Linux Mint

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Mint
Linux Mint official logo.svg
Linux Mint 17 (Qiana) Cinnamon.pngLinux Mint 17 (Qiana)
Розробник Mint team
Родина ОС Linux
Модель сирцевого коду Вільне програмне забезпечення
Початковий випуск 27 серпня 2006
Останній стабільний випуск 17.2 ("Rafaela")/ 30 червня 2015; 2 дні тому
Спосіб оновлення APT
Менеджер пакунків dpkg
Платформи, що підтримуються i386, AMD64
Тип ядра Монолітне ядро Linux
Ліцензія Вільні ліцензії
Веб-сайт www.linuxmint.com

Commons-logo.svg Mint у Вікісховищі

Linux Mint (звучить, як «Лінукс Мінт», Mint перекладається укр. м'ята) — серія дистрибутивів Лінукс на основі Ubuntu та Debian[1], орієнтованих на простоту використання, навіть якщо порівняти з Ubuntu. Linux Mint заснований на пакетній базі Ubuntu, яка повністю сумісна з ним, але істотно відрізняється підходом до організації інтерфейсу користувача і підбором застосунків за замовчуванням. Розробники Linux Mint надають десктоп-оточення, відповідне класичним канонам організації робочого столу, яке є звичнішим для користувачів, котрі не приймають нові методи побудови інтерфейсу Unity і GNOME 3. Для завантаження доступні DVD-складання на базі оболонок MATE і Cinnamon.

Крім відмінностей в організації робочого столу, в дистрибутиві залучена низка оригінальних застосунків, що спрощують користувачам початківцям налаштування й роботу з системою . Наприклад, Linux Mint використовує перероблену систему меню, власний менеджер встановлення та оновлення застосунків, оригінальний інтерфейс для налаштування системи mintConfig, "майстер" для налаштування різних параметрів системи для початківців у стилі питання-відповідь, інтерфейс для налаштування параметрів десктопа, засіб для виконання резервного копіювання mintBackup тощо.

Історія та розробки[ред.ред. код]

Перший випуск Mint відбувся 27 серпня 2006, вихід бета-версії Mint (кодова назва «Ada», на основі Kubuntu 6.06) beta 007. Як і Ubuntu, «готова до вжитку». Нові версії виходять досить часто, не рідше ніж раз на пів року. На відміну від Ubuntu, яка переважно складається з вільного програмного забезпечення, Mint має закриті застосунки.

Пакунки Mint, так як і Ubuntu, переважно, базуються на пакунках із нестабільної (unstable) групи пакунків Debian. Mint використовує Advanced Packaging Tool від Debian для управління встановленими пакунками. Хоча у версії 3.0 Mint почала використовувати Синаптік. У 2006 засновник Ubuntu Марк Шаттлворт критикував Mint за використання в дистрибутиві ЛінуксМінт закритого Програмного Забезпечення.

Поточна версія — 17 «Qiana».

Особливості[ред.ред. код]

Мінт 3.0

Мінт зосереджений на зручності й простоті використання, включає широке використання утиліти sudo, яка дозволяє користувачам виконувати адміністраторські завдання, не запускаючи небезпечний сеанс суперкористувача.

Ключовими цілями Mint є:

  • повна готовність до роботи після встановлення;
  • легкість у використанні;
  • легкість у встановленні та поширенні;
  • повна мультимедійність (mp3, mp4, QuickTime та RealMedia, Flash);
  • підтримка звичного набору ПЗ звичайних користувачів (наприклад, архіву RAR);
  • підтримка «мобільного Інтернету» (підключення до мережі Інтернет за допомогою мобільного телефону вже з liveCD)

Зручність використання[ред.ред. код]

Перша версія використовувала стільничне середовище KDE, яке розроблене з метою забезпечити вільний, простий та інтуїтивно зрозумілий інтерфейс, пропонуючи повний діапазон сучасних настільних програм. Окрім тих програм, які включені до KDE, Mint виходить з додатковим програмним забезпеченням, серед якого растровий графічний редактор GIMP.

Надалі розробники зосередилися на стільничному середовищі GNOME, як на стійкішому. Бета версія Mint 2.2 із KDE була дуже нестабільна в роботі. Станом на грудень 2009 вже існувала версія із Xfce-десктопом. Також була випущена Mint Light Edition — полегшена версія для тих користувачів, закони країн яких забороняють використовувати деяке ПЗ, що включено в повну версію. Тобто без мр3 та мр4 кодеків, Macromedia Flash (її замістила GPL Flash), підтримки encrypted DVD, Windows кодеків, Unrar, Sun Java 1.5.

Випуски[ред.ред. код]

Mint і його варіанти доступні для звантаження в інтернеті ([1]).

Кожен випуск має кодове ім'я й версію, засновану на році та місяці виходу.

Версія Дата випуску Кодова назва
1.0 27 серпня 2006 Ада
2.0 13 листопада 2006 Барбара
2.1 20 грудня 2006 Bea
2.2 20 лютого 2007 Bianca
2.2 29 березня 2007 Bianca Light Edition
2.2 20 квітня 2007 Bianca KDE Edition
3.0 30 травня 2007 Cassandra
3.1 30 вересня 2007 Celena
4.0 15 листопада 2007 Daryna
5.0 30 квітня 2008 Elyssa
6.0 15 грудня 2008 Felicia
7.0 12 травня 2009 Gloria
8.0 28 листопада 2009 Helena
9.0 18 травня 2010 Isadora
10 12 листопада 2010 Julia
11 26 травня 2011 Katya
12 26 листопада 2011 Lisa
13 23 травня 2012 Maya
14 20 листопада 2012 Nadia
15 29 травня 2013 Olivia
16 30 листопада 2013 Petra
17 31 травня 2014 Qiana
17.1 29 листопада 2014 Rebecca
17.2 30 червня 2015 Rafaela

Ілюстрація відмінностей Linux Mint від Ubuntu[ред.ред. код]

У Mint для полегшення роботи початківцям послаблені вимоги до використання власницького програмного забезпечення. Так, з диска встановлюється підтримка MP3 (в Ubuntu треба встановлювати окремо). Репозиторій Linux Mint Software Portal містить такі програми, як Google Earth, Picasa, Skype і багато іншого.

Linux Mint 3.0 та Ubuntu 7.04[ред.ред. код]

  • новий mintInstall;
  • відкриття Linux Mint Software Portal: linuxmint.com/software;
  • поштар Thunderbird замінив Evolution;
  • Pidgin замінив Gaim;
  • Sunbird;
  • Gnome-control-center замінено mintConfig;
  • Обоє mintDisk (для внутрішніх дисків) і NTFS-Config (для зовнішніх) присутні для NTFS-підтримки;
  • підтримка Gnome Templates в mintDesktop;
  • mintInstall заміняє gnome-apt-install;
  • Drag & Drop підтримка в mintMenu;
  • Sun Java 6 замінила Sun Java 5;
  • Compiz, Beryl and Emerald інстальовані;
  • Нові шпалери;
  • Microsoft Windows-інтеграція (Подвійне завантаження, NTFS повна підтримка (читання і запис), Migration Assistant);
  • інсталяція в один клік (Linux Mint Software Portal, mintInstall);
  • mintMenu;
  • 3D ефекти (Compiz та Beryl на AIGLX);

Linux Mint 12 та Ubuntu 11.10[ред.ред. код]

Mint 12 істотно відрізняється в плані підходу до організації інтерфейсу користувача і підбору використовуваних за умовчуванням застосунків.[2] Після міграції Ubuntu на оболонку Unity, а Fedora і openSUSE на GNOME 3 значна частина користувачів виявилися незадоволеними. Нововведенням Linux Mint 12 є використання в дистрибутиві технологій GNOME 3.2 і оболонки GNOME-Shell, зі збереженням звичного інтерфейсу, що нагадує GNOME 2. Для організації традиційного користувацького оточення в дистрибутив інтегрований набір додатків 'MGSE' (Mint Gnome Shell Extensions). В інтерфейсі Linux Mint присутні нижня панель запущених застосунків, меню програм, список вікон і піктограма кошика, які відсутні в GNOME 3. Замість перемикання між застосунками за замовчуванням повернута парадигма перемикання між окремими вікнами. Системні повідомлення виводяться в стилі GNOME 2, спливаючи у верхній частині екрана.

Крім відмінностей в оформленні та організації роботи, дистрибутив використовує низку оригінальних програм, що спрощують початківцям налаштування і роботу з системою. Наприклад, Linux Mint використовує перероблену систему меню, власний менеджер встановлення та оновлення програм, оригінальний інтерфейс для налаштування системи mintConfig, "майстер" для налаштування різних параметрів системи для початківців у стилі питання-відповідь, інтерфейс для налаштування параметрів десктопа, засіб для виконання резервного копіювання mintBackup тощо. Для завантаження доступні LiveCD (620 Мб, GNOME) і LiveDVD (1 Гб, GNOME + MATE).

Зміни торкнулися також політики проекту щодо пошукових систем, які представлені в браузерах, що надходять у складі дистрибутива. Крім збору пожертвувань та спонсорської допомоги, дистрибутив активно використовує механізми, при яких пошукові запити або покупки в інтернет-магазині приносять певні кошти за партнерськими програмами. Оскільки основний дохід дистрибутива складається з перерахувань за рекламу, показану в деяких пошукових системах, прийнято рішення прибрати з дистрибутива всі пошукові системи, які не бажають ділити прибуток, отриманий за рахунок користувачів Linux Mint. Рекламні рушії таких пошукових систем можуть блокуватися штатними засобами блокування реклами. Linux Mint пропонує користувачам пошукові системи Duck Duck Go, Ask.com, Google, Amazon і eBay, а також Wikipedia, як представника некомерційних проектів. За умовчуванням використовується пошуковий сервіс Duck Duck Go, що вирізняється тим, що блокує рекламу та вирізає всі зайві дані, які можна використати щоб відстежити переваги й переміщення користувача. Значно спрощено інтерфейс для додавання додаткових пошукових рушіїв.

До складу дистрибутива входить ядро Linux 3.0, Firefox 7.0, Thunderbird 7.0, LibreOffice 3.4. Мультимедійні кодеки і додаткові власницькі програми не включені в базове постачання, щоб їх швидко встановити підготовлений спеціальний інтерфейс, що дозволяє інсталювати потрібні компоненти за один клік.

Команда проекту[ред.ред. код]

Координатори проекту:

  • Clement Lefebvre — засновник, ідейний лідер, розробник основної версії системи, заснованої на GNOME;
  • merlwiz79 — керівник випуску системи, заснованої на Xfce;
  • Jamie Boo Birse — керівник випуску системи, заснованої на KDE;
  • Shane Joe Lazar — керівник випуску системи, заснованої на Fluxbox.

Офіційні спільноти Linux Mint існують у Франції, Німеччині, Італії, Іспанії, Росії та інших країнах.[3]

Виноски[ред.ред. код]

Ресурси тенет[ред.ред. код]

Офіційні ресурси[ред.ред. код]

Неофіційні ресурси[ред.ред. код]

Український Мінт[ред.ред. код]

В Україні був розроблений дистр Груша Grusha Linux (www.grusha.org.ua) на базі Мінта 9 та убунту 9 та кубунту 9 (кде 3.5). Зважаючи на обмеження убунту, наступний випуск планується підготувати на базі Sabayon.