Сушко Костянтин Іванович

Костянтин Сушко
Костянтин Іванович Сушко
Ім'я при народженні	Костянтин Іванович Сушко
Народився	5 жовтня 1946(1946-10-05) (77 років) Бабине, Херсонська область, Україна
Громадянство	Україна
Національність	українець
Діяльність	прозаїк, журналіст
Мова творів	українська, російська
Напрямок	природа, історія
Жанр	оповідання, роман, повість, публіцистика
Magnum opus	«Інспектор Хорс»
Премії	«За розвиток Запорізького краю» Премія імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності‎

|Lib=

Костянти́н Іва́нович Сушко (нар. 5 жовтня 1946 року в селі Бабина, Верхньорогачицького району, Херсонської області) —український письменник-прозаїк, публіцист і журналіст, член Національної спілки письменників України та Національної спілки журналістів України, лауреат премії імені І.Франка.

Біографія

Костянтин Сушко народився 5 жовтня 1946 року в селі Бабина, Верхньорогачицького району, Херсонської області, у сім'ї колгоспників. 1962 року виїхав до Запоріжжя. Там закінчив середню школу. Працював теслею, токарем, формувальником. З 1965-го по 1968 роки служив у радянському війську. Звільнившись у запас, працював слюсарем-складальником, згодом закінчив філологічний факультет Запорізького державного педагогічного інституту зі спеціальності «Російська мова та література».

Із 1972-го — на журналістській роботі. Працював кореспондентом, старшим кореспондентом, завідувачем відділу газети «Комсомолець Запоріжжя», редактором багатотиражної газети «Днепростроевец». 1989 року започаткував першу в області щотижневу профспілкову газету «Выбор», де вперше у засобі масової інформації радянського періоду замість гасла "Пролетарии всех стран содиняйтесь!", значилося "Единство. Демократия. Гуманизм" . 1992—1999 — головний редактор газети «Запорозька Січ». Звільнений з посади рішенням компартійної більшості депутатів Запорізької міськради за порушення трудової дисципліни, що проявилося у відмові народному депутатові (від компартії Петра Симоненка) Верховної Ради України Павлові Бауліну друкувати його статтю сепаратистського змісту. З 1999—2005 — на творчих хлібах. З березня 2005 року по жовтень 2007-го — генеральний директор Національного заповідника «Хортиця». За директорства К.Сушка створено потужний підрозділ для охорони заповідника, капітально, за європейськими зразками відремонтовано Музей запорозького козацтва й адміністративний будинок, зведено історико-культурний комплекс "Запорозька Січ", суто за його особистою ініціативою обладнано туристично-меморіальний маршрут "Тарасова Стежка" (1843 року на Хортиці побував Тарас Шевченко) та меморіально-туристичні комплекси "Протовче", "Скіфський стан", розпочато берегоукріплювальні роботи, отримано Державного акта на право розпоряджатися усією землею Хортиці та прилеглими островами. Звільненння К.Сушка з посади гендиректора стало результатом змови представників певних політичних сил та бізнесових структур, які були невдоволені значним пожвавленням розбудови заповідника, а також воліли мати Хортицю під своїм впливом. Наказ про звільнення, підготовлений з порушенням ряду вимог трудового законодавства, підписав міністр культури України Ю.Богуцький. К.Сушко подав касаційну скаргу до Печерського суду міста Києва, послідовний розгляд якої мав неухильно привести до поновлення на посаді гендиректора, та несподіване замовне кримінальне переслідування, яке тривало шість років, стало тому на заваді. Опинившись на пенсії, К.Сушко повністю віддався літературній роботі.

Друкувався в газетах «Червоний промінь», «Ленинское знамя», «Комсомолець Запоріжжя», «Индустриальное Запорожье», «Запорізька правда», «Молодь України», «Комсомольское знамя», «Комсомольская правда», «Радянська Україна», «Правда Украины», «Сільські вісті», «Известия», «Україна молода», «Слово Просвіти», «Літературна Україна»; в журналах «Вітчизна», «Україна», «Ранок», «Наука і суспільство», «Рідна природа», «Хортиця», «Свята справа», «Журналіст України», «Журналист», «Вокруг света»...

Автор книжок

«Міраж» (1978), «Заповедное Запорожье» (1981), «Все могло быть иначе" (1984), "Наедине с Хортицей" (1986), «В степи заповедной» (1988), «По Хортице» (1989), «Поздняя тропа» (1989), «Час сподівань» (1992), «Вітер — на крила» (1994), «Хортица открывает тайны» (1999), «Острів Хортиця» (2001), «Двоє серед тиші» (2002), «Тени забытых городов» (2003), «Стежка на Хортиці» (2004), «Я вибираю Хортицю» (2004), «Віщий Степ» (2004), «Дев'ять молитов у серпні» (2006), «Наодинці з Хортицею» (2007), «Зелений Мій Дім» (2008), «Бентежна Хортиця» (2008), «Князь Дмитро Вишневецький та інше…» (2009), «Інспектор Хорс» (2010), «Ойкумена» (2011), «Хортиця — Острів Святилищ» (2013), «У згонах» (2014), «Закодований час» (2014), "трансМІСІЯ СЛОВА" (2016), "Заворожений острів" (2016), "Лови на Слові" (2017), "Terra grata -- Земля бажана" (2017), "Герої мутного часу" (електронний варіант, 2018), "Людина й Острів" (2018), "Звідкіль на Хортиці дуби?" (2020), "Якби ж! / Отож..." (2021), "Тільки б не вмирала Бабина..." (2021), "Єдиная зброя" (електронний варіант, 2022), "Дев'ять сходинок до світла" (2023), "Це - Україна! Ми - українці!" (2023), "Поверненння Дніпра" (2023).

Література

Лиходід, М. Поема про Степ (про книжку К.Сушка «В степи заповедной» М.Лиходід // Запорізька правда. – 1988. – 27 березня («60). – С.2., Фортунин, В. Куда ведет путеводитель? (про путівник «По Хортице» К.Сушка та Л.Юхимчук) В.Фортунин. – 1989. – 15 жовтня. – С.8., Рекубрацький, А. Проблеми через поезію (про книжку есеїв К.Сушка «Стежка на Хортиці») А.Рекубрацький // Запорізька правда. – 2004. – С.4., Бордюжа, М. Він вибрав стежки Хортиці (презентація книг К.Сушка «Я вибираю Хортицю» і «Стежка на Хортиці») М.Бордюжа // Запорізька правда. – 2004. – №188-189 – С.3., Воротілов, О. Острів Слави і… невезіння: директор заповідника «Хортиця» Костянтин Сушко: «Нам треба рятувати землю від невмілого господарювання» /О.Воротілов// День. – 2005. – 27 квітня (№75). – С.6., Грабовський, В. Як урятувати нашу совість? (книга К.Сушка «Я вибираю Хортицю») / В.Грабовський // Слово Просвіти. – 2004. –  №39 (259). – С.11., Дорошенко, В. Одинокие прогулки большого начальника: увидело свет обновленное и дополненное издание книги запорожского краеведа Константина Сушко «Наодинці з Хортицею» /В.Дорошенко // Индустриальное Запорожье. – 2007. – 30 октября (№162). – С.4., Ємець, О. Хортицькі стежки Костянтина Сушка (роздуми про книжку «Стежка на Хортиці») /О.Ємець // Суббота плюс. – 2004. – №43. – С.12., Жаров, В. Хортиця – матір, батько – Великий луже…:Вместо рецензии (про книгу К.Сушка «Я вибираю Хортицю») В.Жаров // Суббота плюс. – 2004. №45. – С.12., Колосов, С. Вартовий Хортиці (Костянтин Сушко) / С.Колосов // Літературна Україна. – 2006. – 30 листопада (№46). – С.8., Колосов, С. Человек и остров: Константину Сушко, журналисту, краеведу, писателю, генеральному директору Национального заповедника «Хортиця» – 60 лет / С.Колосов // Суббота плюс. – 2006. – 5-15 октября (№40). – С.15., Павленко, М. «Віщий степ»: Українська книга. Презентація нової книги запорізького письменника і журналіста Костянтина Сушка. / М.Павленко // Суббота плюс. – 2004. – (№28). – С.12., Пащенко, М. Жива легенда Хортиці: розмова з генеральним директором Національного заповідника «Хортиця» К.Сушком  / М.Пащенко // Літературна Україна. – 2006. – 9 березня (№9). – С.2., Спежаков Е. С любовью к земле запорожской: К.Сушко / Е.Спежаков // Верже. – 2003. – (№15). – С.4., Стрілець. С. Книга написана небайдужою душею: «Віщий Степ» К.Сушка / С.Стрілець // Запорозька Січ. – 2004. (№99). – С.5., Чабаненко, В. Завзяття, гідне подиву: про книгу К.Сушка «Острів Хортиця» // В.Чабаненко // Запорізька правда. – 2002. – (№16-17). – С.6., Юрик, П. Костянтин Сушко – перший баболюб Запоріжжя (про збирання кам’яних раритетів у селах Запорізької області) П.Юрик // Запорізька правда. – 2006. – 28 березня (№67). С.5., Чабаненко, В. Його обрала Хортиця (про роман Костянтина Сушка «Бентежна Хортиця») В.Чабаненко // Україна молода. – 2009. – 4 квітня. – С.2., Олейник, С. В моей жизни было много интересных собак (про роман Костянтина Сушка «Інспектор Хорс») С.Олейник // Индустриальное Запорожье. – 2010. – 11 грудня. – С.3., Олейник, С. Мышь, ласточка, лягушка и пять стрел (про новий роман К.Сушка «Ойкумена») С.Олейник // Индустриальное Запорожье. – 2011. – 16 грудня. – С.3., Сосницький, Л. Хортиця свята і нещасна (про книжку Костянина Сушка «Хортиця – острів святилищ») Л.Сосницький. – 2013. – 10 квітня. – С.11, Сандул В. Про нас і про наше (про книжку "Це - Україна! Ми - українці!") В.Сандул - 2023 - 21-27 грудня. - "Слово Просвіти".

Нагороди

Нагороди: звання «Золоте перо» за 1976 і 1979 роки (Спілка журналістів), медалі «За розвиток Запорізького краю», «Мистецький Олімп України», «Почесна відзнака» Національної спілки письменників України, Почесна Грамота й медаль Верховної Ради України, лауреат Премії імені Івана Франка ‎ (2003).

Посилання

• Україна молода: «Директор Хортиці та його баби» [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]

Інтерв'ю

• Українська альтернатива: Костянтин СУШКО: «СВОГО ЧАСУ ЛЮДСТВО ПОВЕРНУЛО НЕ ТУДИ…» [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
• КОСТЯНТИН СУШКО: «ХОРТИЦЯ — НАЙСВІТЛІШЕ, З ЧИМ ПОВ'ЯЗАЛА МЕНЕ ДОЛЯ»^{[недоступне посилання]}‎