Ексцентриситет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Еліпс (e=1/2), парабола (e=1) та гіпербола (e=2) із загальними фокусом (F) та директрисою.
(e = |MF| / |MM'|)

Ексцентрисите́т (рос. эксцентриситет, англ. eccentricity, excentricity; нім. Exzentrizität f, Außermittigkeit f)-

1. У математиці: ексцентриситет (позначається лат. e або грец. ε) — числова характеристика конічного перерізу, яка показує ступінь його відхилення від кола, і дорівнює відношенню відстаней:

Два конічні перерізи, які мають однаковий ексцентриситет, є подібними.

  • Для кола ексцентриситет вважають рівним нулю;
  • Для еліпса ексцентриситет більший нуля та менший за одиницю (що більший ексцентриситет, то «витягнутіший» еліпс);
  • Ексцентриситет параболи дорівнює одиниці;
  • Ескцентриситет гіперболи більший за одиницю.

Для еліпсу та гіперболи ексцентриситет можна визначити як відношення фокальної відстані до великої або дійсної вісі.

2. У техніці — відстань між віссю обертання ексцентрика та його центром.

3. (розм.) Відхилення від центра.

Література[ред.ред. код]