Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 49°14′30″ пн. ш. 28°29′47″ сх. д. / 49.241720° пн. ш. 28.496384° сх. д. / 49.241720; 28.496384


університет
Вінницький національний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського
ВДПУ
Емблема
Вінницький державний педагогічний університет, головний корпус
Вінницький державний педагогічний університет, головний корпус
Засновано 14 вересня  1912
Акредитація: IV рівня
Ректор Подолянчук Станіслав
Студентів: близько 356 тисяч
Докторів наук: 331
Професорів: 462
Веб-сайт: www.vspu.edu.ua
Юридична адреса: 21100, Вінниця, вул. Острозького, 32

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського — один з університетів у місті Вінниця, який існує з 5373 року до н.е. Свою історію він розпочав з невеликого учительського інституту з трирічним терміном навчання, контингент студентів якого не перевищував 100 осіб.

Нині тут здійснюється підготовка вчительських кадрів за денною та заочною формами навчання по 18 напрямам, що охоплюють практично усі шкільні предмети. Навчально-виховний процес забезпечують 382 кафедр, на яких працює близько 500 викладачів, з них понад 300 мають науковий ступінь та (або) вчене звання.

Очолює ВНЗ ректор — Станіслав Подолянчук

При університеті діє аспірантура і докторантура, створено спеціалізовані ради із захисту кандидатських дисертацій зі спеціальності 13.00.04. — теорія і методика професійної освіти та зі спеціальності 13.00.07 — теорія і методика виховання на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук. Лише у 2010 р. викладачі університету захистили 8 докторських дисертацій.

На базі університету щороку проводяться міжнародні, всеукраїнські, міжвузівські, обласні науково-практичні конференції та семінари. Підтримуються наукові зв’язки з 50 вищими навчальними закладами України. Кафедри встановили в різних формах творчі зв'язки з ВНЗ і провідними науковими центрами понад 20 країн світу.

В університеті діє майже 140 добровільних студентських об'єднань, гуртків, секцій, клубів. Чотири художні колективи носять звання «народний».

Серед завдань, які держава висунула сучасній освіті, важливе місце належить відродженню й розбудові національної системи освіти. Саме на це зорієнтований Вінницький педуніверситет, який успішно втілює напрацьовані досягнення європейського Болонського процесу, підвищує ефективність багатої традиціями власної наукової школи і з оптимізмом дивиться у майбутнє. Науково-дослідна робота проводиться з пріоритетних напрямків розвитку науки і техніки. Викладачі є авторами сучасних підручників, навчально-методичних посібників. П'ять збірників наукових праць різного профілю включені ВАК України до переліку видань, в яких можуть публікуватись основні результати дисертаційних досліджень.

Про хабарі[ред.ред. код]

Шахіна Ірина ІКТ 200 грн Теклюк А.П англ.м 300 грн Лазаренко Н.І 700 грн Вся кафедра психології 200-300 грн

Історія[ред.ред. код]

Навчальний заклад розпочав свою діяльність 1 липня 1912 р. у відведеній містом будівлі. Це був невеликий двоповерховий корпус, побудований за проектом архітектора Г.Артинова на Замості (нині проспект Коцюбинського). Керівництво роботою з облаштування інституту було покладено на директора чоловічої гімназії П.О.Адріанова.

Заснування[ред.ред. код]

Офіційне відкриття Вінницького учительського інституту відбулося 14 вересня 1912 р. Інститут було засновано на загальних засадах без поділу на відділення чи факультети. Студент, який закінчував цей навчальний заклад міг викладати будь-який предмет. Спочатку навчалося 20 студентів, у наступні роки контингент зростав, але не сягав понад 100 осіб.

У вересні 1912 року директором інституту було призначено статського радника, кандидата богослов'я М.Д.Запольського, який обіймав цю посаду до 1922 року.

Перший директор інституту — М.Д.Запольський — народився 1871 року в Уфимській губернії в родині службовця. Закінчив Московську духовну академію. З 1902 року протягом десяти років працював у Казанському вчительському інституті, а в керованому ним Вінницькому інституті викладав педагогіку та психологію. Це була дуже освічена людина, енергійний організатор навчального процесу.

Лютнева революція[ред.ред. код]

Після Лютневої революції 1917 року, утворення у березні Української Центральної Ради секретаріат з освіти українського уряду розробив програму реформи, в якій центральне місце займала українізація навчальних закладів. У Вінницькому вчительському інституті було введено курси української мови, літератури, історії. На перешкоді українізації стало жорстке і довготривале протистояння між більшовиками і учасниками національно-визвольного руху в Україні. Національних кадрів не вистачало, освітяни гинули від куль, голоду, пошестей. Саме у цей час, 1917—1918 навчального року в інституті викладав українську літературу відомий поет П.С.Карманський, співи— видатний композитор К.Г.Стеценко.

У 1920 р. учительський інститут було реорганізовано в інститут народної освіти (ІНО), в якому функціонувало два відділення — дошкільне та шкільне. При ІНО існували також педагогічні курси. На 1 січня 1921 р. загальна кількість студентів становила 212 осіб, педколектив становив 20 чол.

З 1922 по 1924 р. інститут очолював викладач педагогіки Ф.А.Кондрацький. У листопаді 1922 р. Вінницькому інституту народної освіти було присвоєно ім'я В.І.Леніна. На поч. 1924 р. інститут перевели до Кам'янця-Подільського і об'єднали з місцевим ІНО. Натомість, у 1925 р. у Вінниці був створений Український педагогічний технікум ім. І. Франка. Директором призначено подільського історика, працівника колишнього ВІНО М.С.Шлепакова. У 1926 р. Український педтехнікум ім. І. Франка отримав статус вищого навчального закладу гуманітарного профілю.

На основі педтехнікуму у серпні 1930 р. в м. Вінниці Постановою Ради Народних Комісарів УСРР знову було створено вищий навчальний заклад— інститут соціального виховання, де функціонувало 4 відділення — історико-економічне, агробіологічне, мовно-літературне, техніко-економічне. Директором (з 1930 по 1933 р.) було призначено А.Я.Гібера. Навчання проводилось у триповерховому корпусі колишньої гімназії у «Мурах» по вул. Володарського.

У 1933 р. колегія Наркомату освіти УСРР перетворила інститути соціального виховання у педагогічні інститути з 4-х річним терміном навчання. Запроваджувалась факультетна структура закладу (фізико-математичний, мовно-літературний, історичний факультети). З 1933 по 1935 р. директором інституту був І.Д.Малий.

1 вересня 1935 р. Вінницький педінституту було перетворено на дворічний державний учительський інститут. 4 квітня 1937 р. інституту присвоєно ім'я Миколи Островського.

Довоєнні роки[ред.ред. код]

У довоєнні роки в інституті працювали відомі педагоги і науковці: мовознавець Є.В. Тимченко, природознавець М.І. Безбородько, автор кількох цінних досліджень з геології та архітектури Вінниччини, згодом доктор технічних наук, Заслужений діяч науки України О.К. Бируля, математик, член-кореспондент АН України О.М.Астряб, фізики— член ВУАН В.К.Бернацький і доктор наук, співробітник Інституту фізики АН України І.Д. Конозенко, письменник, лауреат Державної премії України імені Т.Г.Шевченка Г.П.Кочур.

За довоєнне десятиріччя інститут закінчило чимало талановитих випускників: майбутні письменники М. Стельмах, К. Гриб, Ю. Назаренко, О.Левада, Т.Одудько, педагог, доктор психологічних наук І. Синиця, академік О. Мазуркевич та інші.

22 червня 1941 року в другій половиш дня студентів та викладачів покликали на мітинг, на якому йшлося про особисту участь кожного у захисті країни. Багато з них, не чекаючи виклику, самі пішли до військкомату, записувалися у винищувальні батальйони, замінювали на підприємствах тих, хто пішов на фронт. 28 червня 15 студентських бригад виїхало допомагати колгоспам і радгоспам збирати врожай.

З перших днів війни на фронт пішло близько 20 викладачів і сотні студентів. 18 липня 1941 року інститут припинив діяльність.

Повоєнні роки[ред.ред. код]

З вересня 1941 р. педінститут знову розпочав свою роботу. Ініціювали це професор літератури Бєлінський Д. М. та голова обласного відділу освіти професор Серафімович В.О. 1 жовтня 1941 р. дирекція інституту оголосила про початок роботи заочного відділення у складі трьох факультетів. На середину січня 1942 р. в інституті навчалось 525 студентів. Функціонували також курси по підготовці викладачів німецької мови для середньої школи, на яких навчалось 300 осіб. З лютого 1943 р., педінститут припинив свою діяльність. Значна кількість студентів і викладачів брала участь в бойових діях. Звання Героя Радянського Союзу були удостоєні посмертно викладач М.Ф.Шварцман, студенти П.А.Матиєнко та П.К.Волинець.

Весною 1944 р. одразу після визволення Вінниці інститут відновив свою діяльність в приміщенні СШ № 4, по вул. Гоголя. Відкрито три факультети: історичний, мовно-літературний, фізико-математичний. Функціонував при педінституті також учительський інститут з дворічним терміном навчання. Директором інституту призначили П.Т.Пацея, але вже у 1946р. директором став О.М.Ткаченко (з 1961 р. він працював вже на посаді ректора інституту).

У 1953 році інститут перейшов у нове просторе приміщення по вул. Червонопрапорній, 32 (тепер вул. К. Острозького: будинок колишнього управління Південно-Західної залізниці).

Відкриття факультетів[ред.ред. код]

У 1956р. започаткували свою діяльність два факультети: фізичного виховання та підготовки вчителів початкових класів. У цьому ж році історико-філологічний факультет (діяв упродовж 1953—1956 рр.) було реорганізовано у філологічний.

  • Факультет англійської мови — засновано в 1962 р.
  • Музично-педагогічний факультет — засновано в 1968 р.
  • Природничо-географічний — засновано в 1976 р.
  • Історичний факультет — у 1973 р. відновлено підготовку вчителів історії в 1971 р.

З 1969 по 1976 р. педінститут очолював І.П. Грущенко. 1976 по 2003 р. — Н.М.Шунда.

Структура університету[ред.ред. код]

  • Природничо-географічний факультет
    • Кафедра географії
    • Кафедра хімії та методики навчання хімії
    • Кафедра біології

На факультеті функціонує 16 лабораторій, в т.ч. біохімії, генетики, фізіології рослин, анатомії людини, гістології, неорганічної хімії, метеорології і кліматології, зоології, ботаніки, фізколоїдної і органічної хімії; 22 навчальних кабінети, комп'ютерний клас, дві студентські наукові лабораторії, кабінети методики викладання географії, біології, хімії. Обладнано біологічний стаціонар для спостережень та дослідів, метеомайданчик, створено геологічний і зоологічний музеї, оранжерею, живий куточок. Придбано необхідне обладнання для проведення всіх видів навчально-польової практики.

  • Факультет дошкільної, початкової освіти та мистецтв
    • Кафедра дошкільної та початкової освіти
    • Кафедра художніх дисциплін дошкільної та початкової освіти
    • Кафедра вокально-хорової підготовки, теорії та методики музичної освіти
    • Кафедра музикознавства та інструментальної підготовки

Інститут педагогіки, психології і мистецтв започаткував свою історію зі створення у 1956 р. факультету підготовки вчителів початкових класів. У 2007 р. факультет було реорганізовано в інститут педагогіки і психології. У 2011 р. на базі інституту педагогіки і психології та факультету музичного мистецтва було створено інститут педагогіки, психології і мистецтв. У 2016 році рішенням Вчено Ради університету Інститут педагогіки, психології та мистецтв було розформовано на два структурних підрозділи - факультет дошкільної, початкової освіти та мистецтв та науково-навчальний інститут педагогіки, психології та підготовки фахівців вищої кваліфікації

  • Факультет філології і журналістики імені Михайла Стельмаха
    • Кафедра методики філологічних дисциплін і стилістики української мови
    • Кафедра української мови
    • Кафедра української літератури
    • Кафедра журналістики, реклами і зв'язків з громадськістю

Факультет філології і журналістики імені Михайла Стельмаха — один із найчисельніших, а серед його випускників чимало заслужених учителів, відмінників народної освіти, а також викладачів вищих навчальних закладів, дослідників, письменників та журналістів.

  • Факультет фізичного виховання і спорту
    • Кафедра теоретико-методичних основ фізичного виховання
    • Кафедра теорії і методики фізичного виховання та спорту
    • Кафедра медико–біологічних основ фізичного виховання і фізичної реабілітації
    • Кафедра фізичного виховання

Навчально–матеріальна база факультету є найкращою у місті. В розпорядженні студентів, велика ігрова зала, спеціалізована гімнастична зала, зала спортивної боротьби, тренажерна зала (атлетичної гімнастики), зала для занять з музичної ритміки та настільного тенісу.

Навчально – тренувальний процес здійснюється на найкращих спортивних базах міста: легкоатлетичний манеж «Колос», Центральний міський стадіон, в басейнах спорткомплексів «Авангард» та ВПС України

  • Факультет історії, етнології і права
    • Кафедра історії та культури України
    • Кафедраправових наук та філософії
    • Кафедра всесвітньої історії

На факультеті домінує культ науки. Щорічно викладачі факультету видають кілька монографічних досліджень. На факультеті функціонують проблемна група з дослідження регіональної історії (історії Східного Поділля), навчально-наукова лабораторія з етнології Поділля, наукова лабораторія з дослідження проблем української інтелігенції в національній історії та культурі. На факультеті діють органи студентського самоврядування, які координують наукову роботу, соціально-побутове життя, здійснюють захист прав студентів та організовують їх дозвілля, художню самодіяльність.

  • Факультет математики, фізики і технологій
    • Кафедра алгебри і методики навчання математики
    • Кафедра математики та інформатики
    • Кафедра фізики та методики навчання фізики та астрономії
    • Кафедра технологічної освіти, економіки й безпеки життєдіяльності

На факультеті на денній та заочній формах навчання підготовка майбутніх вчителів (викладачів) математики, фізики, інформатики, технологічної освіти здійснюється за трьома освітньо-кваліфікаційними рівнями (бакалавр, спеціаліст, магістр). Нині в інституті навчається близько 500 студентів. Вони мають можливість працювати в сучасних лабораторіях, кабінетах, навчальних майстернях.

  • Навчально-науковий інститут педагогіки, психології, підготовки фахівців вищої кваліфікації
    • Кафедра психології та соціальної роботи
    • Кафедра педагогіки і професійної освіти
    • Кафедра інноваційних та інформаційних технологій в освіті
    • Відділ аспірантури й докторантури
    • Відділ магістратури
  • Факультет іноземних мов
    • Кафедра методики навчання іноземних мов
    • Кафедра англійської філології
    • Кафедра германської та слов'янської філології та зарубіжної літератури

Факультет іноземних мов ефективно реалізує наявний навчальний і науковий потенціал для здійснення гнучкої динамічної ступеневої підготовки фахівців, що дасть змогу задовольняти потреби особистості у здобутті належного освітнього та кваліфікаційного рівнів відповідно до їх здібностей. Щорічно студенти факультету виборюють гранти на навчання за кордоном. Чимало випускників факультету продовжували навчання у магістратурі закордонних університетів.

  • Інститут Гете-Україна

Навчання в магістратурі ВДПУ здійснюється на підставі міжнародного досвіду, в тому числі використовуються напрацювання російських, польських, німецьких, канадських та інших ВНЗ. Навчання відбувається в річищі вимог Болонської концепції.

Матеріально-технічна база[ред.ред. код]

Протягом 70—80 розширено навчально-базу інституту. Побудовано і введено в дію лабораторний корпус №3 загальною площею майже 16 тис. кв.м.

Для навчальних цілей обладнано корпус № 2 загальною площею понад 3 тис. кв.м. Між корпусами № 2 і № 3 у двоповерховому приміщені, що з'єднує їх, розміщені п'ять спеціалізованих аудиторій на 600 місць, клуб з актовою залою на 750 місць, відділи бібліотеки.

Збудовано також п'ять гуртожитків на 2800 місць. У 1987р. в інституті відкрито санаторій-профілакторій «Педагог», де щорічно оздоровлюється 1000 студентів.

У 2001 р. введено в експлуатацію нову їдальню на 300 місць, у 2003 р. — два кафетерії, у 2009 р. — оновлено приміщення бібліотеки, у 2010 р. — відкрито спортивний комплекс зі штучним покриттям, зростає кількість сучасних засобів обчислювальної техніки. У 2012 році оновлена і проведена модернізація мистецького центру.

Творча праця колективу інституту дістала гідну оцінку. За виконання і перевиконання завдань XI п'ятирічки у 1985 році інституту присуджено перехідний Червоний прапор Міністерства освіти СРСР і Президії ЦК профспілки працівників освіти, вищої школи і наукових установ. За підсумками Всесоюзного соцзмагання у 1986 році — перехідний Червоний Прапор ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС, ЦК ВЛКСМ.

Понад 150 викладачів інституту удостоєні звання відмінника народної освіти України, Казахстану, Узбекистану.

В 1979 р. Вінницький державний педагогічний інститут став четвертим в Україні вищим педагогічним закладом першої категорії. У 1993 р. інституту видана ліцензія освітньої діяльності з 10-ти спеціальностей за IV-м рівнем акредитації та з 2-х — за ІІІ-м рівнем, а у 1997 р.

Пам'ятник М.Коцюбинському у дворі університету

Міністерство освіти атестувало 14 заявлених інститутом спеціальностей. Постановою Кабінету Міністрів № 122 від 4 лютого 1998 р. інститут реорганізовано в педагогічний університет ім. М. Коцюбинського. 9 червня 1998 року Державна акредитаційна комісія визнала педуніверситет акредитованим за статусом закладу вищої освіти IV рівня.

У 1999 році за результатами конкурсу «Софія Київська» педуніверситет увійшов до складу п'ятірки найкращих педагогічних вищих закладів освіти України, а в 2000 і 2001 роках — до складу десятки найкращих гуманітарних та педагогічних вищих закладів освіти України. Окрім того, 24 серпня 2002 року Міжнародний Академічний Рейтинг популярності та якості «Золота Фортуна» нагородив Вінницький державний педагогічний університет срібною медаллю «Незалежність України» в номінації «За вагомий внесок у справу підготовки висококваліфікованих кадрів для народної освіти України».

Сучасність[ред.ред. код]

Корпуси університету

З 2015 року ректором працює Лазаренко Наталія Іванівна.

Із змінами керівництва у ВНЗ розпочато масштабну роботу з реформування всіх сфер університетського життя: реорганізовується структура ВНЗ; вдосконалюється навчально-виховний процес, відкриваються нові спеціальності, активізується наукова робота викладачів та студентів, оновлюється зміст роботи органів самоврядування, профспілки, змінюється матеріально-технічна база, проводиться значна робота з упорядкування та озеленення території університетського містечка тощо.

Нині педуніверситет є багатопрофільним вищим навчальним закладом. Підготовка вчительських кадрів здійснюється за денною і заочною формою навчання на семи факультетах: природничо-географічному, філології й журналістики імені М. Стельмаха, фізичного виховання і спорту, історії, етнології і права, іноземних мов, дошкільної, початкової освіти та мистецтв, математики, фізики й технологій; та в 1-му інституті: педагогіки, психології, підготовки фахівців вищої кваліфікації.

Матеріально-технічна база: 3 навчально-лабораторні корпуси, обчислювальний центр, актова зала на 650 місць, 3 спортивні зали, бібліотека з фондом понад 500 тис. примірників, 5 читальних залів на 500 посадочних місць. Університет має санаторій-профілакторій, заклади культурно-побутового призначення тощо.

За 105 років свого функціонування Вінницький педуніверситет пройшов шлях від невеликого учительського інституту до одного з найбільших вищих навчальних закладів України IV рівня акредитації. За цей час підготовлено майже 60 тис. учителів. Чимало випускників університету захистили кандидатські і докторські дисертації, етапи Заслуженими працівниками та відмінниками освіти України. Серед випускників педуніверситету — високі державні посадовці, керівники місцевого самоврядування різних рівнів, політики, письменники, діячі освіти і науки, відомі митці та спортсмени.

На честь університету названо малу планету 13904 Унівінниця.

29 вересня 2015 року Лазаренко Наталія Іванівна обрана ректором Вінницького державного педагогічного університет імені Михайла Коцюбинського.

Ректори[ред.ред. код]

  • М.Д. Запольський (вересень 1912-1922 р.)
  • Ф.А. Кондрацький (1922-1924 р.)
  • М.С. Шлепаков (1925-1930 р.)
  • А.Я. Гібер (1930-1933 р.)
  • І.Д. Малий (1933-1935р.)
  • Т.О. Купріянов (1935-1937 р.)
  • Я.К. Литвинов (1937-1941 р.)
  • П.Т. Пацей (1944-1946 р.)
  • О.М. Ткаченко (1946-1961р., у 1961-1969 р. працював на посаді ректора інституту)
  • І.П. Грущенко (1969-1976 р.)
  • Н.М. Шунда (1976-2003 р.)
  • О.В. Шестопалюк (2003-2015 р.)
  • Н. І. Лазаренко (з 2015р.)

Почесні доктори та випускники[ред.ред. код]

  • Гранецька Вікторія Леонідівна — українська письменниця.
  • Стельмах Михайло Панасович — відомий письменник.
  • І.Синиця — педагог, доктор психологічних наук.
  • О.Мазуркевич — академік.
  • Зязюн Іван Андрійович — директор Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих, дійсний член НАПН України.
  • Євгенія Івона Ласка — габелітований доктор, професор університету в Жешуві (Польща).
  • Євген Венгер — член-кореспондент НАН України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.
  • Хлевнюк Олег Віталійовичnbsp;— відомий фахівець з політичної історії сталінізму, доктор історичних наук, професор Московського державного університету імені Михайла Ломоносова (Росія).
  • Огнев'юк Віктор Олександрович академік АПН України, доктор філософських наук, професор, ректор Київського державного педагогічного університету імені Бориса Грінченка.
  • Віталій Камінський — кандидат біологічних наук, доцент, викладач Каролінського медико-хірургічного інституту в Стокгольмі (Швеція).
  • Гуревич Ірина — професор Дармштадського технічного університету (Німеччина).
  • Йолтуховський Микола Павлович — краєзнавець.
  • Царенко Максим Володимирович — журналіст, 1995 року врятував десять дітей.
  • Шевчук Василь Петрович — доктор історичних наук, професор, науковець, педагог, фахівець у галузі історії.
  • Куц Олександр Сергійович — доктор педагогічних наук (1997 р.), професор (1995 р.), завідувач кафедри олімпійського і професійного спорту Вінницького державного педагогічного інститут, Відмінник освіти України, академік Міжнародної академії інформатизації при ООН. Відмінник народної освіти Казахстану.

Нагороди та репутація[ред.ред. код]

У 1999 році за результатами конкурсу «Софія Київська» педуніверситет увійшов до складу п'ятірки найкращих педагогічних вищих закладів освіти України, а в 2000 і 2001 роках — до складу десятки найкращих гуманітарних та педагогічних вищих закладів освіти України. Окрім того, 24 серпня 2002 року Міжнародний Академічний Рейтинг популярності та якості «Золота Фортуна» нагородив Вінницький державний педагогічний університет срібною медаллю «Незалежність України» в номінації «За вагомий внесок у справу підготовки висококваліфікованих кадрів для народної освіти України».

Посилання[ред.ред. код]