Крадожон Роман Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Крадожон Роман Павлович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 27 жовтня 1977(1977-10-27)
Велика Северинка, Кіровоградський район
Смерть 13 серпня 2014(2014-08-13) (36 років)
Ленінське, Амвросіївський район
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Територіальна оборона
Формування
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Рома́н Па́влович Крадожо́н (01977-10-2727 жовтня 1977 — 02014-08-1313 серпня 2014) — солдат 34-го батальйону територіальної оборони «Батьківщина» Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1977 року в селі Велика Северинка (тоді Кіровоградського району Кіровоградської області), у своєму селі закінчив загальноосвітню школу, по тому — училище в Козятині за спеціальністю «повар-кондитер». Завідував автозаправною станцією «Лукойл».

Доброволець, призваний в часі першої хвилі мобілізації навесні 2014-го. Водій-санітар медичного пункту, 34-й батальйон територіальної оборони «Батьківщина».

13 серпня 2014 року загинув під час обстрілу терористами з БМ-21 опорного пункту в районі села Ленінське. Санітарний автомобіль, яким керував Крадожон, був обстріляний зі стрілецької зброї. Роман зазнав смертельних кульових поранень, від яких помер на місці.

Похований у Великій Северинці 15 серпня 2014 року.

Без Романа лишились мама Любов Свиридівна Крадожон, дружина та два сини.[1][2][3].

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • 14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
  • Вшановується 13 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[4].
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 6, місце 28.
  • 1 вересня 2014 року в селі Велика Северинка на будівлі загальноосвітньої школи йому відкрито меморіальну дошку.
  • у Великій Северинці його іменем названо вулицю.[5]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]