Космос-382

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Космос-382
Зонд
Експериментальний прототип
Основні параметри
Повна назва Космос-382 (7К-Л1Є №2К)
COSPAR ID 1970-103A
NORAD ID 04786
Оператор СРСР
Тип апарата випробувальний
Штучний супутник Землі
Дата запуску 2 грудня 1970,
Ракета-носій Протон
Космодром Байконур
Тривалість польоту ~20 років
Схід з орбіти ~1990
Технічні параметри
Маса 10 380
Орбітальні дані
Тип орбіти еліптична

Космос-382, інша назва 7К-Л1Є № 2К — радянський космічний корабель типу 7К-Л1, призначений для випробування розгінного блоку для місячної експедиції.

Попередній запуск[ред.ред. код]

28 листопада 1969 ракета-носій «Протон-К» мала вивести на навколоземну орбіту космічний корабель Космос-313 (7К-Л1Є № 1), доопрацьований для випробувань розгінного блоку для польоту на Місяць. На кораблі встановили телекамери для спостереження за роботою розгінного блоку і він отримав позначення 7К-Л1Є. Запуск закінчився аварією ракети-носія.

Мета запуску[ред.ред. код]

2 грудня 1970 ракета-носій «Протон-К» вивела на навколоземну орбіту космічний корабель 7К-Л1Е («Космос-382»).

Модифікований місячний корабель «Союз-7К-Л1Е», який був оснащений телекамерами для спостереження за розгінним блоком, був створений для випробування розгінного блоку для місячної експедиції. На навколоземній орбіті було виконано кілька маневрів, що імітували розгін до Місяця і вихід на навколомісячну орбіту.

Крім того відбулись дослідження спільно з льотно-випробувальним інститутом експериментальної установки «Роса». Була здійснена перевірка ефективності в умовах короткочасної невагомості на літаках і спільно з ОКБ-1 (РКК «Енергія») й в умовах тривалої невагомості на штучному супутнику Землі («Космос-382») на спеціально створеній експериментальній установці «Роса». Це була перша в світовій практиці регенераційна система космічної станції стала система регенерації води з конденсату атмосферної вологи (виділеної екіпажем при диханні і потовиділенні) — СРВ-К.

Космічний корабель пролітав на орбіті понад 20 років.

Результат[ред.ред. код]

Був відпрацьований розгінний блок та бортові системи.

Система СРВ-К успішно експлуатувалася з 1975 року на орбітальних космічних станціях Салют № 4, 6 і 7 і забезпечувала екіпажі високоякісною холодною та гарячою водою для пиття, приготування їжі та напоїв, а також для очищення запасів води з простроченим терміном зберігання та отримання гарячої води для санітарно-гігієнічних процедур.

Після цього програма була остаточно закрита.

Посилання[ред.ред. код]