Белградський університет
| Белградський університет | |
|---|---|
 | |
Белград,  Сербія | |
| Міжнародна назва | серб. Универзитет у Београду |
| Тип | громадський університет і open-access publisherd[1] |
| Країна |
Сербія[1] |
| Розташування | Белград |
| Засновано | 1808 |
| Засновник | Досітей Обрадович |
| Ректор | Vladimir Bumbaširevićd |
| Студентів | 90 000 |
| Співробітників |
|
| Професорів | 4 289 |
| Членство у | Асоціація університетів Європи[2] |
| Складається з | Бібліотека Белградського університету, University of Belgrade School of Medicined, University of Belgrade Faculty of Lawd, Q11155446?, University of Belgrade Faculty of Organizational Sciencesd, University of Belgrade Faculty of Economicsd, University of Belgrade School of Electrical Engineeringd, University of Belgrade Faculty of Architectured, University of Belgrade Faculty of Civil Engineeringd, Q12760815? і University of Belgrade Faculty of Philologyd |
| Випускники | Категорія:Випускники Белградського університету |
| Штаб-квартира | Белград |
| Сайт | www.bg.ac.rs |
 Белградський університет на Вікісховищі | |
Белградський університет (серб. Универзитет у Београду) — найбільший і найстарший вищий навчальний заклад Сербії, заснований в 1808 році в Белграді.[3]
Історія[ред. | ред. код]
Структура[ред. | ред. код]
- Факультети
Університет має 31 факультетів: архітектура, біологія, спеціальної освіти і реабілітації, економіки, спорту та фізичного виховання[sr], досліджень в області безпеки, організаційні наук, політичних наук, фізичної хімії, фармації, філологія, філософія, фізика, географія, цивільне будівництво, хімія, машинобудування, математика, медицина, сільське господарство, право, гірничо-геологічна академія, транспортного машинобудування, стоматології та лісового господарства, технології та металургії, православного богослов'я, підготовка вчителів, ветеринарної медицини, технічних наук і електротехніки.[4] У ньому навчається понад 90.000 студентів, викладають 4289 викладачів.[5]
Крім факультетів Белградський університет відомий бібліотекою «Свєтозар Маркович», науково-дослідними інститутами і центрами, серед яких Інститут ядерних наук "Вінча", Електротехнічний інститут «Нікола Тесла», Інститут імені Михайла Пупина, інститут ботаніки і ботанічний сад "Євремовац".
Випускники[ред. | ред. код]
- Зоран Джинджич — прем'єр-міністр Сербії
- Срджан Асан Керім — голова Генеральної Асамблеї ООН
- Кіро Глігоров — перший президент Республіки Македонія
- Данило Кіш — відомий сербський письменник
- Владо Малеський — македонський прозаїк
- Мілорад Павич — відомий сербський письменник, автор «Хозарського словника»
- Меша Селімович — югославський боснійський письменник
- Марґіта Стефанович — югославська та сербська піаністка
- Борис Тадич — президент Сербії
- Мірко Цветкович — прем'єр-міністр Сербії
- Патріарх Сербської православної церкви Іриней
- Раде Булатович — сербський дипломат. Посол в Києві
- Йован Скерлич — сербський літературознавець, критик
- Сенютович-Бережний Вячеслав — український історик.
- Гойко Мітіч — актор
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Directory of Open Access Journals — 2003.
- ↑ https://eua.eu/about/member-directory.html
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 жовтень 2010. Процитовано 1 травень 2010.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітень 2010. Процитовано 1 травень 2010.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 жовтень 2010. Процитовано 1 травень 2010.
|
Це незавершена стаття про університет, коледж або інший заклад вищої освіти. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|
|
Це незавершена стаття про Сербію. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
Посилання[ред. | ред. код]
|
