Женевське озеро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Гідрографія[ред.ред. код]

Женевське озеро отримує воду з різних річок швейцарських кантонів (Вале, Во, Фрібур та Женева) та французьких департаментів (Верхня Савойя, Ен). Серед усіх приток найзначніший внесок надходить із Рони.

Вода Женевського озера багата на розчинні мінерали, а саме карбонати та сульфати магнію та кальцію, нерозчинні частки у вигляді суспензії осаджуються при відстої води. Кількість нерозчинного матеріалу, який прибуває головним чином з водою Рони, сягає 8 млн т щорічно.

Подія Тауредунум[ред.ред. код]

В 563 році стався зсув гірських порід на східному кінці озера, через що виникла 13-метрова хвиля (цунамі). Камінням було знищено декілька сіл, повінь затопила Лозанну, а потім Женеву, де було знищено між іншим міст через Рону. Схожі внутрішні цунамі виникали на Фірвальдштетському озері в 1601 та 1678 роках, а також на Лауерцер-Зе в 1806 році.[1]

Визначні пам'ятки[ред.ред. код]

Одним з головних символів є фортеця Шильон біля міста Монтре на східному кінці озера. Це найбільш відвідувана історична будівля Швейцарії, розташована вона на кам'яному острові в озері.

Женевський фонтан, що здіймається в повітря на 140 м, є одним із головних символів Женеви. Між Веве та Лозанною знаходяться виноградні тераси Лаво, які належать до культурної спадщини ЮНЕСКО.

Музей Женевського озера розташований у Ньоні і представляє історію виникнення озера.

Поблизу Ла Тур-де-Пел на глибині від 40 до 60 метрів знаходиться затоплений пароплав Hirondelle (Ластівка), який натрапив на підводний камінь 10 червня 1862. Зараз це місце є улюбленим об'єктом для дайверів. Одразу біля фортеці Шільон знаходиться дивовижна, близько 100 метрів висотою, підводна кам'яна стіна. Дайвери з невеликим досвідом пірнання залюбки відвідують уламки п'яти човнів біля Ерманс.

Примітки[ред.ред. код]