Красноармійський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Красноармійський район
Krasnoarmiyskiy rayon gerb.png Krasnoarmiyskiy rayon prapor.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Донецька область
Код КОАТУУ: 1422700000
Утворений: 1963 р.
Населення: 31 054 (на 1.04.2015)
Площа: 1315 км²
Густота: 24.8 осіб/км²
Тел. код: +380-6239
Поштові індекси: 85300-85382
Населені пункти та ради
Районний центр: Красноармійськ
Селищні ради: 3
Сільські ради: 17
Смт: 3
Села: 85
Селища: 10
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 85300, Донецька обл., м. Красноармійськ, пл. Шибанкова, 11, 2-14-81
Веб-сторінка: Красноармійський район
Голова РДА: Марусенко Ігор Володимирович
Голова ради: Костюк Михайло Семенович

Красноармі́йський райо́н — територіально-адміністративна одиниця на заході Донецької області. Населення становить 31 765 осіб (на 1.08.2013). Утворено 1963 року. Площа — 1315 км².

Географія[ред.ред. код]

Протяжність його з півночі на південь — до 40 км, а із заходу на схід — 64 км. Площа району — 1400 км². На півночі межує з Добропільським і Костянтинівським, на півдні — з Великоновоселківським і Мар'їнськім, на сході — з Ясинуватським районами, а на заході — з Дніпропетровською областю.

Центр району — місто Красноармійськ, яке розташоване за 76 км на північний захід від Донецька.

Населення району — 37,4 тис. чол. Тут мешкає 44 національності. Це українці, росіяни, білоруси, німці, азербайджанці, татари, молдавани, вірмени, греки та інші 80% населення району — українці.

Красноармійський район розташований у межах Донецької височини. Поверхня його — хвиляста рівнина, повністю розорана, сильно розрізана балками і ярами.

Найвищі точки рельєфу розташовані на сході і південному сході Красноармійського району — 240 м. Такий рельєф, як і багато інших рис природи району, — це перш за все результати складної і тривалої історії геологічного розвитку. В геологічній будові території беруть участь дислоковані породи карбону.

Клімат[ред.ред. код]

Територія району розташована в помірних широтах, для неї характерний клімат степу. В цілому клімат помірно-континентальний з недостатньою вологістю. Теплий місяць — липень, середня температура якого дорівнює 21,7°C, а найхолодніший — січень (-6,4°C).

Для краю характерна недостатня вологість, опади по всій його території розподіляються нерівномірно. Так, на більшій частині протягом року випадає 450 мм опадів, а ближче на схід кількість опадів зростає до 500 мм і вище. Переважаюча частина опадів випадає при температурі понад 10°C. Зима на території району малосніжна, характеризується нестійкою погодою. Сніговий покрив невеликий. Холодною порою володарюють вітри східного і південно-східного напряму, вони несуть з собою морози і заметіль. Влітку і навесні східні вітри викликають суховії.

Річки, водні ресурси[ред.ред. код]

Через нестачу атмосферних і ґрунтових вод в районі мало річок, хоча певну роль в цьому також зіграли геологічні умови і будова поверхні.

На території району протікають річки: Солона, Вовча, Солоненька, Гришинка, Казенний Торець, Клебан-Бик, а також є 60 ставів. Одна з найбільших річок — Казенний Торець бере свій початок поблизу села Красний Яр, тече через села Гродівку, Миролюбівку, Новоекономічне.

Річки Красноармійського району відносяться до розряду дрібних. Вони мають широкі долини з пологими схилами, невеликий кут падіння, звивисті русла. Живляться річки головним чином сніговими водами, влітку місцями пересихають. Для них характерні весняні повені. Найбільша товщина льоду на річках — в середньому 20-40 см, а в дуже суворі зими — 50-60 см.

Є на території району і цілющі води. Так, біля села Миролюбівка є бурова свердловина, вода якої аналогічна водам Арзні (Вірменія), Єсентуків. Ця вода рекомендована при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, і як столова. Таке ж призначення має і мінеральне джерело поблизу села Нововасилівка, що на лівому березі річки Солоної.

Ґрунти, рослинність[ред.ред. код]

Територія краю багата не тільки надрами (вугіллям). Його поверхня — найцінніші родючі ґрунти. Відповідні кліматичні умови привели до утворення тут на лісовидних материнських породах чорноземів. Найпоширеніші: чорноземи звичайні важкосуглинистого механічного складу средне- і менш гумусні. Також є чорноземи солонцюваті і лужні ґрунти.

Степи страждають від недоліку вологи, і тому дуже високої трави на них немає. Росте тут в основному рослинність степів: типчак, ковила, піщанка українська, катран татарський, цикорій звичайний, пирій, житняк, шафран, шавлія.

Незвичайно красивий ароматний степ весною і на початку літа, якщо на срібному фоні (ковиловому) чітко виділяються білі «пласти» катрана татарського, синім кольором зосереджена шавлія і голубі плями кольорів льону і цикорію. З початком липневої жари барвистість степу різко змінюється і набуває жовтого фону, який восени переходить в жовто-бурий.

На території району поширені чагарники терну, глоду, жостера. На схилах балок, річкових долин збереглися ліси байрачного типу з дуба, ясена, клена, тополі, бересту, дикої груші.

Тваринний світ[ред.ред. код]

Сарна європейська («дика коза») — найпоширеніший в районі вид копитних

Небагате, але своєрідне тваринне царство району. Тут живуть: лисиця руда, сарна європейська, єнот уссурійський; з плазунів — вужі, ящірки. Неозорий степ дає притулок багатьом дрібним тваринам — хом'як звичайний (нині зник), сліпаку (місцева назва — сліпець), ховраху сірому, зайцю сірому.

Досить часто в лісових смугах можна зустріти дроздів, синиць, зозуль та інших пернатих. В степу можна відчути спів степового і польового жайворонка, вночі — голос сича.

Заповідний фонд[ред.ред. код]

В районі є заповідник — ентомологічний заказник місцевого значення «Удачненський». Постійно тут проводиться робота з охорони рослинного і тваринного світу.

Природні ресурси. Екологічна ситуація[ред.ред. код]

Рослинний світ району представлений як трав'яною рослинністю, яка нараховує більш 350 видів рослин, так і лісними насадженнями, які займають площу 5,3 тис. га.

Лисиця руда — найвідоміший мисливський вид

Мисливські ресурси: лисиця руда, свиня дика (кабан), єнот уссурійський, заєць сірий (русак), куріпка сіра, фазан, дикі гуси, качки. Загальна площа мисливських угідь в районі — 119,5 тис. га.

Водні ресурси: річка Казенний Торець, річка Солона, Лисогорська гребля, водосховище «Синявка».

На території розміщено понад 146 млн промислових відходів. Через значний ступінь забруднення середовища фауна в межах р. Солоної майже знищена, тому що концентрація шкідливих речовин перевищує ГДК в сотні і тисячі разів.

На території району розташовано 5 підприємств, що використовують джерела іонізованого випромінювання. Такі показники, як забруднення атмосферного повітря, поверхневих і підземних вод, використання земельних і рослинних ресурсів, надр, мають більш чи менш стабільний характер.

Історія[ред.ред. код]

Територія району почала заселятися в другій половині XVIII ст. вільними козаками з Запорізької Січі й переселенцями з центральних губерній Росії (Тверська, Орловська, Воронезька), з півночі України, Польщі, Таврії, Німеччини та інших.

В 1923 року на підставі Постанови ВУЦВК «Про адміністраційно-територіальний поділ Донеччини» був створений Гришинський район, розташований в північно-західній частині Донецької області, який включав в себе території Гришинської, Криворізької, Святогорівської і Сергіївської волостей із центром у селі Гришиному. 1924 року центр району був перенесений до селища Гришиного (сучасний Красноармійськ).

До 1934 року район називався Гришинським, з 20 липня 1934[1] по 1938 роки — Постишевським, з 1938 року має сучасну назву.

Адміністративний устрій[ред.ред. код]

Район адміністративно-територіально поділяється на 3 селищні ради та 17 сільських рад, які об'єднують 98 населені пункти та підпорядковані Красноармійській районній раді. Адміністративний центр — місто Красноармійськ[2].

Красноармійська районна державна адміністрація має в своєму складі 9 відділів і 6 управлінь.

Відділи: освіти, культури, праці та соціального захисту населення, організаційної і кадрової роботи, будівництва, архітектури і житлово-комунального господарства, внутрішньої політики, юридичний загальний, зі справ сім'ї і молоді.

Управління: сільського господарства і продовольства, економіки, фінансове, юстиції, пенсійного фонду, зі справ сім'ї і молоді.

Населення[ред.ред. код]

Національний склад населення району за переписом 2001 року[3]

чисельність частка
українці 32 592 86,8
росіяни 4 250 11,3
білоруси 259 0,7

Етномовний склад сільських та міських рад району (рідна мова населення) за переписом 2001 року, %[4]

українська російська білоруська
КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ РАЙОН 74,1 25,5 0,1
смт ГРОДІВКА 86,9 12,8 0,1
смт НОВОЕКОНОМІЧНА 9,1 90,6 0,0
смт УДАЧНЕ 87,7 12,0 0,3
ГРИШИНСЬКА сільрада 92,6 7,1 0,2
ІВАНІВСЬКА сільрада 63,8 35,8 0,1
КРАСНЕНСЬКА сільрада 84,6 15,4
ЛИСІВСЬКА сільрада 84,9 14,4 0,1
МИРОЛЮБІВСЬКА сільрада 88,0 12,0
МИХАЙЛІВСЬКА сільрада 65,8 33,9
МИКОЛАЇВСЬКА сільрада 56,3 43,5 0,1
НОВООЛЕКСАНДРІВСЬКА сільрада 82,8 16,7 0,3
НОВОЄЛИЗАВЕТІВСЬКА сільрада 85,0 13,7 0,2
НОВОТРОЇЦЬКА сільрада 88,6 11,3 0,1
ПІЩАНСЬКА сільрада 87,9 11,4 0,1
ПЕРШОТРАВНЕВА сільрада 83,5 16,2
ПЕТРІВСЬКА сільрада 91,0 8,6 0,4
РІВНЕНСЬКА сільрада 50,5 48,6 0,1
СЕРГІЇВСЬКА сільрада 94,4 5,4 0,2
СРІБНЕНСЬКА сільрада 91,7 7,7
УЛЯНІВСЬКА сільрада 81,0 18,8

Економічна географія[ред.ред. код]

В економіці району переважає сільськогосподарське виробництво. На сьогодні в районі працює 102 сільськогосподарських формування, а саме: 25 сільськогосподарських товариств з обмеженою відповідальністю, 2 приватні підприємства, 25 фермерських господарств.

Основний напрямок в сільському господарстві — зернове, а також м'ясо-молочне тваринництво, розвинуте овочівництво і садівництво.

Транспорт[ред.ред. код]

Районом проходить автошлях E40М04.

Наука і освіта[ред.ред. код]

Освітню галузь району становить 21 школа і 20 дитячих садків.

Медичні установи[ред.ред. код]

Медичне обслуговування здійснює 43 лікувальних установи: 2 лікарні, 7 амбулаторій, 34 фельдшерсько-акушерських пункти.

Засоби масової інформації[ред.ред. код]

Газети: «Маяк», «Орбита плюс», «Телескоп», телекомпанія «Орбита», місцеве радіо. Телебачення «Капрі».

Культура та спорт[ред.ред. код]

В районі діють 25 клубних установ, дитяча районна школа мистецтв, 25 бібліотек, 2 юнацькі спортивні школи, міжгосподарський спортклуб «Колос», меморіальний музей видатного композитора сучасності С. С. Прокоф'єва.

Туризм[ред.ред. код]

Станція «Чунишине». Мальовничі берега ставка — місце відпочинку автотуристів.

Село Красне. Батьківщина композитора С. Прокоф'єва. До його 100-річчя в 1991 році був відкритий меморіальний музей, пам'ятник композитору роботи скульптора В. П. Полонкіна. Відкритий також у селі і концертний зал, в якому щорічно проводиться музичний фестиваль «Прокоф'євська весна».

Гродівка. Холодна балка. На початку 18 ст. тут перебували запорізькі зимівники з сторожовими баштами — своєрідна «прикордонна зона» запорізьких козаків. Через Гродівку пролягав також Чумацький шлях — Соляний суходільний тракт.

Село Гришине знамените тим, що в ньому народився маршал, двічі Герой Радянського Союзу К. Москаленко. З його життєдіяльністю можна ознайомитися в сільському музеї.

Селище Новоекономічне. Храм Різдва Богородиці — перший православний храм, побудований в окрузі, один з найкрупніших в Донецькій області і має величезну цінність як духовний центр і як пам'ятник історії Донецького краю.

Село Новотроїцьке. Свято-Вознесінська церков — єдиний храм, що зберігся в 30-ті роки в Красноармійському районі. В церковному подвір'ї — могила праведника землі Донецької ігумена Давида.

На березі річки Соленої археологами відкрита стоянка зрубної культури, що датується 14−13 ст. до н. е.

Релігійні організації[ред.ред. код]

На території Красноармійського району зареєстровано 17 релігійних громад, серед них 2 громади УЦК Київського патріархату, 13 — УПЦ Московського патріархату, 1 — Церква християн віри євангельської «Свята Троїця», 1 громада свідків Єгови.2 громади УГКЦ православної віри.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]