Космос-434

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Космос-434
LK Lander
Місячний посадковий модуль
Основні параметри
Повна назва Космос-434 (11Ф94; Т2К)
COSPAR ID 1971-069A
NORAD ID 05407
Виготівник КБ Південне
Оператор СРСР
Тип апарата випробувальний
Штучний супутник Землі
Дата запуску 12 серпня 1971, 9:50:00 UTC
Ракета-носій Союз-Л (11A511Л)
Космодром Байконур
Тривалість польоту 3663 діб = 10,03 року
Схід з орбіти 22 серпня 1981
Технічні параметри
Маса 7000 кг
Орбітальні дані
Ексцентриситет 0,006643
Нахил орбіти 51,6°
Період обертання 89 хв
Апоцентр 285 км
Перицентр 197 км
Вебсторінка
Вебсторінка NASA NSSDC Master Catalog

Космос-434 — третій, останній, політ з метою випробування місячного посадкового модуля Т2К на навколоземній орбіті.

Політ[ред.ред. код]

У третьому орбітальному польоті безпілотного прототипу Місячного корабля вмикання рідинного ракетного двигуна апарата в дросельному режимі було найтривалішим за три польоти, а після другого вмикання корабель перейшов на орбіту висотою 186-11804 км.

Після різних перевірок бортової апаратури з імітацією перебування на Місяці було скинуто місячний посадковий пристрій «ЛПУ» (рос. Лунное посадочное устройство) і двигун блоку «Є» увімкнувся вдруге. У режимі максимальної тяги він зімітував вихід ЛК на навколомісячну орбіту для зустрічі з ЛОК. Внаслідок цього маневру апогей орбіти Т2К збільшився до 11804 км.

Після цього апарат перебував в режимі стабілізації, імітуючи маневри зближення і стикування з ЛОК.

В польоті посадковий ступінь перевірив свої системи й особливих проблем виявлено не було.

22 серпня 1981-го року апарат зійшов з орбіти Землі і згорів у атмосфері.

Цікавий факт[ред.ред. код]

За десять років по запуску «Космос-434» став знижуватись — невдовзі після падіння станції «Скайлеб» на Австралію і розвідувального супутника Космос-954 з ядерною бортовою енергетичною установкою на Канаду. Іноземні спостерігачі висували версію, що на супутнику встановлений ядерний реактор. Однак через те, що цей апарат був запущений в період «місячної гонки», маневрував на орбіті і передавав телеметричні сигнали, притаманні радянським пілотованим КК, деякі західні оглядачі вважали, що це автоматичний варіант пілотованого корабля. Потім, при поступовому зануренні в атмосферу, супутник згорів над Австралією.

Щоб розвіяти побоювання у зв'язку з цією подією, офіційний представник Міністерства закордонних справ СРСР запевнив Канберру, що на борту «Космоса-434» не було радіоактивних матеріалів і що супутник був просто «експериментальний блок місячного модуля». Це було перше офіційне визнання існування радянської пілотованої місячної програми.

Очевидно було, що основним призначенням апарата «Космос-434» був політ у пілотованому, а не у безпілотному варіанті.

Джерела[ред.ред. код]