Белградський університет
| Белградський університет | |
|---|---|
 | |
Белград,  Сербія | |
| Міжнародна назва | серб. Универзитет у Београду |
| Тип | громадський університет |
| Країна |
Сербія |
| Розташування | Белград |
| Засновано | 1808 |
| Засновник | Досітей Обрадович |
| Ректор | Vladimir Bumbaširević[d] |
| Студентів | 90 000 |
| Співробітників |
|
| Професорів | 4 289 |
| Членство у | Асоціація університетів Європи[1] |
| Складається з | Бібліотека Белградського університету, University of Belgrade School of Medicine[d], University of Belgrade Faculty of Law[d], Q11155446?, University of Belgrade Faculty of Organizational Sciences[d], University of Belgrade Faculty of Economics[d], University of Belgrade School of Electrical Engineering[d], University of Belgrade Faculty of Architecture[d], University of Belgrade Faculty of Civil Engineering[d], Q12760815? і University of Belgrade Faculty of Philology[d] |
| Випускники | Категорія:Випускники Белградського університету |
| Штаб-квартира | Белград |
| Сайт | www.bg.ac.rs |
 Белградський університет на Вікісховищі | |
Белградський університет (серб. Универзитет у Београду) — найбільший і найстарший вищий навчальний заклад Сербії, заснований в 1808 році в Белграді.[2]
Історія[ред. | ред. код]
Структура[ред. | ред. код]
- Факультети
Університет має 31 факультетів: архітектура, біологія, спеціальної освіти і реабілітації, економіки, спорту та фізичного виховання[sr], досліджень в області безпеки, організаційні наук, політичних наук, фізичної хімії, фармації, філологія, філософія, фізика, географія, цивільне будівництво, хімія, машинобудування, математика, медицина, сільське господарство, право, гірничо-геологічна академія, транспортного машинобудування, стоматології та лісового господарства, технології та металургії, православного богослов'я, підготовка вчителів, ветеринарної медицини, технічних наук і електротехніки.[3] У ньому навчається понад 90.000 студентів, викладають 4289 викладачів.[4]
Крім факультетів Белградський університет відомий бібліотекою «Свєтозар Маркович», науково-дослідними інститутами і центрами, серед яких Інститут ядерних наук "Вінча", Електротехнічний інститут «Нікола Тесла», Інститут імені Михайла Пупина, інститут ботаніки і ботанічний сад "Євремовац".
Випускники[ред. | ред. код]
- Зоран Джинджич — прем'єр-міністр Сербії
- Срджан Асан Керім — голова Генеральної Асамблеї ООН
- Кіро Глігоров — перший президент Республіки Македонія
- Данило Кіш — відомий сербський письменник
- Владо Малеський — македонський прозаїк
- Мілорад Павич — відомий сербський письменник, автор «Хозарського словника»
- Меша Селімович — югославський боснійський письменник
- Марґіта Стефанович — югославська та сербська піаністка
- Борис Тадич — президент Сербії
- Мірко Цветкович — прем'єр-міністр Сербії
- Патріарх Сербської православної церкви Іриней
- Раде Булатович — сербський дипломат. Посол в Києві
- Йован Скерлич — сербський літературознавець, критик
- Сенютович-Бережний Вячеслав — український історик.
- Гойко Мітіч — актор
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://eua.eu/about/member-directory.html
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 жовтень 2010. Процитовано 1 травень 2010.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітень 2010. Процитовано 1 травень 2010.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 жовтень 2010. Процитовано 1 травень 2010.
|
Це незавершена стаття про університет, коледж або інший заклад вищої освіти. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|
|
Це незавершена стаття про Сербію. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
Посилання[ред. | ред. код]
|
