Анрі Верней

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анрі Верней
фр. Henri Verneuil
Henri Verneuil.jpg
Ім'я при народженні Ашот Малак'ян
вірм. Achod Malakian
Дата народження 15 жовтня 1920(1920-10-15)
Місце народження Родосто
Османська імперія
Дата смерті 11 січня 2002(2002-01-11) (81 рік)
Місце смерті Баньоле
Іль-де-Франс
Франція
Поховання
Національність вірмени
Громадянство Франція Франція
Професія режисер, сценарист, продюсер
Alma mater Національна вища школа мистецтв і ремесел
Роки активності 1940-і—2000-і
Діти Patrick Malakian[d] і Gaya Verneuil[d]
IMDb ID 0894577
Нагороди та премії

Анрі Верней (фр. Henri Verneuil, справжнє ім'я вірм. Աշոտ Մալաքյան, Ашот Малак'ян, 15 жовтня 1920, Родосто, Османська імперія — 11 січня 2002, Баньоле, Франція) — французький режисер і сценарист вірменського походження. Він розповів про своє дитинство в двох його останніх фільмах, які формують диптих — «Мама» (фр. Mayrig) та «588 вул. Рай» (фр. 588 Rue Paradis). Знімав кримінальні та пригодницькі фільми. За свою кінокар'єру зняв більше 60 фільмів з Жаном Габеном, Івом Монтаном, Аленом Делоном, Жан-Полем Бельмондо, Омаром Шаріфом та іншими акторами.

Біографія[ред. | ред. код]

Молодість і навчання[ред. | ред. код]

Народився 15 жовтня 1920 року в містечку Родосто, (Туреччина). У 1924 році родина переїхала до Марселю у Франції, де поселилася на вулиці Рай у будинку № 588.

У 1930 році сім'я переїхала до Парижа. 1943 року Ашот закінчив школу мистецтв і ремесел (тепер Національна вища школа мистецтв і ремесел) у Екс-ан-Провансіі та в 1944 році став журналістом в журналі «Горизонт» (Horizon). Свої статті він підписував псевдонімом Анрі Верней.

У 1947 році відбулася його перша зустріч з Фернанделем. Уже відомий актор погодився працювати з невідомим режисером у короткометражному фільмі «Зупинка на сонці» (Escale au soleil).

1949 року він зробив кілька короткометражних фільмів у Парижі, де його прийняли на роботу як другого режисера.

Початок кінокар’єри[ред. | ред. код]

Його першим повнометражним фільмом був «La Table aux crevés», у якому знову грав Фернандель. До 1955 року з цим актором були створені такі фільми: «Заборонений плід» (Le Fruit défendu, 1952), «Три тузи» (Brelan d'as, 1952) з участю Мішеля Симона, «Пекар з Вальорґу» (Le Boulanger de Valorgue, 1953), «Карнавал» (Carnaval, 1953), «Ворог суспільства № 1» (L'Ennemi public numéro un, 1953) та «Баран з п'ятьма ногами» (Le Mouton à cinq pattes, 1954).

Міжнародне визнання[ред. | ред. код]

1959 року з Фернанделем, він зняв фільм «Корова і в'язень», який мав успіх у всьому світі. У 1961 році кіностудія Metro-Goldwyn-Mayer замовила трьом митцям — режисерові Анрі Вернею, сценаристові Мішелю Одіару та акторові Жанові Габену три фільми: «Президент» і «Мавпа взимку» з Жан-Полем Бельмондо в 1962 році) та «Мелодія з підвалу» з Аленом Делоном у 1963 році. Останній фільм завоював для Вернея репутацію кінорежисера міжнародного рівня.

Незважаючи на критику Нової хвилі (Nouvelle Vague) він здобуває статус, що дає йому можливість працювати з зірками міжнародного рівня. Успішними були його фільми «Сто тисяч доларів на сонці» (Cent mille dollars au soleil, 1964) з участю Жан-Поля Бельмондо, Ліно Вентурою та Бернаром Бліє, «Вихідні на березі океану» (Week-end à Zuydcoote, 1964) з Жан-Полем Бельмондо.

Після переїзду Анрі Вернея до США виходять два його фільми з участю Ентоні Квіна — «25-а година» (La Vingt-cinquième heure, 1965) та «Битва біля Сан-Себастьяна» (La Bataille de San Sebastian, 1968).

Фільмографія[ред. | ред. код]

  • 1952 — «Заборонений плід» (Le Fruit défendu)
  • 1952 — «Три тузи» (Brelan d'as)
  • 1953 — «Пекар з Вальорґу» (Le Boulanger de Valorgue)
  • 1953 — «Карнавал» (Carnaval)
  • 1953 — «Ворог суспільства № 1» (L'Ennemi public numéro un)
  • 1954 — «Баран з п'ятьма ногами» (Le Mouton à cinq pattes)
  • 1955 — «Коханці Тагусу» (Les Amants du Tage)
  • 1956 — «Незначні люди» (Des gens sans importance)
  • 1956 — «Париж, Палас готель» (Paris, Palace Hôtel)
  • 1957 — «Жебрак і красуня» (Une manche et la belle)
  • 1958 — «Максим» (Maxime)
  • 1959 — «Великий шеф» (Le Grand Chef)
  • 1959 — «Корова і в'язень» (La Vache et le Prisonnier)
  • 1960 — «Нічна афера» (L'Affaire d'une nuit)
  • 1961 — «Президент» (Le Président)
  • 1961 — «Льви на свободі» (Les lions sont lâchés)
  • 1962 — «Мавпа взимку» (Un singe en hiver)
  • 1963 — «Мелодія з підвалу» (Mélodie en sous-sol)
  • 1969 — «Битва біля Сан-Себастьяна» (La Bataille de San Sebastian)
  • 1969 — «Сицилійський клан» (Le Clan des Siciliens)
  • 1984 — «Авантюристи» (Les morfalous)
  • 1971 — «Зла́мувачі» (Le Casse)
  • 1973 — «Змій» (Le Serpent)
  • 1975 — «Страх над містом» (Peur sur la ville)
  • 1976 — «Труп мого ворога» (Le Corps de mon ennemi)
  • 1979 — «І… як Ікар» (I… comme Icare)
  • 1982 — «Трильйон доларів» (Mille milliards de dollars)
  • 1991 — «Мама» ( Mayrig )
  • 1992 — «Вулиця Раю, будинок 588» ( 588, rue Paradis )

Посилання[ред. | ред. код]