Краснодарський НПЗ
| 45°00′10″ пн. ш. 38°57′56″ сх. д. / 45.00291500002777667° пн. ш. 38.96572400002777670° сх. д.Координати: 45°00′10″ пн. ш. 38°57′56″ сх. д. / 45.00291500002777667° пн. ш. 38.96572400002777670° сх. д. | |
| Тип | фабрика |
|---|---|
| Галузь | Нафтопереробна промисловість |
| Засновано | 1911 |
| Штаб-квартира |
Краснодар Росія |
| Продукція | Продукти нафтопереробки: бензин, дизельне пальне, мазут тощо. |
| Співробітники | близко 500 |
| Материнська компанія | Сафмар |
 | |
Краснодарський НПЗ — великий нафтопереробний завод, розташований у місті Краснодарі, Краснодарський край. Проєктна потужність з переробки нафти становить 3,1 млн тонн на рік. Найстаріший нині діючий нафтопереробний завод в Росії — введений в експлуатацію в 1911 році. Належить ТОВ «Афіпський НПЗ» (входить до групи «Сафмар»).[1][2][3]
Історія[ред. | ред. код]
Краснодарський нафтопереробний завод було засновано 1911 року як невелике напівкустарне підприємство, у якому працювало 45 людина. Спочатку завод виробляв бензиновий дистилят і лігроїн, які відправляли на експорт. Після революції потужність заводу значно збільшили, зокрема 1932 року шестикубову установку переробки нафти перебудували на восьмикубову, у 1934 року запустили додаткові нафтоперегінні батареї та потужніші ректифікаційні колони, модернізували насосне господарство, теплообмінну та конденсаційну системи. До початку Великої Вітчизняної війни потужність Краснодарського НПЗ становила близько 1 мільйона тонн на рік, підприємство переробляло половину Майкопської нафти. В 1942 році Краснодарський НПЗ був практично повністю зруйнований німецькими бомбардуваннями та відступаючими радянськими військами.[1][4]
Після війни завод фактично було відбудовано заново. У 1949 році було введено в роботу установку первинної переробки нафти ЕЛОУ-АТ-2, у 1950 році — встановлення ЕЛОУ-АВТ. У 1951—1964 роках введено в експлуатацію три установки з виробництва бітуму, в 1954 — установку виробництва нафтенату натрію, в 1956 — установку з виробництва екстракційного бензину.[1]
У 1980 році підприємство разом із Туапсинським НПЗ та Афіпським НПЗ було об'єднано до складу виробничого об'єднання «Краснодарнафтооргсинтез». У 1991 році Краснодарський НПЗ перейшов у власність російсько-австрійському СП «Краснодареконефть», у 1992 році було реконструйовано установку ЕЛОУ-АТ-2. У 1998 році завод визнали банкрутом і він перейшов у власність регіонального нафтотрейдера ЗАТ «Атлас», його викупила нафтова компанія «РуссНефть». У 2021 Краснодарський НПЗ був організаційно об'єднаний з Афіпським НПЗ у складі ТОВ «Афіпський НПЗ».[4][2]
Сировина[ред. | ред. код]
Підприємство переробляє малосірчисту нафту краснодарських і західно-сибірських родовищ, що надходить трубопроводом і залізничним транспортом.[1]
Продукція[ред. | ред. код]
Підприємство виробляє газовий бензин, дизельне паливо, дистилят газового конденсату, паливо для реактивних двигунів марок ТС-1 і Т-1 (єдиний у Росії виробник палива Т-1), суднове малов'язке паливо, мазут, бітум. За підсумками 2020 року, було перероблено 1,6 млн тонн сировини.[1][2]
Технологія та обладнання[ред. | ред. код]
Підприємство здійснює первинну переробку нафти з відносно невисокою глибиною. Подальша, більш глибоке перероблення здійснюється на Афіпському НПЗ, з яким Краснодарський НПЗ входить в єдиний виробничий ланцюжок. За підсумками 2020 року глибина переробки нафти становила 73,6 %, вихід світлих нафтопродуктів — 55,8 %, Індекс Нельсона — 1,45.[2][5]
Обладнання підприємства включає:[1][6]
- встановлення первинної переробки нафти ЕЛОУ-АТ-2, потужністю 1,4 млн тонн на рік. Введена в експлуатацію у 1949 році, реконструйована у 1992 році;
- встановлення первинної переробки нафти ЕЛОУ-АВТ, потужністю 1,6 млн тонн на рік. Введена в експлуатацію у 1950 році, реконструйована у 1976 році;
- установку виробництва бітумів БО-3, потужністю 0,2 млн тонн на рік. Введена в експлуатацію у 1964 році;
- екстракційну установку ЕУ (розібрана, не працює);
- встановлення виробництва нафтенату натрію МНУ
- Котельня
- Очисні споруди.
- Парк резервуарів.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е АО «Краснодарский нефтеперерабатывающий завод — КраснодарЭкоНефть» (АО «КНПЗ-КЭН»). ПроНПЗ Нефтепереработка. Архів оригіналу за 17 грудня 2021. Процитовано 25 лютого 2022.
- ↑ а б в г Гуцериев объединил Афипский и Краснодарский НПЗ. Интерфакс. Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022.
- ↑ Нефтеперерабатывающие заводы России. ПроНПЗ Нефтепереработка. Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 25 лютого 2022.
- ↑ а б Старейшему НПЗ России - 95. Русснефть. Процитовано 25 лютого 2022.
- ↑ Протокол №156 заседания Правления Ассоциации нефтепереработчиков и нефтехимиков (PDF). Ассоциация нефтепереработчиков и нефтехимиков. Процитовано 25 лютого 2022.
- ↑ На Краснодарском НПЗ закончен очередной ППР и модернизация технологических установок. Neftegaz.ru. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 25 лютого 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
- АО «Краснодарский нефтеперерабатывающий завод — КраснодарЭкоНефть» (АО «КНПЗ-КЭН»). ПроНПЗ Нефтепереработка. Процитовано 25 лютого 2022.