Коронаційний Євангелістарій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Про інших коронаційних рукописів див. Коронаційні Євангелія.
Коронаційний Євангелістарій, обкладинка, бл. 1500

Віденські коронаційні євангелія, також відомі як Коронаційний Євангелістарій або Імперський Євангелістарій — це ілюмінований євангелістарій, створений наприкінці 8-го сторіччя при дворі Карла Великого в Аахені.[1] Обкладинка Коронаційного Євангелістарія створена Гансом фон Ройтлінгеном бл. 1500 р.[2][3]

Коронаційний Євангелістарій є частиною Імперських регалій імператорів Священної Римської Імперії.

Сьогодні він перебуває у Музеї історії мистецтв, в імператорській скарбниці (нім. Kaiserliche Schatzkammer) в палаці Гофбург у Відні, Австрія (Schatzkammer, Inv. XIII 18).[3]

Історія[ред. | ред. код]

Коронаційний Євангелістарій — це головна робота серед невеликої групи манускриптів створених школою при дворі Карла Великого в Аахені, рукопис датується між 794 та кінцем 800 року.[1]

Він був використаний майбутнім імператором під час його коронації у різдвяний день 800 року, коли Карл Великий поклав три пальці на першу сторінку Євангелія від Івана та дав клятву.[2] Традиційно, рукопис вважається тим самим, що був знайдений у саркофазі Карла Великого, коли той був відкритий у 1000 році імператором Оттоном III.

З тих пір рукопис стає частиною імперських регалій і німецькі королі коронувались в Аахенському соборі на імператорів Священної Римської Імперії, промовляючи клятву над цим Євангелістарієм. Під час Війни першої коаліції манускрипт був вивезений в 1794 році з Аахена до Падерборна. а в 1811 році — до Відня, де він перебуває і зараз.

Опис[ред. | ред. код]

Коронаційний Євангелістарій. портрет Івана Богослова

Манускрипт[ред. | ред. код]

Рукопис Коронаційного Євангелістарія складається з 236 листів пергаменту пурпурового кольору, текст по яких написано золотим та срібним чорнилом. Розмір сторінок 32,4 см × 24,9 см; кожна сторінка містить текст, розташований у одній колонці з 26 рядків.[1] Інципітна сторінка кожного Євангелія містить три стилі письма, характерні для цінних ілюмінованих рукописів від Пізньої античності — capitalis rustica першого рядка, за яким іде монументальний capitalis quadrata другого рядка, який починає латинський текст Євангелія золотим чорнилом і продовжується безперервним унціалом, що не має відступів між словами чи пунктуації.[1]

Рукопис прикрашений 16 сторінками канонічних таблиць та чотирма портретами Євангелістів — по одному на початку кожного Євангелія. Портрети виконані в каролінзькому стилі, що сильно запозичив від Візантійське мистецтво. На полях першої сторінки Євангелія від Луки золотими великими літерами написано грецьке ім'я Demetrius presbyter. Це може бути підписом одного з писарів або майстрів-ілюмінаторів та може вказувати на присутність візантійських митців при дворі Карла Великого.

Обкладинка[ред. | ред. код]

Обкладинка Коронаційного Євангелістарія була створена ювеліром Гансом фон Ройтлінгеном з Аахену бл.1500 року.[3] Обкладинка виконана горельєфом у золоті та показує Бога-Отця, що сидить на своєму троні перед покровом. Його ліва рука лежить на Біблії, а права піднята у жесті благословіння. направленому на Діву Марію. Вона тримається за серце під час Благовіщення.[2] Права сторона обкладинки показує Ангела Благовіщення.[3] Бог-Отець вдягнутий у імперське вбрання та корону-мітру, схожу на корону Максиміліана I, який був імператором Священної Римської імперії на час створення обкрадинки.[2] Чотири кути передньої сторінки обкладинки прикрашені чотирма медальйонами, що містять символи чотирьох Євангелістів.[2]

Примітки[ред. | ред. код]

Цитування
  1. ↑ а б в г Kunsthistorisches 1991, p. 166.
  2. ↑ а б в г д Kunsthistorisches 1991, p. 168.
  3. ↑ а б в г Leithe-Jasper 2004, p. 55.
Бібліографія
  • De Hamel, Christopher (1986). A History of Illuminated Manuscripts. Boston: David R. Godine.
  • Kunsthistorisches Museum Wien (1991). The Secular and Ecclesiastical Treasuries. Vienna: Residenz Verlag. ISBN 9783701706860.
  • Leithe-Jasper, Manfred; Distelberger, Rudolf (2004). The Kunsthistorisches Museum Vienna: The Imperial and Ecclesiastical Treasury. Vienna: Scala Publishers. ISBN 9783406429385.
  • Schnorr, Lina (2012). Imperial Vienna. Vienna: HB Medienvertrieb GesmbH. ISBN 9783950239690.
  • Unterreiner, Katrin; Gredler, Willfried (2009). The Hofburg. Vienna: Pichler Verlag. ISBN 9783854314912.
  • Walther, Ingo F.; Wolf, Norbert (2005). Codices Illustres: The world's most famous illuminated manuscripts, 400 to 1600. Köln: Taschen.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Коронаційний Євангелістарій

Координати: 48°12′24″ пн. ш. 16°21′56″ сх. д. / 48.20667° пн. ш. 16.36556° сх. д. / 48.20667; 16.36556

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Коронаційний_Євангелістарій&oldid=41664902