Унціал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сторінка з Келлської книги.

Унціа́л (унціальне письмо) — середньовічний рукописний шрифт, що склався до початку 4 століття н. е. Застосування унціалу заохочувалося Християнською церквою для вжитку в рукописах Біблії. Тому рання християнська література відрізняється від класичних текстів того ж періоду. Унціал вирізнявся округлими формами, оскільки писався звичайно очеретяним або пташиним пером.

Ранній унціал (3—6 ст.) позбавлений засічок.

Унціальне письмо, що розвинулось повністю в 4 столітті, стало незабаром панівним книжковим письмом, і майже вся література того часу, що дійшла до нас, виконана унціалом. Оскільки унціалом писати було багато легше і швидше, ніж квадратним капіталом, і він був чіткіший, ніж рустика, то його вважають першим письмом, спеціально призначеним для написання широконечним пером.

В унціалі горизонтальні штрихи мають мале значення, і тому в написанні немає різких відсічень вгорі й внизу. Унціал залишався в ужитку до 8 століття, але унціальні форми, змішані з формами капітального писма, трапляються й у пізніші часи в заголовках і ініціалах.

Слід розрізняти унціал старий і новий. Простою ознакою старого є діагональний, приблизно 45 градусний напрям пера і відсутність зарубок. У новому унціалі спостерігаються загалом легкі зарубки і горизонтальний напрям пера. Але трапляється й писаний похило унціал. Якщо в капітальному написанні слова одне від одного ще не відокремлені, то в унціальному написанні 7 ст. це вже звична річ.

З часом в унціал стали все більше просякатися елементи курсиву, що безперервно розвивався. Так у 5 ст. був порушений принцип розміщення букв рядка в межах двох ліній, що об'єднувало унціал з капітальним написанням, і унціал наблизився до рядкового курсиву.

Див. також[ред.ред. код]