Пхеньян
Координати: 39°02′ пн. ш. 125°45′ сх. д. / 39.033° пн. ш. 125.750° сх. д.
|
Пхеньян
Ханча: 平壤直轄市
Хангиль: 평양 직할시 Макк'юн-Райсшауер: P'yŏngyang Chikhalsi Нова романізація: Pyeongyang Jikhalsi |
|
|---|---|
 |
|
| Країна | Північна Корея |
| Регіон | Пхьонандо (P'yŏngan-do) |
| Адміністрація | Місто прямого підпорядкування |
| Адм. поділ | 19 районів (kuyŏk), 4 округів (kun) |
| Засноване | 2 333 до н.е. як Wanggŏmsŏng |
| Висота над р.м. | 27 м |
| Населення (1993) | |
| - Усього | 2 741 260 |
 |
|
Місто прямого підпорядкування Пхенья́н (Ханча: 平壤直轄市; Хангиль: 평양 직할시, P'yŏngyang) — столиця Північної Кореї, розташована на березі річки Тедонган (за 89 км від його гирла), яка впадає в Жовте море. Офіційне населення міста не розголошується, останні дані станом на 1993 рік дають дані у 2 741 260 мешканців, за оцінками Chongryon, японської про-північнокорейської організації, станом на 2003 рік воно становило біля 3,8 млн. Місто було виділено в окрему адміністративну одиницю з провінції Пхьонан-Намдо (Південний Пхьонан) у 1946 році, зараз це місто прямого підпорядкування (Chikhalsi), на такому ж рівні, як провінції Північної Кореї.
Зміст
Історія[ред. • ред. код]
У IV ст. була побудована фортеця Пхеньян.
З 427 до 668 рр. — столиця давньокорейської держави Когурьо. Стає одним з найважливіших центрів торгівлі та промисловості півострова.
З 1945 року спочатку тимчасова столиця, а з 1948 року — постійна. Під час Корейської війни (1950—1953) Пхеньян було майже повністю зруйновано.
Географія[ред. • ред. код]
Пхеньян розташовано у західно-центральній частині Північної Кореї; Місто розташоване на плоскій рівнині в 50 кілометрах на схід від Корейського затоки, Жовтого моря. Річка Тедонган тече на південний захід через місто в бік Корейського затоки. Пхеньянська рівнина, де місто розташоване, є однією з двох великих рівнин на західному узбережжі Корейського півострова, інший рівнина Чанен. Обидві мають площу близько 500 квадратних кілометрів[1]
Клімат[ред. • ред. код]
Клімат муссоний.
Адміністративний поділ[ред. • ред. код]
Економіка[ред. • ред. код]
Транспорт[ред. • ред. код]
Діє метро (дві лінії), є мережа тролейбусних і трамвайних маршрутів.
Туризм[ред. • ред. код]
Визначні місця[ред. • ред. код]
Під час Корейської війни (1950–1953) місто сильно постраждало і згодом був практично повністю перебудовано. Нове планування передбачало більш широкі вулиці, велику кількість пам'ятників і монументальних споруд. Архітектура міста багато в чому нагадує архітектуру радянського типу.
Найвища будівля в місті — готель Рюген висотою 332 м (105 поверхів), загальна площа приміщень 360 тис. м2. Будівництво цього готелю, почате в 1987 році і припинене в 1990-ті роки, з 2008 року триває за участю іноземних компаній[2].
15 квітня 1961 року, з нагоди 49-річчя Кім Ір Сена відкрито монумент «Чхолліма» («кор. „Тисяча чи“ час»), за задумом скульпторів символізує волю народу до епохальних досягнень в області будівництва соціалізму, руху «темпами Чхолліма» до процвітання своєї Батьківщини. Висота монумента — 46 метрів, висота самої скульптури — 14 метрів. Коня осідлав робочий, що тримає в руках «Червоний лист» від Центрального Комітету Трудової партії Кореї, і селянка. Передні копита коня спрямовані в небо, а задніми як би відштовхується від хмар.
З нагоди 70-річчя Кім Ір Сена у квітні 1982 року було відкрито Тріумфальну арку. Висота воріт — 60 метрів, ширина 52,5 метра. Висота арки — 27 метрів, ширина — 18,6 метра. На воротах висічені слова «Пісня про полководця Кім Ір Сена» і дати «1925» і «1945», що позначають рік «вступу Кім Ір Сена на шлях відродження Батьківщини» та рік його «тріумфального повернення на Батьківщину» після її звільнення від японців (15 серпня 1945 року).
Також до 70-річчя Кім Ір Сена на березі річки Тедонган було відкрито Монумент ідеям Чучхе (висота 170 метрів). На лицьовій і тильній стороні монумента знаходяться золоті літери, складені у слово «Чучхе». На вершині стовпа — факел, висотою 20 метрів, який символізує «велике і немеркнуче торжество ідей чучхе». У темний час доби за допомогою підсвічування імітується вогонь. Перед стовпом стоїть 30-метрова скульптурна група: робітник з молотом, селянка з серпом і інтелігент з пензлем. Перехрещені молот, серп і пензель є емблемою Трудової партії Кореї. На задній стороні постаменту у ніші знаходиться стіна, зібрана з більш ніж двохсот мармурових і гранітних плит, надісланих главами багатьох країн світу та відомими політичними діячами.
Одне з найвідоміших місць у Пхеньяні — площа імені Кім Ір Сена[ru]. Тут проводяться паради Корейської Народної Армії, демонстрації, масові гімнастичні і танцювальні вистави у дні державних свят.
В самому центрі Пхеньяну, на пагорбі Мансі (де раніше знаходилася Пхеньянська фортеця) розташований монументальний скульптурний ансамбль, так званий «Великий монумент», відомий насамперед 70-метровою скульптурою Кім Ір Сена, відкритою у квітні 1972 року з нагоди його шістдесятиріччя. Цікаво, що Кім Ір Сен вказує рукою «у світле завтра», на південь, у бік Сеула. За бронзовою статуєю знаходиться Музей Корейської Революції[ru], відкритий у тому ж році, на стіні якого зображено величезне мозаїчне панно гори Пектусан. Його довжина 70 метрів, висота — близько 13. Панно символізує революційні традиції, так як на горі Пекту, розташованої на кордоні з Китаєм, за переказами, знаходилася Ставка командування, де в роки антияпонській боротьби жив і працював Кім Ір Сен.
У 2012 році «Великий монумент» зазнав капітальної перебудови. Пам'ятник Кім Ір Сена «переодягнули» з френч шинелі в костюм з краваткою і пальто, вираз обличчя зі спокійного змінили на усміхнене, з'явилися окуляри. Оновлений монумент уособлює постарілого Кім Ір Сена. По ліву руку від статуї Кім Ір Сена з'явився новий монумент трохи менше — пам'ятник його покійному синові Кім Чен Іру, який також життєрадісно усміхається. Урочисте відкриття відбулося 13 квітня 2012 року, напередодні дня народження Кім Ір Сена — одного з найважливіших свят в КНДР.
У Пхеньяні також розташовані кілька Веж безсмертя — обелісків, встановлених у пам'ять про Кім Ір Сена і Кім Чен Іра по всій Північній Кореї і за її межами. Монументи розташовуються на вулицях Кумсон, Синні, Сесаллим і Кванбок.
Інші відомі архітектурні пам'ятки Пхеньяна — монумент на честь заснування Трудової партії Кореї, Монумент «Звільнення», побудований після Другої світової війни, і Арка Возз'єднання.
Культура[ред. • ред. код]
Великий театр, який побудовано у поєднані сучасного стиля з елементами корейської традиційної архітектури.
Освіта[ред. • ред. код]
Відомі жителі[ред. • ред. код]
- Кім Чен Ір (1941)
- Кім Ір Сен (1912—1994)
Міста-побратими[ред. • ред. код]
Пхеньян має три міста-побратима:
Галерея[ред. • ред. код]
-
Арка Об'єднання Кореї
-
Меморіальне кладовище революціонерів на горі Тесон
-
Скульптурна група на Пхеньянській кіностудії
-
Недобудований готель «Рюгьон»
-
Станція метро «Пухин (Відродження)»
-
Монумент Чхолліма
-
Тріумфальні ворота
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ Country Study, 2009, с. 63
- ↑ Олег Кирьянов. Іноземні інвестори хочуть завершити найбільший довгобуд Північної Кореї // rg.ru (Перевірено 15 липня 2010)
Див. також[ред. • ред. код]
- Сеул;
Література[ред. • ред. код]
- Андрей Ланьков: Северная Корея: вчера и сегодня. Восточная литература, Москва, 1995
- Guy Delisle: Pyongyang: A Journey in North Korea. Drawn & Quarterly, 2005, ISBN 1-896597-89-0(англ.)
- Chris Springer: Pyongyang: The Hidden History of the North Korean Capital. Saranda Books, 2003, ISBN 963-00-8104-0(англ.)
- Arno Maierbrugger: Nordkorea-Handbuch. Unterwegs in einem geheimnisvollen Land. Trescher, Berlin, 2004, ISBN 3-89794-039-6(нім.)
Посилання[ред. • ред. код]
- Пхеньянське метро
- Ланьков А. Н. — «Пхеньян и пхеньянцы. Заметки советского стажёра»
- Достопримечательности Пхеньяна
- Артемий Лебедев в Северной Корее
- Артемий Лебедев в Северной Корее, часть 2
- Артемий Лебедев в Северной Корее, часть 3
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пхеньян |
|
|||||||||||||
|
|||||||
|
|||||||||||
|
||||||||||
 |
Це незавершена стаття з географії КНДР. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|
|||||||||||||
