги, дистрибутив активно використовує механізми, при яких пошукові запити або покупки в інтернет-магазині приносять певні кошти за партнерськими програмами. Оскільки основний дохід дистрибутиву складається з перерахувань за рекламу, показану в деяких пошукових системах, прийнято рішення прибрати з дистрибутиву всі пошукові системи, які не бажають ділити прибуток, отриманий за рахунок користувачів Linux Mint. Рекламні рушії таких пошукових систем можуть блокуватися штатними засобами блокування реклами. Linux Mint пропонує користувачам пошукові системи Duck Duck Go, Ask.com, Google, Amazon і eBay, а також Wikipedia, як представника некомерційних проектів. За умовчуванням використовується пошуковий сервіс Duck Duck Go, що вирізняється тим, що блокує рекламу та вирізає всі зайві дані, які можна використати щоб відстежити переваги й переміщення користувача. Значно спрощено інтерфейс для додавання додаткових пошукових рушіїв.

До складу дистрибутиву входить ядро Linux 3.0, Firefox 7.0, Thunderbird 7.0, LibreOffice 3.4. Мультимедійні кодеки і додаткові власницькі програми не включені в базове постачання, щоб їх швидко встановити підготовлений спеціальний інтерфейс, що дозволяє інсталювати потрібні компоненти за один клік.

Команда проекту[ред. | ред. код]

Координатори проекту:

  • Clement Lefebvre — засновник, ідейний лідер, розробник основної версії системи, заснованої на GNOME;
  • merlwiz79 — керівник випуску системи, заснованої на Xfce;
  • Jamie Boo Birse — керівник випуску системи, заснованої на KDE;
  • Shane Joe Lazar — керівник випуску системи, заснованої на Fluxbox.

Офіційні спільноти Linux Mint існують у Франції, Німеччині, Італії, Іспанії, Росії та інших країнах.[10]

Інциденти[ред. | ред. код]

Злам серверів[ред. | ред. код]

20 лютого 2016 року команда розробників Linux Mint оприлюднила повідомлення про злам серверів проекту невстановленими зловмисниками[11].

Атака на сайт розпочалась зі зламу системи WordPress, звідки зловмисники спромоглись підвищити рівень доступних прав аж до отримання доступу терміналу ssh до каталогу www-data. Отримавши доступ до файлів у цьому каталозі зловмисники розмістили посилання на завантаження файлів установки з серверу в Болгарії (IP-адреса: 5.104.175.212)[11].

Команда Linux Mint виявила несанкційований доступ до файлів, виправила хибні посилання, та повідомила про подію в блозі проекту[11].

Однак, трохи згодом зловмисники знову проникли до системи та повернули посилання на власні файли установки[11].

Усвідомивши, що справжнього шляху проникнення зловмисників досі не встановлено, команда вирішила вимкнути сервери проекту до з'ясування обставин[11].

Через кілька годин після оголошення в блозі в інтернеті з'явилась пропозиція продати дані користувачів форуму проекту та його налаштування за 0.1910 біткоіна (приблизно $85)[11].

Також зловмисники додали до файлів установки, які вони намагались поширити під виглядом оригінальних файлів установки, бот для DDoS-атак tsunami[11].

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Linux Mint
  2. Сторінка завантаження
  3. Releases Linux Mint. Linux Mint (en). Процитовано 2020-07-05. 
  4. Releases Linux Mint (en). linuxmint.com. Архів оригіналу за 2016-02-28. Процитовано 2020-07-05. 
  5. Releases Linux Mint (en). linuxmint.com. Архів оригіналу за 2013-12-17. Процитовано 2020-07-05. 
  6. Linux Mint 6 Felicia reaches end of life. Linux Mint Blog (en). Процитовано 2020-07-10. 
  7. Linux Mint 7 Gloria to reach end of life. Linux Mint Blog (en). Процитовано 2020-07-10. 
  8. Linux Mint 8 Helena reaches end of life. Linux Mint Blog (en). Процитовано 2020-07-11. 
  9. Релиз Linux Mint 12 с GNOME 3, стилизованным под классический десктоп
  10. Links — Linux Mint
  11. а б в г д е ж Catalin Cimpanu (21 лютого 2016). Linux Mint Website Hack: A Timeline of Events. Softpedia. 

Ресурси тенет[ред. | ред. код]

Офіційні ресурси[ред. | ред. код]