Пхеньян
Координати: 39°02′ пн. ш. 125°45′ сх. д. / 39.033° пн. ш. 125.750° сх. д.
| Пхеньян Ханча: 平壤直轄市 Хангиль: 평양 직할시 Макк'юн-Райсшауер: P'yŏngyang Chikhalsi Нова романізація: Pyeongyang Jikhalsi |
|
|---|---|
 |
|
| Країна | Північна Корея |
| Регіон | Пхьонандо (P'yŏngan-do) |
| Адміністрація | Місто прямого підпорядкування |
| Адм. поділ | 19 районів (kuyŏk), 4 округів (kun) |
| Засноване | 2 333 до н.е. як Wanggŏmsŏng |
| Висота над р.м. | 27 м |
| Населення (1993) | |
| - Усього | 3,222,000 |
 |
|
 | |
Пхенья́н (Ханча: 平壤直轄市; Хангиль: 평양 직할시, P'yŏngyang, вимова [pʰjʌŋ.jaŋ]) — столиця Північної Кореї, розташована на березі річки Тедонган (за 89 км від його гирла), яка впадає в Жовте море. Офіційне населення міста не розголошується, останні дані станом на 1993 рік дають дані у 2 741 260 мешканців, за оцінками Chongryon, японської про-північнокорейської організації, станом на 2003 рік воно становило близько 3,8 млн. Місто було виділено в окрему адміністративну одиницю з провінції Пхьонан-Намдо (Південний Пхьонан) у 1946 році, зараз це місто прямого підпорядкування (Chikhalsi), на такому ж рівні, як провінції Північної Кореї.
Історія[ред. | ред. код]
У IV ст. була побудована фортеця Пхеньян.
З 427 до 668 рр. — столиця давньокорейської держави Когурьо. Стає одним з найважливіших центрів торгівлі та промисловості півострова.
З 1945 року спочатку тимчасова столиця, а з 1948 року — постійна. Під час Корейської війни (1950—1953) Пхеньян було майже повністю зруйновано.
Географія[ред. | ред. код]
Пхеньян розташовано у західно-цент2ральній частині Північної Кореї. Місто розташоване на плоскій рівнині за 50 кілометрів на схід від Корейської затоки Жовтого моря. Річка Тедонган тече на південний захід через місто в бік Корейської затоки. Пхеньянська рівнина, де місто розташоване, є однією з двох великих рівнин на західному узбережжі Корейського півострова, інша рівнина — Чанен. Обидві мають площу близько 500 квадратних кілометрів[1]
Клімат[ред. | ред. код]
У Пхеньяні вологий континентальний клімат (Dwa за класифікацією кліматів Кеппена) або мусонний клімат (за класифікацією Алісова). Середня температура січня становить -5,8 °C, липня — +24,7 °C. Опадів у рік випадає 940 мм.
Зимою холодні, сухі вітри приносять у Пхеньян холод з Сибіру. Температура нижче нуля спостерігається в період з листопада по початок березня. Зима звичайно набагато сухіша, ніж літо, а сніг випадає в середньому на 37 днів.
Перехід з холодної, сухої зими на тепле, вологе літо відбувається доволі швидко в період з квітня по початок травня, у кінці жовтня і листопаді спостерігається різке повернення до зимових умов. Літо зазвичай жарке і вологе, що обумовлено дією східноазійського мусону з червня по серпень.
| Клімат (1971–2000, 1907–2016) | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 11,0 | 15,9 | 22,5 | 29,3 | 35,2 | 37,1 | 37,2 | 36,7 | 34,6 | 28,9 | 23,2 | 14,3 | 37,2 |
| Середній максимум, °C | −0,8 | 2,4 | 8,9 | 17,1 | 22,6 | 26,7 | 28,6 | 28,9 | 24,7 | 18,2 | 9,4 | 1,7 | 15,7 |
| Середня температура, °C | −5,8 | −2,7 | 3,6 | 11,0 | 16,8 | 21,6 | 24,7 | 24,7 | 19,5 | 12,5 | 4,6 | −2,8 | 10,7 |
| Середній мінімум, °C | −10,7 | −7,8 | −1,8 | 4,9 | 10,9 | 16,5 | 20,7 | 20,5 | 14,3 | 6,7 | −0,3 | −7,2 | 5,6 |
| Абсолютний мінімум, °C | −28,5 | −23,4 | −18,8 | −4,5 | 1,4 | 7,0 | 12,3 | 12,3 | 2,7 | −6,6 | −19,9 | −30,2 | −30,2 |
| Норма опадів, мм | 12.2 | 11.0 | 24.7 | 49.9 | 72.2 | 90.3 | 275.2 | 212.8 | 100.2 | 39.9 | 34.9 | 16.5 | 939.8 |
| Кількість сонячних годин | 184 | 197 | 231 | 237 | 263 | 229 | 181 | 204 | 222 | 214 | 165 | 165 | |
| Кількість днів з опадами | 5,2 | 4,2 | 5,1 | 6,7 | 8,1 | 8,7 | 14,4 | 11,0 | 7,2 | 6,1 | 7,3 | 5,9 | 89,9
|
| Вологість повітря, % | 74 | 71 | 66 | 63 | 66 | 70 | 80 | 78 | 74 | 72 | 72 | 73 | 72 |
Адміністративний поділ[ред. | ред. код]
 | Цей розділ потребує доповнення. (грудень 2020) |
- Моранбон — один з 19 районів столиці.
Економіка[ред. | ред. код]
Транспорт[ред. | ред. код]
Діє метрополітен (дві лінії), є мережа тролейбусних і трамвайних маршрутів.
Аванпортом Пхеньяна на Жовтому морі є Нампхо.
Туризм[ред. | ред. код]
Визначні місця[ред. | ред. код]
Під час Корейської війни (1950–1953) місто сильно постраждало і згодом було практично повністю перебудоване. Нове планування передбачало більш широкі вулиці, велику кількість пам'ятників і монументальних споруд. Архітектура міста багато в чому нагадує архітектуру радянського типу.
Найвища будівля в місті — готель Рюген висотою 332 м (105 поверхів), загальна площа приміщень 360 тис. м2. Будівництво цього готелю, почате в 1987 році і припинене в 1990-ті роки, з 2008 року триває за участю іноземних компаній[2].
15 квітня 1961 року, з нагоди 49-річчя Кім Ір Сена відкрито монумент «Чхолліма» («кор. „Тисяча чи“ час»), за задумом скульпторів символізує волю народу до епохальних досягнень в області будівництва соціалізму, руху «темпами Чхолліма» до процвітання своєї Батьківщини. Висота монумента — 46 метрів, висота самої скульптури — 14 метрів. Коня осідлав робочий, що тримає в руках «Червоний лист» від Центрального Комітету Трудової партії Кореї, і селянка. Передні копита коня спрямовані в небо, а задніми як би відштовхується від хмар.
З нагоди 70-річчя Кім Ір Сена у квітні 1982 року було відкрито Тріумфальну арку. Висота воріт — 60 метрів, ширина 52,5 метра. Висота арки — 27 метрів, ширина — 18,6 метра. На воротах висічені слова «Пісня про полководця Кім Ір Сена» і дати «1925» і «1945», що позначають рік «вступу Кім Ір Сена на шлях відродження Батьківщини» та рік його «тріумфального повернення на Батьківщину» після її звільнення від японців (15 серпня 1945 року).
Також до 70-річчя Кім Ір Сена на березі річки Тедонган було відкрито Монумент ідеям Чучхе (висота 170 метрів). На лицьовій і тильній стороні монумента знаходяться золоті літери, складені у слово «Чучхе». На вершині стовпа — смолоскип, висотою 20 метрів, який символізує «велике і немеркнуче торжество ідей чучхе». У темний час доби за допомогою підсвічування імітується вогонь. Перед стовпом стоїть 30-метрова скульптурна група: робітник з молотом, селянка з серпом і інтелігент з пензлем. Перехрещені молот, серп і пензель є емблемою Трудової партії Кореї. На задній стороні постаменту у ніші знаходиться стіна, зібрана з більш ніж двохсот мармурових і гранітних плит, надісланих главами багатьох країн світу та відомими політичними діячами.
Одне з найвідоміших місць у Пхеньяні — площа імені Кім Ір Сена[en]. Тут проводяться паради Корейської Народної Армії, демонстрації, масові гімнастичні і танцювальні вистави у дні державних свят.
В самому центрі Пхеньяну, на пагорбі Мансі (де раніше знаходилася Пхеньянська фортеця) розташований монументальний скульптурний ансамбль, так званий «Великий монумент», відомий насамперед 70-метровою скульптурою Кім Ір Сена, відкритою у квітні 1972 року з нагоди його шістдесятиріччя. Цікаво, що Кім Ір Сен вказує рукою «у світле завтра», на південь, у бік Сеула. За бронзовою статуєю знаходиться Музей Корейської Революції[ru], відкритий у тому ж році, на стіні якого зображено величезне мозаїчне панно гори Пектусан. Його довжина 70 метрів, висота — близько 13. Панно символізує революційні традиції, так як на горі Пекту, розташованій на кордоні з Китаєм, за переказами, знаходилася Ставка командування, де в роки антияпонської боротьби жив і працював Кім Ір Сен.
У 2012 році «Великий монумент» зазнав капітальної перебудови. Пам'ятник Кім Ір Сена «переодягнули» з френч шинелі в костюм з краваткою і пальто, вираз обличчя зі спокійного змінили на усміхнене, з'явилися окуляри. Оновлений монумент уособлює постарілого Кім Ір Сена. По ліву руку від статуї Кім Ір Сена з'явився новий монумент трохи менше — пам'ятник його покійному синові Кім Чен Іру, який також життєрадісно усміхається. Урочисте відкриття відбулося 13 квітня 2012 року, напередодні дня народження Кім Ір Сена — одного з найважливіших свят в КНДР.
У Пхеньяні також розташовані кілька Веж безсмертя — обелісків, встановлених у пам'ять про Кім Ір Сена і Кім Чен Іра по всій Північній Кореї і за її межами. Монументи розташовуються на вулицях Кумсон, Синні, Сесаллим і Кванбок.
Інші відомі архітектурні пам'ятки Пхеньяна — монумент на честь заснування Трудової партії Кореї, Монумент «Визволення», побудований після Другої світової війни, і Арка Возз'єднання.
Культура[ред. | ред. код]
Великий театр, який побудовано у поєднані сучасного стиля з елементами корейської традиційної архітектури.
Освіта[ред. | ред. код]
Відомі уродженці[ред. | ред. код]
- Кім Йон Нам (1928) — державний та політичний діяч КНДР.
- Кан Чхольхван (1968) — корейський письменник та журналіст.
- Кім Чон Нам (1971-2017) — син Кім Чен Іра, швидше за все вбитий спецслужбами КНДР.
Відомі жителі[ред. | ред. код]
- Кім Чен Ір (1941—2011)
- Кім Ір Сен (1912—1994)
- Кім Чен Ин (1983)
Міста-побратими[ред. | ред. код]
Пхеньян має три міста-побратима:
Галерея[ред. | ред. код]
Арка Об'єднання Кореї
Меморіальне кладовище революціонерів на горі Тесон
Станція метро «Пухин (Відродження)»
Монумент Чхолліма
Тріумфальні ворота
Панорама міста
Житловий квартал Пхеньяна
Стадіон Першого травня і річка Тедонган
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Country Study, 2009, с. 63.
- ↑ Олег Кирьянов. Іноземні інвестори хочуть завершити найбільший довгобуд Північної Кореї [Архівовано 8 лютого 2015 у Wayback Machine.] // rg.ru (Перевірено 15 липня 2010)
- Відеотур по Пхеньяну [Архівовано 25 травня 2014 у Wayback Machine.]
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Андрей Ланьков: Северная Корея: вчера и сегодня. Восточная литература, Москва, 1995
- Guy Delisle: Pyongyang: A Journey in North Korea. Drawn & Quarterly, 2005, ISBN 1-896597-89-0(англ.)
- Chris Springer: Pyongyang: The Hidden History of the North Korean Capital. Saranda Books, 2003, ISBN 963-00-8104-0(англ.)
- Arno Maierbrugger: Nordkorea-Handbuch. Unterwegs in einem geheimnisvollen Land. Trescher, Berlin, 2004, ISBN 3-89794-039-6(нім.)
Посилання[ред. | ред. код]
- P’yŏngyang (NATIONAL CAPITAL, NORTH KOREA) [Архівовано 4 квітня 2019 у Wayback Machine.] // «Encyclopaedia Britannica» (англ.)
- Пхеньян / Современный толковый словарь [Архівовано 30 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- Пхеньянське метро [Архівовано 14 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- Ланьков А. Н. — «Пхеньян и пхеньянцы. Заметки советского стажёра» [Архівовано 13 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- Достопримечательности Пхеньяна [Архівовано 21 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- Артемий Лебедев в Северной Корее [Архівовано 22 червня 2013 у WebCite]
- Артемий Лебедев в Северной Корее, часть 2 [Архівовано 2 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- Артемий Лебедев в Северной Корее, часть 3 [Архівовано 4 серпня 2011 у Wayback Machine.]
|
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пхеньян |
|
Це незавершена стаття з географії КНДР. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||
| |||||||
| |||||||||||
| ||||||||||