Костел святого Йоана Непомуки (Заміхів)
Костел святого Йоана Непомуки | |
---|---|
48°51′28″ пн. ш. 27°22′26.50″ сх. д. / 48.85778° пн. ш. 27.37403° сх. д. | |
Тип споруди | церква |
Розташування | Україна, Заміхів |
Засновник | Францішек Вавський |
Початок будівництва | 1808 |
Кінець будівництва | 1820 |
Стиль | бароко |
Належність | римо-католицька |
Стан | пам'ятка архітектури національного значення України |
Костел святого Йоана Непомуки у Вікісховищі |
Костел святого Йоана Непомуки — римо-католицька культова споруда, побудована в селі Заміхові (нині Новоушицького району Хмельницької області) у 1820 році.
Перший (дерев'яний) костел у Заміхові спорудили 1749 року коштом родини Гумецьких. У 1808-1820 роках цей храм замінила сучасна мурована святиня, збудована на кошти о. Францішка Вавського. Її освятив 1841 року єпископ Францішек Мацкевич. У 1844-1850 роках костел був увінчаний кам'яною скульптурою. За радянської влади 1932 року храм закрили, а відновив він свою діяльність у 1989 році, був реставрований завдяки зусиллям майбутнього єпископа Броніслава Бернацького, котрий працював тоді настоятелем парафії святої Анни у Барі на Вінниччині. Консекрований єпископом Яном Ольшанським. Зараз Заміхів обслуговують отці-вербісти (згромадження Слова Божого) з парафії Усіх Святих у Струзі.
Кам'яно-цегляний, прямокутний в плані, базилікальний, тринавний. З північного боку — приміщення з цікавими дерев'яними гвинтовими сходами, що ведуть на хори. Під підлогою східної нави — склеп. Головний фасад прикрашений спареними іонічними півколонами, що фланкують вхід та завершується трикутним фронтоном і атикою з ліпниною. У 1844—1850 рр. був увінчаний кам'яною скульптурою. Бічні фасади пам'ятника розчленовані лопатками. Стіни усередині поштукатурені, прикрашені пілястрами тосканського ордеру і карнизами. Підлога з кам'яних шліфованих плит, у вівтарній частині — цегляне покриття. Дах двосхилий, крівля — залізна.
- Zamiechów, mstko nad Żwanem // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 369. (пол.) — S. 369.
- Історія парафії [Архівовано 17 березня 2017 у Wayback Machine.]