Користувач:GetURLData/Десять днів у божевільні
 | |
| Автор | Неллі Блай |
|---|---|
| Країна | Сполучені Штати Америки (США) |
| Мова | Англійська |
| Видавництво | Ян Л. Манро |
| Видано | 1887 |
| Тип носія | Книга (тверда обкладинка чи м'яка обкладинка) |
| Сторінок | 96 |
«Десять днів у божевільні» — книга американської журналістки Неллі Блай. Спочатку була опублікована як серія статей для «New York World». Пізніше Блай зібрала ці статті в книгу, яку опублікував Ян Л. Манро в Нью-Йорку в 1887 році. [1] [2]
Книга була створена на основі статей, написаних, коли Блай виконувала місію під прикриттям для «New York World», симулюючи божевільну в жіночому пансіонаті, щоб потрапити до психіатричної лікарні. Після чого вона зібрала відгуки інших пацієнток про жорстокість і зневагу в жіночій психіатричній лікарні на острові Блеквелл (на сьогодення острів Рузвельта). [2]
Книга отримала широке визнання публіки. Поєднання репортажів журналістки та публікація, принесла їй популярність, що призвело до розслідування достовірності її статей великого журі та збільшення фінансування Департаменту громадських благодійних організацій і виправлень.
Дослідження[ред. | ред. код]
 | Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (12) |
У 1887 році Блай покинула Pittsburgh Dispatch у Нью-Йорку. Залишившись без грошей через чотири місяці, вона пробралася до редакції газети Джозефа Пулітцера «New York World» і взяла місію під прикриттям, для якого погодилася вдавати божевілля, щоб розслідувати повідомлення про жорстокість і нехтування в жіночій божевільні на острові Блеквелл. [3]
Після ночі, проведеної тренуючись перед дзеркалом, вона заселилася в жіночий пансіон. Вона відмовлялася лягати спати, стверджуючи жителькам пансіонату, що боїться їх, і що вони виглядають «божевільними». Незабаром вони вирішили, що вона «божевільна», і наступного ранку викликали поліцію. Доставлена в зал суду, вона розповіла, що у неї амнезія. Суддя дійшов висновку, що вона була під дією наркотиків.
Згодом кілька лікарів оглянули її, кожен оголосив її божевільною. «Безсумнівно божевільна, — сказав один, — я вважаю це безнадійним випадком. Її треба відправити туди, де про неї зможуть подбати» [4]. Голова павільйону божевільних лікарні Бельв'ю визнав її «психічнохворою». Випадок із «гарненькою божевільною дівчиною» привернув увагу ЗМІ: «Хто ця божевільна дівчина?», — запитав New York Sun. «Нью-Йорк Таймс» написала про «таємничу бродягу» з «диким, загнаним поглядом в її очах», і її відчайдушним криком: «Я не пам’ятаю, я не пам’ятаю». [5] [6] [7]
Прибувши у притулок, Блай одразу відмовилася від будь-яких імітувань психічних порушень, і почала поводитися, як зазвичай. Працівники лікарні, здавалося, не знали, що вона більше не «божевільна», і натомість почав повідомляти про її звичайні дії як про симптоми її хвороби. Навіть її благання про звільнення були витлумачені як додаткові ознаки душевного недугу. Розмовляючи з іншими пацієнтами, Блай була переконана, що деякі з них такі ж «у своєму розумі», як і вона.
Блай на власні очі відчула жахливі умови для життя. Медсестри поводилися огидно й зневажливо, казали пацієнтам замовкнути, якщо вони не виконували команду, то починали бити їх. Їжа складалася з бульйону з каші, зіпсованої яловичини, хліба, який був трохи краще за підсохле тісто, та брудної непитної води. Небезпечних пацієнтів зв'язували мотузками. Пацієнти були змушені сидіти більшу частину дня на жорстких лавах з слабким захистом від холоду. Навколо закладів харчування було сміття. По лікарні повзали щури. Про вплив свого досвіду вона написала:
Що, окрім тортур, доведе до божевілля швидше, ніж подібне лікування? Ось група жінок, відправлених на лікування. Я хотіла би, щоб лікарі-експерти, які зневажають мене за мої дії, довели свою компетентність, взявши цілком здорову жінку, затулили їй рота, змусили сидіти з 6 ранку до 8 вечора на лавах із прямою осанкою, не дозволяючи їй говорити або рухатися в всі ці години, не давайте їй читати, не дозволяйте їй нічого знати про світ чи його дії, дайте їй погану їжу та жорстоке поводження, і подивіться, скільки часу знадобиться, щоб зробити її божевільною. Два місяці зруйнували б її психічно й фізично. [4]
Особливо гарно запам'яталися Неллі ванни, які приймали пацієнтки. Вода у ванні завжди була холодна, її виливали на голови відрами, після чого один з працівників грубо мив та витирав пацієнтів. Воду у ванні змінювали рідко, багато пацієнтів купалися в тій самій брудній воді. Навіть коли воду врешті-решт міняли, ванну ніхто не мив і не чистив, замість цього кидали наступну пацієнтку у брудну ванну. Пацієнтки також користувалися спільними банними рушниками, при цьому здорові пацієнти були змушені витиратися рушником, яким раніше користувалися пацієнтки із запаленнями шкіри, фурункулами або відкритими виразками. [8] Неллі з тривогою згадувала ритуал купання, зазначаючи:
Мої зуби цокотіли, а кінцівки покривалися мурашками й синіли від холоду. Раптом, на мою голову, одне за одним, три відра крижаної води лилися мені в очі, вуха, ніс і рот.
Через десять днів «New York World» домігся звільнення Блай з притулку. Її доповідь, опублікована в «New York World», а пізніше видана як книга, викликала сенсацію та принесла їй тривалу славу. Про визволення Блай написала:
Я залишила палату божевільних із задоволенням та жалем —задоволенням, що знову зможу насолодитися вільним подихом небес; жалем, що я не можу взяти з собою деяких нещасних жінок, які жили і страждали зі мною, які, я переконана, такі ж в своєму розумі, як я була, і є зараз.
Рецепція[ред. | ред. код]
Питання полягало в тому, як Неллі взагалі вдалося переконати професіоналів у своєму божевіллі. Як стало відомо з її першої розповіді «Десять днів у божевільні», Неллі розповіла про те, що головний лікар, якому доручили провести її огляд, був більш зосереджений на привабливій медсестрі, яка допомагала при огляді, ніж на самій Неллі. [8] Поки лікарі та інші робітники працювали, щоб пояснити, як вона обдурила стільки спеціалістів, статті Блай спонукнули велике журі розпочати власне розслідування [9] із допомогою Блай. Розслідування журі призвела до збільшення бюджету Департаменту громадських благодійних організацій та виправлень на 850 000 доларів США. Також, Велике журі подбало про те, щоб майбутні обстеження були більш ретельними, аби до притулку доставляли лише дійсно хворих на психічні захворювання людей.
Адаптації[ред. | ред. код]
Екранізація[ред. | ред. код]
У 2015 році кіностудія Pendragon Pictures зняла незалежну кіноверсію «Десять днів у божевільні», сценаристом та режисером проєкту став Тімоті Хайнс, у головних ролях Керолайн Беррі, Крістофер Ламберт, Келлі Ле Брок та Джулія Чантрі. [10] [11]
19 січня 2019 року телевізійна мережа Lifetime презентував фільм під назвою «Втеча з божевільні: історія Неллі Блай», у якому зіграли такі актори як: Крістіна Річчі в ролі Неллі Блай, Джудіт Лайт у ролі Матрони Грейді та Джош Боумен у ролі доктора Джосаї. [12]
Телевізійна адаптація[ред. | ред. код]
«Американська історія жахів: Притулок» частково заснована на подіях книги «Десять днів у божевільні» . Журналістка-розслідувачка Лана Вінтерс потрапляє в притулок для психічнохворих Бріаркліфф під фальшивими приводами з наміром викрити жорстоке поводження з пацієнтами, але її викривають і засуджують за те, що вона лесбіянка.
У вересні 2017 року був анонсован телесеріал за мотивами «Десять днів у божевільні», сценарій написаний Сарою Зорп, у головній ролі — Кейт Мара в ролі Блай, продюсери — Мара, Зорп і Керолін Ньюман для Entertainment One, Danjaq і The Frederick Zollo Company . [13]
Список літератури[ред. | ред. код]
- ↑ Bill DeMain. Ten Days in a Madhouse: The Woman Who Got Herself Committed. mental floss. Процитовано 23 квітня 2013.
- ↑ а б TIME Staff (12 квітня 2009). Top 10 Literary Stunts. Time. Архів оригіналу за 16 квітня 2009. Процитовано 23 квітня 2013.
- ↑ Nellie Bly's Lessons in Writing What You Want To. The New Yorker. Процитовано 23 серпня 2017.
- ↑ а б Bly 1887.
- ↑ Kroeger, Brooke (1994). Nellie Bly: Daredevil, Reporter, Feminist. с. 91–92.
- ↑ "IN AND ABOUT THE CITY; A MYSTERIOUS WAIF. BELLEVUE SHELTERS A GIRL OF WHOM NOTHING IS KNOWN.". The New York Times. September 26, 1887.
- ↑ "In and About the City: A Mysterious Waif". Undercover Reporting. New York University. Retrieved January 9, 2018.
- ↑ а б Ten Days in a Mad-House. digital.library.upenn.edu. Процитовано 13 жовтня 2018.
- ↑ The World, 3 November 1887. "Nellie Bly Led The Way: The Grand Jury Reports On Abuses at Blackwell's Island Asylum"
- ↑ 10 Days in a Mad House, IMDb page.
- ↑ 10 Days in a Mad House official website.
- ↑ Patrick Gomez. Escape from the Madhouse: The Nellie Bly Story first look. EW.com. Процитовано 19 січня 2019.
- ↑ Andreeva, Nellie (5 September 2017). Kate Mara To Topline Nellie Bly Drama Series Project For eOne & Bond Producers. Deadline. Процитовано 20 April 2019.
Зовнішні посилання[ред. | ред. код]
[[Категорія:Книги]] [[Категорія:США XIX століття]] [[Категорія:Журналістика]] [[Категорія:Журналістика за країною]] [[Категорія:Психотерапія]]