Корінна порода

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Принципова схема положення розсипів в розрізі річкової долини.

Букви: а- корінні дочетвертинні породи («плотик»);
b- алювій, що не містить корисного компоненту, або збіднений ним («торфа»);
c- колювіальні відклади;
d- жильні утворення з корінними рудопроявами;
e- алювій, збагачений корисним компонентом (пісок)
Цифри в кружечках: 1- русловий розсип;
2- заплавний розсип;
3- терасовий розсип;
4- колювіальний розсип;
5- розсип похованого врізу («плотиковий») і ярусні («надплотикові») розсипи;
6- розсип припіднятої (древньої) гідромережі.
1,2,3,4 і 6 - прості розсипи, 5 - складний багатоярусний розсип.

Корінна порода[1][2], пліт розсипища[джерело?] — корінне ложе або “постіль”, на якій залягають незцементовані відклади, які вміщують розсип. Якщо пліт розсипища представлений сильно тріщинуватими породами, то в них також містяться цінні мінерали.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Бейдик, Олександр Олександрович (2001). Географія: короткий тлумачний словник (uk). Либідь. 
  2. Новий українсько-англійський словник 2016 (Є.І. Гороть, С.В. Гончарук, Л.К. Малімон, О.О. Рогач.)

Див. також[ред. | ред. код]