Кортайо (культура)
| Кортайо | |
| Місце розташування | Швейцарія |
|---|---|
| Час/дата початку | 43 століття до н. е. |
| Час/дата закінчення | 3900 до н. е. |
 Кортайо у Вікісховищі | |
Культура Кортайо, фр. Cortaillod — археологічна культура, одна з численних археологічних культур епохи неоліту Швейцарії, на захід від культури Пфін[en], що існувала одночасно. Часто розглядається як частина культури Шасі-Лагоцця-Кортайо, яка культурно розділена на невеликі частини. Походить від стародавнього неоліту Валасія, групи Ла-Огет[de] або Егольцвільської культури та частково була одночасною з культурою Пфін. У деяких регіонах також була замінена останньою. Датується 3900 — 3500 pp. до Р. Х. До її виникнення, 4300 — 3900 pp. до Р. Х. на заході Альп існувала культура «класичний Кортайо», а центральній Швейцарії — «ранній Кортайо». Поступово поглинула сусідню егольцвільську культуру[de].
В основному поширена як приозерна культура в смузі шириною близько 40-50 км від Женевського до Цюрихського озера. Культура названа на честь села Кортайо в кантоні Невшатель, на західному березі озера Невшатель. [1]
Характерні особливості — велика кількість собачих кісток, а також підвіски з метаподієвих кісток собаки, що говорить про існування тісних відносин між людиною і собакою в зазначений період в Альпах як у цієї культури на заході Альп, так і в культурі Горген[en] на сході Альп.
Крім полювання, основою харчування були рибальство та розведення свійських тварин (переважно великої рогатої худоби). У поселенні Тванн на березі озера був знайдений дріжджовий хліб віком 3700 років. Мисливською зброєю були стріли (наконечники стріл трикутні або серцеподібні з увігнутою основою) і луки, а також метальні палиці у вигляді бумерангів. Про рибальство свідчать рибальські гачки з кісток, гарпуни з оленячих рогів, залишки сіток і сітних поплавців. Про важливість землеробства свідчать крем'яні серпи з дерев'яним держаком, дерев'яні гребінці для коноплі та льону, точильні камені та борознисті копальні палиці.
До кам'яних знарядь відносяться кам'яні сокири та топірці, крем'яні серпи, а також шліфовані долота та тесла. З дерева виготовляли кубки, луки, ціпи, мотики, гребінці, ложки, стріли, чаші та колотки. Сировиною для сокир, кирок і молотів служили роги (переважно оленячі). З імпортної міді виготовляли сокирки, долота, штучні перли та ювелірні підвіски.
З глини виготовляли характерні для цієї культури амфори, тарілки, чаші та миски з круглим дном і складчасті миски. До деяких блискучих чорних посудин як прикрасу було приклеєно березові рейки за допомогою клею, схожого на дьоготь.
Найстаріше поселення на березі озера у Швейцарії на сьогодні було виявлено на озері Цуг в 1990-х роках, датується 4350 — 4000 роками до Р. Х. На підставі керамічних знахідок датовано та віднесено до культури Кортайо або ще давнішої Егольцвільської культури (AiD 1999/2). Однією з видатних знахідок Чам-Еслена є перфорована подвійна сокира з серпентиніту з древком, обмотаним березовою корою. На зміну культурі Кортайо і Пфін прийшла культура Горген.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Darvill, Timothy (1 січня 2009), Cortaillod Culture, The Concise Oxford Dictionary of Archaeology (англ.), Oxford University Press, doi:10.1093/acref/9780199534043.001.0001/acref-9780199534043-e-1020, ISBN 978-0-19-953404-3, процитовано 24 серпня 2023
Література[ред. | ред. код]
- Schibler, J. 2006. The economy and environment of the 4th and 3rd millennia BC in the northern Alpine foreland based on studies of animal bones. Environmental Archaeology 11(1): 49-64
- Martin Dick: Wirtschaft und Umwelt cortaillod- und horgenzeitlicher Seeufersiedlungen in Zürich (Schweiz). Ergebnisse samenanalytischer Untersuchungen aus der prähistorischen Station «Mozartstrasse», Gebr. Bornträger, 1989, ISBN 3443640443
- Jörg Schibler: The economy and environment of the 4th and 3rd millennia BC in the northern Alpine foreland based on studies of animal bones. in: Environmental Archaeology 11(1): 49–64, 2006.