Бучацька василіянська гімназія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бучацька василіянська гімназія УГКЦ
Василіанський монастир.JPG
Василіянський монастир
Країна Королівство Галичини і Володимирії
Засновано 22 жовтня 1754
Адреса Бучач

Бучацька василіянська гімназія — колишній греко-католицький навчальний заклад у місті Бучачі. Єдина гімназія — греко-католицький навчальний заклад до поділів Польщі[1].

Фундатор гімназії Микола Василь Потоцький

Відомості[ред.ред. код]

Діяла у приміщенні комплексу Бучацького монастиря. Відкрита на базі теологічної школи (яка, за визначенням Ярослава Стоцького, була рівнозначною семінарії[2]) з руською (народною) мовою навчання при Бучацькому монастирі (перед відкриттям гімназії працювали 6 вчителів[3]).

Заснована привілеєм правителя Речі Посполитої Авґуста III, виданим у Варшаві 22 жовтня 1754 р., на прохання дідича Бучача Миколи Василя Потоцького[2]. У перекладі королівського привілею-дозволу польською мовою вжито термін «публічні школи»[4] чи «публічні школи латинські»[5]

Василь Маркусь[6], деякі польські автори стверджували, що М. В. Потоцький заснував школу, яку називали «Бучацьким колегіумом» (пол. Collegium Buczackie)[7][8].

Спочатку навчали 8 вчителів, з яких:

  • один був ігуменом монастиря та префектом (директором) гімназії
  • вчителі: інфіми; граматики і синтакси; поетики і риторики; решта — вчителі інших предметів.[3]

Кількість учнів у 1769—1770 шкільному році — 343, через це клас інфіми поділили на 3 відділи (2-й, 3-й відділи відповідали пізнішим підготовчим класам). У школі викладали релігію, історію з географією, фізику, вивчали твори давніх класичних письменників (латинських, грецьких). Учні перших класів були зобов'язані вправлятись в писанні елегій, трагедій, комедій на подані вчителями теми, праці наприкінці року віддавали вчителям. Також вчилися виголошувати промови, мали руханкові вправи (фізкультура).

Вік учнів — від 8 до 26 років, навчались учні з Галичини, Поділля, Волині через добрий рівень викладання. На прохання василіян М. В. Потоцький у 1773 р. дозволив викладати філософію — почали діяльність вищі курси філософії. З цієї нагоди відбулось урочисте зібрання 6 листопада того року[9].

1781 року монастир та гімназію візитував протоігумен Галицької провінції ЧСВВ. 1782 року він призначив о. Михальського віце-ректором та префектом шкіл Бучача, бр. Германа Верхановського — директором конвікту, вчителем німецької мови.[10]

У 1784 р. після «йосифінських реформ» викладачі-василіяни повернулися до Литовської провінції ЧСВВ, монастир втратив учителів, а гімназію та вищі філософські курси закрили. Уряд відкрив у приміщенні гімназії головну школу[11][12].

1804 р. змінено головну нормальну школу на гімназію (5-класна: інфіма, граматика, синтакса, поетика, риторика). 1814 р. впроваджено австрійську шкільну систему навчання: кожен предмет вів інший учитель. 1819 р. повернуто стару систему: в кожному класі всі предмети викладав 1 учитель (крім релігії, яку в усіх класах вів катехит).

1853 року гімназійна бібліотека налічувала 203 томи, до яких 1854-го додалось 43.[13]

1856 р. за дорученням уряду створено 2-річні курси підготовки вчителів — так звану «препаранду», з якої потім утворили вчительські семінарії. У 1860[11] чи 1870[14] р. гімназія стала нижчою з 4-ма класами.
Кількість учнів у 1878—1879 шкільному році — 182.[15]

Перемовини щодо передачі гімназії під опіку держави велись ще до 1882 року.[16]

Перестала діяти 15 липня 1893 р.[17]

Відомі люди[ред.ред. код]

Префекти (директори)[ред.ред. код]

Іпполит Вонсовський, Діонізій Йодейко, Мелетій Гедройц,[18] Порфирій Важинський, Никанор Липинський, Партеній Терлецький, Теодозій Шуйський, Софрон Гродзинський, Мелетій Луцький, Теодозій Старкевич, Ісидор Роговський, Атаназій Фальковський, Олександр Журавський, Михайло Шелепін,[18] Доротій Михальський, Аполон Забатий, Софрон Полянський, Антон Лотоцький, Іван Дамаскин Радецький, Еміліян Коссак (зокрема, у 1839 р.[19]), Аркадій Барусевич, Юстин Іневич, Яків Загайський, Іриней Яворський.[20]

Викладачі[ред.ред. код]

Учні[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Боднарук І. Бучач сто років тому // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 66.
  2. а б Стоцький Я. Бучацький монастир отців Василіян… — С. 92.
  3. а б Залеський О. Наше шкільництво від сивої давнини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 817.
  4. Akta grodskie і ziemskie z czasów Rzeczpospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie… — Lwów, 1868. — t. 1. — 215 s. — S. 145–146. (пол.), (лат.)]
  5. Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 114.
  6. Маркусь В. Шкільництво на Україні // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003. — Т. 10. — С. 3858.
  7. Czyż A. S., Gutowski B. Cmentarz miejski w Buczaczu. — Warszawa : drukarnia «Franczak» (Bydgoszcz), 2009. — 208 s., 118 il. — S. 22. — (Zabytki kultury polskiej poza granicami kraju". Seria C, zeszyt 3). — ISBN 978-83-60976-45-6. (пол.)
  8. Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 116.
  9. Стоцький Я. Бучацький монастир отців Василіян… — С. 94.
  10. а б Андрусяк Никола. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 48–49.
  11. а б Залеський Осип. Наше шкільництво від сивої давнини… — С. 818.
  12. вочевидь, її іноді хибно називають як «головна нормальна школа»
  13. Gymnazjun w Buczaczu // Dodatek Tygodniowy przy Gazecie Lwowskiej. — 1855. — № 20 (19 maja). — S. 80. (пол.)
  14. Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 132.
  15. Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 825.
  16. Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 150.
  17. о. Назарко І. Марійські дружини в Бучачі // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 233.
  18. а б так у джерелі
  19. [1] — S. 423. (нім.)
  20. Стоцький Я. Бучацький монастир отців Василіян: на службі Богові й Україні… — С. 99.
  21. Причинки до історії Бучацьких шкіл // Записки Чину Святого Василія Великого. — Т. IV. — Вип. 3—4. — С. 762.
  22. Варлаам Компаневич* (1777—1858)
  23. Hahn Wiktor. Antoniewicz Bołoz Mikołaj (†1885) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków — Łódź — Poznań — Wilno — Zakopane : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935. — Тоm 1, zeszyt 1. — S. 139–140. — Reprint: Kraków : Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — ISBN 8304034840. (пол.)
  24. Гуцал П., Ханас В. Білінський Леон // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 133. — ISBN 966-528-197-6.
  25. Наталя з Галущинських. Язловець // Калейдоскоп минулого // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 678.
  26. Арсенич П. Голубович Іван // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 387. — ISBN 966-528-197-6.
  27. Хома В. Левицький Остап Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 332. — ISBN 966-528-199-2.
  28. Городиський Л., Зінчишин І. Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщині: Історичний нарис-путівник. — Львів : Каменяр, 1998. — 44 арк. іл. — С. 263. — ISBN 966-7255-01-8.
  29. Дуда І., Ткачов С., Ханас В. Лям Ян // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 418—419. — ISBN 966-528-199-2.
  30. Fras Z. Savczyńnski Zygmunt (1826—1893) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : РАN, 1994. — t. XXXІV/2, zeszyt 145. — S. 290–294. (пол.)
  31. Головин Б., Мельничук Б., Пиндус Б. Сіменович Володимир Львович / Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 263. — ISBN 978-966-528-279-2.
  32. Дуда І., Пиндус Б. Сосенко Модест Данилович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 582. — ISBN 978-966-528-318-8.
  33. о. Назарко І. Лицар в чернечій рясі // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 111.
  34. Кметь І. Бібліотека архіпресвітера Григорія Шашкевича у фондах книгозбірні Народного Дому // Вісник Львівського університету. — Серія історична, 2010. — Вип. 45. — С. 631.
  35. Проф. д-р Никола Андрусяк. // Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 52.
  36. In II Gramm. classe

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]