Користувач:Koval Diana/Чернетка

Адольф Вагнер
Adolph Wagner
Народився	25 березня 1835(1835-03-25) Ерланген
Помер	8 листопада 1917(1917-11-08) (82 роки) Берлін
Національність	німець
Галузь	Економіст
Відомі учні	Вернер Зомбарт

Адольф Вагнер (нім. Adolph Wagner; 25 березня 1835, Ерланген - 8 листопада 1917, Берлін) - німецький економіст. У 1892 р. прийняв закон про постійне зростання державних витрат (Закон Вагнера)

Біографія

Народився 25 березня 1835(18350325) в м.Ерлангені, Німеччина. Ріс у родині, де батьком був університетським професором, фізіологом та лікарем - Рудольф Вагнер, брат географа та картографа Герман Вагнера.

По закінченню школи, Адольф вивчає економіку та в 1857 році захищає докторську дисертацію в Геттінгенському університеті. Після цього, з 1858 по 1863 рік, викладає у Вищій комерційній школі (Handelsakademie Wien), що у Відні. Через розбіжності з фінансових питань з Лоренцем фон Штайном змушений покинути школу.

Згодом іде викладати в Гамбурзі, де у 1865 році очолює кафедри етнографії, географії та статистики в Дерптському університеті (зараз Тарту, Естонія). У Дерптському університеті А.Вагнер стає послідовником політики Отто фон Бісмарка, що говорить про об'єднання Німеччини на чолі з Прусією. З 1869 року А.Вагнер очолює кафедру Камеральних наук в Фрайбурзького університету в герцогстві Баден, а з 1870 очолює кафедру Громадських (державних) наук в Берлінському університеті - одному з найкращих вищих навчальних закладів того часу. Саме в Берліні Адольф Вагнер досягнув найбільших успіхів, проявивши себе, він став одним із найбільш значущих економістів свого часу. Аж до Першої світової війни пропозиції і проекти Вагнера по кредитно-грошовій політиці в Німеччині були основними орієнтирами для центральної банківської системи та фінансової практики.

Його колишній студент Вернер Зомбарт став його наступником на кафедрі економіки в Берлінському університеті. Також, Вагнер був одним з перших членів консервативної Християнсько-соціальної партії, заснованої в 1878 році Адольфом Штеккером. Адольф Вагнер розробив основні положення доктрини соціального страхування, на базі яких були прийняті закони про формування інститутів обов'язкового соціального страхування в Німеччині в 1882-1890 роках. Вагнер обгрунтував необхідність законодавчого встановлення майнової відповідальності роботодавців за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю робітників Адольф Вагнер вважається одним з найвидатніших економістів епохи Бісмарка. Крім того, він є (разом з Густавом фон Шмоллером) одним з найяскравіших представників школи державного соціалізму, яка об'єднує постулати економічної науки і соціальної політики.

Характер

У Вагнера був дуже різкий характер. Він не відносився до образ легковажно і ніколи не говорив дипломатично. У нього були проблеми з Густафом фон Штоллером, і він був ворогом Лухо Брентано, які були його найближчими колегами. За сучасною оцінкою, ймовірно, буде спаведливо сказати, що Вагнер був марнославним, жорствоким та суворим, людиною, яка не йшла на компроміс. У 1890-х роках Вагнер настільки розсердив індустріально-консервативного члена рейхстагу, захищаючивплив катедерсоціалістів в університеті,що дипутат викликав його на дуель.

Закон Вагнера

Гіпотеза, згідно з якою промисловий розвиток супроводжується зростанням частки державних витрат у валовому національному продукті. Головними причинами такого зростання Вагнер вважав: 1) збільшення витрат на державне управління, забезпечення законності й порядку, а також на регулювання економічної діяльності у процесі розвитку суспільства; 2) еластичність попиту на культурну та благодійну діяльність держави по доходу більше одиниці (перевищення такого попиту щодо зростання доходів); 3) економічний розвиток супроводжується зростанням промислових монополій, що потребує посиленого державного контролю. Закон Вагнера значною мірою підтверджується практикою капіталістичної реальності. Однак його причини оскаржуються такими аргументами: а) це не закон, а низка тверджень; б) його доказ не базується на суворій теорії людської поведінки чи поведінки уряду, а тому не може використовуватися як основою. З точки зору теорії та методології, закон Вагнера слід розглядати як найважливішу частину закону капіталістичної економічної націоналізації, він забезпечує кращий аргумент щодо причинності та інших аспектів основних відносин

Твори

• Вагнер А. Русские бумажные деньги/перевод Н.Бунге. — Киев: Университетская типография, 1871 - 392с. (Die russische Papierwährung - Riga: Kymmel, 1868).
• Wagner A. Die Gesetzmässigkeit in den scheinbar willkührlichen menschlichen Handlungen vom Standpunkte der Statistik. - Hamburg: Boyes & Geisler, 1864.
• Wagner A. Beiträge zur Finanzstatistik des Schulwesens in den Städten des Ostseegouvernements Livland, Kurland und Esthland. - Dorpat: Als Manuscript gedruckt. / Druck von C. Matthiesen, 1866
• Wagner A. Die auswärtige Politik Rußlands und ihre Bedeutung für Preußen// Preußische Jahrbücher, vol. 18, no. 6 (December), 1866 - pp. 657–692.
• Wagner A. Statistik //Deutsches Staats-Wörterbuch', vol. 10. Leipzig: Expedition des Staats-Wörterbuchs, pp. 400–481, 1867
• Wagner A. Die Abschaffung des privaten Grundeigenthums - Leipzig: Duncker & Humblot, 1870.
• Wagner A. Lehrbuch der politischen Oekonomie. Bd. I. Allgemeine oder theoretische Volkswirthschaftslehre. — Th. I. Grundlegung. 2. Ausg., - Leipzig und Heidelberg, 1879.
• Wagner A. A. Marshall’s principles of economics // Quarterly Journal of Economics. Vol. 5, 1891, P. 319-338.
• Wagner A. Grundlegung der politischen Ökonomie. Part 1, vol. 1. 3rd edn. - Leipzig: Winter, 1892.
• Wagner A. Die akademische Nationalökonomie und der Socialismus - Berlin: Julius Becker, 1895.
• Wagner A. Allgemeine und theoretische Volkswirtschaftslehre oder Sozialökonomik. (Theoretische National-Oekonomie.)- Berlin: 'Als Manuskript gedruckt, 1900.
• Wagner A. Agrar- und Industriestaat. Die Kehrseite des Industriestaats und die Rechtfertigung agrarischen Zollschutzes mit besonderer Rücksicht auf die Bevölkerungsfrage. - 2nd edn. Jena: Fischer, 1902ю
• Wagner A. Die finanzielle Mitbeteiligung der Gemeinden an kulturellen Staatseinrichtungen und die Entwickelung der Gemeindeeinnahmen - Jena: Fischer, 1904.
• Wagner A. Staatsbürgerliche Bildung - Berlin: Verlag "Bodenreform", 1916.
• Wagner A. Finanzwissenschaft und Staatssozialismus // August Skalweit, ed. Frankfurt/Main: Klostermann, 1948.
• Wagner A. Speech on the Social Question // Donald O. Wagner, ed. /Social Reformers. Adam Smith to John Dewey. - New York: Macmillan, 1939 - pp. 489–506.
• Wagner A. Three Extracts on Public Finance (Nature of the Fiscal Economy)//Classics in The Theory of Public Finance. / eds. by Musgrave R.A. and Peacock A.R. - London: Macmillan, 1958. - P. 1-15.
• Wagner A. Briefe – Dokumente – Augenzeugenberichte, 1851–1917//Heinrich Rubner, ed. - Berlin: Duncker & Humblot, 1978.

Література

• Маркс К. Замечания на книгу А. Вагнера «Учебник политической экономии», (2 издание), т. 1 (1879). // Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения, 2 изд., т. 19.
• Валентин Роик. Экономика, финансы и право социального страхования. Институты и страховые механизмы. — М. : Альпина Паблишер, 2012. — 258 с. — ISBN 978-5-9614-1961-0.