Косенко Олександр Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Косенко Олександр Іванович
Олександр Косенко, 2011
Народився 13 квітня 1957(1957-04-13) (67 років)
Доніно-Кам'янка
Діяльність поет
Мова творів українська
Премії Літературна премія «Сокіл степів» (за сумою публікацій, 2009), Літературна премія імені Євгена Маланюка (2010 рік, за книгу «На сьомий день»), Літературна премія ім. Бориса Нечерди 2015 року, Медаль «Олександра Довженка» (2018) — за книгу поезій «Егрегор».

Олександр Іванович Косенко (13 квітня 1957(19570413), Доніно-Кам'янка, Знам'янський район, Кіровоградська область) — український поет, лауреат літературних премій, голова Кіровоградської обласної організації НСПУ, член Національної спілки журналістів України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Освіта

У 1986 з відзнакою закінчив вечірнє відділення Кіровоградського інституту сільськогосподарського машинобудування (нині Центральноукраїнський національний технічний університет) за фахом «Будівельні, шляхові машини та обладнання», спеціальність інженер-механік.

У 1986 пройшов курси підвищення кваліфікації у Республіканському навчальному комбінаті Міністерства автотранспорту УРСР та отримав кваліфікацію «викладач автосправи».

У 1989 році закінчив інститут підвищення кваліфікації при заводі КамАЗ. У 2004 році пройшов навчання в Центрі післядипломної освіти Міністерства агрополітики.

У 2006 році отримав диплом Кіровоградського інституту комерції за фахом «Приватне підприємництво». Присвятив себе викладацькій роботі.

Кар'єра

З 1974 — на Кіровоградському радіотелецентрі, підсобний робітник.

1975—1986 у Кіровоградському інституті сільськогосподарського машинобудування, лаборант, інженер, навчальний майстер.

У 1986 році переведений до Кіровоградського облавтоучкомбінату, де працював на посаді викладача до 2002 року.

З 2003 року — заступник директора з навчально-виробничої роботи, а з 2003 року — директор Кіровоградського обласного комунального навчально-курсового комбінату «Аграрник».

Із 2006 року директор Кіровоградської школи водійської майстерності. Викладач вищої категорії.

2014 рік — директор одеського будинку творчості письменників.

Творчість[ред. | ред. код]

Друкувався у періодиці. Це газети: «Серп і молот» (Знам'янська районна газета, 1969—1974), «Молодий Комунар», «Кіровоградська правда», «Вечірня газета», «Україна центр» (обласні кіровоградські газети — часто і систематично, починаючи з 1982 року), «Літературна Україна» (2012)., «Українська літературна газета»

Неодноразово виступав на радіо й телебаченні. Журнали — «Поріг», «Степ», «Вежа», «Золота пектораль», «Перевал».

Також у різний час твори з'являлися у відомчій, обласній та районній пресі різних регіонів України, у періодиці та часописах Тернопільщини, Дніпропетровщини, Миколаївщини, Галичини.

Переклади видавалися в Росії, Молдові.

Колективні поетичні збірки «ЄВШАН» (Видавництво МАВІК, Кіровоград, 2000), «Золоте поле» (Спілка письменників України, Кіровоград, 2009). Хрестоматія з літератури «Блакитні вежі» (Видавництво МАВІК, 2011), альманах «Дерибасівська -Рішель'євська» (Одеса 2015 р.)

Окремими книгами:

  • книга поезій «На сьомий день» (видавництво «СТЕП», 2009),
  • «Гартування води» («Український пріоритет», Київ, 2012).

Громадський діяч[ред. | ред. код]

Член бюро обласного літературного об'єднання «Степ». На громадських засадах веде літературну студію «ЛІРА» при обласній бібліотеці для юнацтва імені Бойченка.

16 червня 2015 обраний головою Кіровоградської обласної організації НСПУ[1].

Відзнаки[ред. | ред. код]

  • Літературна премія «Сокіл степів» (за сумою публікацій, 2009)
  • Літературна премія імені Євгена Маланюка (2010 рік, за книгу «На сьомий день»)
  • Літературна премія ім. Бориса Нечерди 2015 року[2]
  • Медаль «Олександра Довженка» (2018) — за книгу поезій «Егрегор»[3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. НА КІРОВОГРАДЩИНІ НОВИЙ ОЧІЛЬНИК СПІЛКИ ПИСЬМЕННИКІВ. rk.kr.ua. 16.06.2015. Архів оригіналу за 11 листопада 2017. Процитовано 24 листопада 2017.
  2. Олександр Косенко став лауреатом премії ім. Бориса Нечерди 2015 року. Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 10 вересня 2015.
  3. Сергій Дзюба (14 лютого 2018). Міжнародна медаль Олександра Довженка за 2018 рік. Жінка-УКРАЇНКА. Архів оригіналу за 14 лютого 2018.

Посилання[ред. | ред. код]