Краснянські оборонні укріплення
|
|
Статтю «Краснянські оборонні укріплення» створено або суттєво доповнено в рамках конкурсу Культурна спадщина та видатні постаті краю. |
Краснянські оборонні укріплення - залишки оборонних споруд XV-XVII століть, що збереглися на території села Красне Тиврівського району Вінницької області.
Перші згадки про оборонні укріплення містечка Красне датуються XV століттям. На території поселення знаходився оборонний замок. Але вже в документах 1585 року ця територія «згадується лише, як урочище, і було заново осаджене в XVII столітті.»[1]
Підтвердженням існування укріплених споруд на території Красного слугує карта України 1650 року, створена Гійомом де Бопланом.
У лютому 1651 року у ході визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького в Красному відбулася битва козаків Данила Нечая з польським військом Марціна Калиновського. Спочатку козаки знаходилися всередині фортеці: з трьох сторін неприступної, з четвертої огородженої ополонками, зробленими в ставку. Після захоплення Красного поляками місто та замок були спалені.[2]
Французький дипломат Ульріх фон Вердум, який у 1671 році супроводжував короля Яна Собеського, у щоденнику подорожі за 28 серпня 1671р. записав:
"...Місто лежить на двох пагорбах по обох берегах озер. Одна частина через яку ми проїжджали, значна за площею. Раніше з боку суші була захищена земляним валом і ровом, тепер же тут є лише частокіл і якихось сім чи вісім хат. Друга частина, не настільки спустошена, захищена по-козацькому земляним валом і балюстрадами з балок…"[3]
Наприкінці ХІХ століття у межах містечка залишалися залишки зруйнованого поселення. Вони мали чотирикутну форму. Із зовнішніх укріплень збереглися два вали, один довжиною 410 сажнів, шириною 4 сажні, другий – довжиною 900 сажнів.[4]
В 1947 році залишками колишнього оборонного земляного валу зацікавилися вчені. Експедиція Вінницького педагогічного інституту та Академії наук УРСР, провівши розкопки, виявила залишки зброї часів козаччини.[5]
Після розбудови села залишки валу стали слугувати межами між городами та садибами. З часом почали зрівнюватися з первинним рельєфом місцевості, але і сьогодні можна прослідкувати межі проходження укріплень.
Залишки оборонних споруд можна чітко побачити біля Краснянської ЗОШ І-ІІІ ст.
- ↑ Мальченко О. Укріплені поселення Брацлавського, Київського і Подільського воєводств (XV – середини XVII століть) / О.Мальченко. – К, 2001. – С.177
- ↑ Дневник Станислава Освецима (в извлечении) 1643-1654 гг. // Киевская Старина, Т.1 – 1882. - С.371-373.(рос.)
- ↑ Ульріх фон Вердум. Щоденник подорожі, яку я здійснив у роки 1670, 1671, 1672… через Королівство Польське. / Пер.І. І. Сварника / Жовтень. 1983, №10. – с. 90.
- ↑ Сіцінський Ю.Й. Археологічна карта Подільської губернії: факсимільне перевидання / Упорядник і видавець О.Л. Баженов, передмова І.С. Винокур/. - Кам'янець-Подільський: Центр Поділлєзнавства, 2001. Архів оригіналу за 23 березня 2018. Процитовано 25 березня 2018.
- ↑ ДАВО Ф. Р-4971 Оп.1 Спр. 42 Арк.28-29.
- Słownik Geograficzny Królestwa Polskiego (1880-1902), IV, p. 625-626: "Krasne" (pow. jampolski). // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 625. (пол.)