Крекінг-установка в Анджу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Крекінг-установка в Анджу. Карта розташування: КНДР
Анджу
Анджу
Місце розташування хімічного комплексу Намхунг

Крекінг-установка в Анджу – складова північнокорейського вугле- та нафтохімічного майданчика (відомого також як Молодіжний хімічний комплекс Намхунг), розташованого за сім десятків кілометрів на північ від Пхеньяна.

У 1979 році в нещодавно запущеному хімічному комплексі Намхунг почала роботу ділянка олефінів. Наявна тут піролізна установка споживала газовий бензин з нафтопереробних заводів Сеунгрі та Бонгва і могла випускати 60 тисяч тон етилена та 14 тисяч тон пропілена. Етилен в подальшому був потрібен для виробництва поліетилена (25 тисяч тонн), оксида етилена (10 тисяч тон) та етиленгліколя (8 тисяч тон), тоді як пропілен могла споживати лінія полімеризації потужністю 5 тисяч тон. Також тут з’явилось виробництво акрилонітрила з річним показником у 10 тисяч тон.

В подальшому через економічну кризу та нестачу запасних частин (для спорудження комплексу використовувалось обладнання західних компаній) фактична потужність могла значно відрізнятись від проектної. Так, на початку 2000-х загальне продукування всіх полімерів (поліетилен, поліпропілен, акрилонітрил) планувалось на рівні 20 тисяч тон.

Можливо відзначити, що головною продукцією комплексу Намхунг є добрива, потужність по яких складала 400 тисяч тонн карбаміду та 270 тисяч тонн аміаку. В кінці 2000-х – середині 2010-х для їх живлення запустили дві установки газифікації антрацита.[1][2][3]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Inc, IBP (7 лютого 2007). Korea North Export-Import, Trade and Business Directory Volume 1 Strategic Information and Contacts (англ.). Lulu.com. ISBN 978-1-4330-2783-3.
  2. Namhŭng Youth Chemical Complex | Facilities | NTI. www.nti.org. Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 25 грудня 2019.
  3. North Korea’s Namhung Youth Chemical Complex: Seven Years of Construction Pays Off. 38 North (англ.). 10 квітня 2014. Архів оригіналу за 11 серпня 2019. Процитовано 25 грудня 2019.