Корова і в'язень

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Корова і в’язень
фр. La Vache et le Prisonnier
Жанрдраматична кінокомедія
РежисерАнрі Верней
СценаристЖак Антуан[fr]
На основіреальних подій
У головних
ролях
Фернандель
ОператорAdolphe Charlet
КомпозиторПоль Дюран[fr]
КінокомпаніяDa-Ma Cinematografica (Рим)
Les films du Cyclope (Париж)
Дистриб'юторPathé
Тривалість119
Мовафранцузька
КраїнаФранція Франція
Рік1959
IMDbID 0053403
РейтингIMDb: 7.1/10 stars

«Корова і в'язень» (фр. La Vache et le Prisonnier) — французька драматична кінокомедія 1959 року режисера Анрі Вернея, екранізація на основі розповіді Жака Антуана[fr] «Правдива історія» (фр. Une histoire vraie), яка була опублікована в 1945 році в книзі Моріса Декобри[fr] «Блакитна папуга» (La Perruche Bleue).

Сюжет

[ред. | ред. код]

Під час Другої світової війни у 1943 році французький військовополонений у Німеччині Шарль Баї (Фернандель), вирішує втекти з німецької ферми, де він працює. Його примітивна та божевільна хитрість полягала в тому, щоб перейти усю країну з коровою Маргаритою, тримаючи її за повід і з відром молока в іншій руці.

Майже досягши успіху, щоб перетнути німецько-французький кордон він кидає тварину, обіцяючи їй більше ніколи «не їсти телятину». Опинившись на станції Люневіль, він втікає від двох французьких поліцейських та вскакує на яийсь поїзд, який вирушав до … Німеччини.

Лише через два роки цей героїчний антигерой повернувся з полону «як усі».

Ролі виконують

[ред. | ред. код]
  • Фернандель — Шарль Баї
  • Рене Гавард — Бусьєр
  • Бернард Муссон — Пом'є
  • Моріс Назіль — Берту́
  • Елена Швірс — Йозефа, відома як Марлена, фермерка
  • Інгеборга Шенер — Гельґа
  • Альберт Ремі — Колліне́, в'язень шталагу
  • Маргарита — корова

Навколо фільму

[ред. | ред. код]
  • Фільм мав великий успіх, лишень у 1959 році його переглянули 8 844 199 глядачів.
  • Це перший французький художній фільм, який був кольоризований і вийшов 23 вересня 1990 року на телеканалі TF13.
  • Після зйомок корову Маргариту мали повернути і відправити на бойню. Анрі Верней люто виступив проти цього і знайшов їй галявину в Нормандії, де вона могла пастися до приро́дного закінчення свого життя.

Посилання

[ред. | ред. код]