Користувач:Skitovych Igor/Чернетка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Принцип утворення бистрини

Розривна течія (англ. rip current), також розривна хвиля — один з видів морських та/або океанічних прибережних течій, спрямованих під прямим кутом від берега. Утворюється під час відливу, коли маси води що приливла починають відходити (з різним ступенем інтенсивності) назад в бік моря. Найбільш небезпечні для людей розривні течії мілководних морей з пологим, низинним берегом, який має обрамлення піщаними косами, мілиною чи острівцями (Мексиканська затока, Азовське море та інші). В цьому випадку під час відплива маси води не можуть поступово повернутися у відкрите море із-за стримуючої їх піщаної коси. Тиск води на вузький пролив, який з'єднує лиман з морем, різко наростає. В цьому місці виникає бистрина, по якій вода спрямовується назад в море з великою швидкістю (до 2,5-3,0 м/сек), утворюючи свого роду річку посеред моря. Швидкість такої течії зростає зі зростанням її ширини.

Способи визначення

[ред. | ред. код]
Розривна течія
  • Помітний канал вируючої води, перпендикулярний берегу; втім, буває і навпаки: всюди хвилі, а між ними вузька смуга «спокійної» води, без хвиль - це і є зона розривної течії.
  • Прибрежна зона зі зміненим кольором води (скажімо, все навколо блакитне або зелене, а якась ділянка біла); або навпаки.
  • Ділянка піни, якоїсь морської рослинності, бульбашок, який стійко рухається від берега у відкрите море.
  • Розрив у загальній структурі приливних хвиль: суцільна смуга хвиль, а посередині п'яти-десятиметровий розрив. Рідше зустрічається розрив у хвилях до 50 метрів, - але теж буває[1].

Різновиди

[ред. | ред. код]

Розривні течії можуть бути стійкі, і вони не такі небезпечні, тому що, зазвичай, про них знають усі місцеві і підказують, куди не потрібно ходити купатися. Але бувають так звані англ. flash rip currents, які з'являються і зникають; якраз вони і становлять смертельну небезпеку[2].

Запобіжні заходи

[ред. | ред. код]
Попереджувальні знаки та схема виходу з розривної течії на Mission Beach

Це найбільш небезпечне зі всіх видів прибережних течій, оскільки, потрапивши в розривну хвилю, новачки що злякалися помилково починають гребти щосили проти течії, перебуваючи при цьому в одному і тому ж місці і швидко витрачаючи всю свою енергію[3]. Слід пам'ятати, що розривні течії досить швидкоплинні, і більш того, з великою швидкістю рухається лише поверхневий шар води, який підтримує у ньому об'єкти що плавають, а не накриває їх. Тому, потрапивши в розривну хвилю, не слід опиратися їй. Вона швидко заслабне з віддаленням від берега; деякий час слід плисти паралельно берегу, а потім повернутися до нього під деяким кутом або по прямій, якщо розривна течія не відчувається.

Не слід купатися у вузьких протоках між косами та островами.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]