Коссаки гербу Кос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Коссаки
POL COA Kos.svg
Кос[1][2]
Підданство: Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow.svg Річ Посполита
Imperial Coat of Arms of the Empire of Austria.svg Австро-Угорщина
Маєтки: Коссакувка[pl]

Коссаки гербу Кос — галицький шляхетський рід.

Походження[ред. | ред. код]

Родина Коссаків походить з Загородів Лішнянських та Лішнянського передмістя Дрогобича, що колись також іменувалось Коссаківкою, де мешкали десять сімей-представників роду[3].

Відома польська гілка походить від судівського урядника Михайла (Міхала) Коссака та його дружини Антоніни з Соболевських. Ще на момент народження відомого баталіста Юліуша родина належала до уніцької церкви, та послуговувалась руською мовою в побуті[4]. Так зокрема Войцех згадував біографу Александру Піскору народження батька[5]:

Gdy pani konsyljaszowa Michałowa Kossakowa wybrała się z własnej wioski Kniahinin nad Sanom w podróż do Krakowa, znajdowała się w dziewiątym miesiącu ciąży. W drodze uczuła bóle porodowe, przystanęła przeto w najblizszem miasteczku Wiśniczu i dn. 15. grudnia 1824 r. urodziła duzego i zdrowego chłopca. Wróciła potem pospiesznie do domu, aby czemprędzej ochrzcić syna w sąsiedniej unickiej cerkwi. "Nadaję ci imię Juljuza" — powiedział do krzyczącego malca po rusku grecko-katolicki paroch. Chłopiec pochodił z rodziny, która Rusinów uważała za odmianę Polaków i nie robiła różnicy między wyznaniem rzymskiem a greckiem. Dlatego, od najmłodszych lat, Juliusz umiał jednakowo dobrze mówić po polsku i po ukraińsku.

Не дивлячись на те що пізніше Юліуш закінчив матуру в гімназії при монастирі Воздвиження Чесного Хреста в Бучачі, яким кервував його дядько та відомий діяч Галицько-Руської Матиці Еміліян[6], згідно тих спогадів родина вже вважала русинів за частину польського народу. А під часу Слов'янського Конгресу у Празі в 1848 р. він декларував себе русином-полофілом, не бажаючи розділяти край на дві частини[7]:

...zreformował się komitet Rusinów, Polaków, m.in. i mnie jako Rusina z dida pradida wybrano do deputacji mającej jechać do Wiednia...

Пізніших згадок про участь у діяльності руських організацій не збереглось, а дана гілка роду в майбутньому декларувала себе виключно поляками.

Герб[ред. | ред. код]

Опис[ред. | ред. код]

На срібному полі три червоні скоси. Над геральдичним шоломом, у короні — три страусині пера.

Спогади[ред. | ред. код]

« Zapytany — A jaki klejnot asandzieja? — odparł: — Kossakowie są herbu własnego — Kos. Czemuż asandziej sygnetu nie nosisz? — dopytywała starsza pani, a on odparł bezstrosko: Co po tytule, gdy pustki w szkatule. »

— Zofia Kossak, Dziedzictwo[8]

Родовідна схема[ред. | ред. код]

Гілка Василя Коссака[ред. | ред. код]

Василь Коссак (*? — †?) ∞ Анна-Марія NN (*? — †?)

Гілка Івана Коссака[ред. | ред. код]

Іван (*? — †?) ∞ NN (*? — †?)

Гілка Йосипа Коссака[ред. | ред. код]

  • Йосип (*? — †?) ∞ NN (*? — †?)
    • Іван (*1876 — †1927)
    • Григорій (*1882 — †1939)
    • Микола (*? — †1914) NN (*? — †?)
      • Осип (*? — †?)
      • Зенон (*1907 — †1939)[11]
      • Богдан (*? — †?)
      • Олена (*? — †?)
    • Василь (*? — †?)
  • Анна (*? — †?)[12]Юрій Леґедза (*? — †?)

Примітки[ред. | ред. код]