Крепідот
Крепідот | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Crepidotus mollis (Schaeff.) Staude, 1857 | ||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||
* Agaricus [1] | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Крепідот (Crepidotus) — рід грибів родини іноцибові (Inocybaceae). Назва вперше опублікована 1857 року[10].
Опис[ред. | ред. код]
Гімнокарпні, дрібні, зрідка середнього розміру гриби. Мають схожість з представниками родів Pleurotus (плеврот) і Panus, відрізняючись кольором спор. Шапинка округла, ниркоподібна, тонко-м'ясиста. Пластинки мають спочатку білий, або білуватий колір, згодом набувають забарвлення, розміщені віялоподібно. Цистид присутні тільки на вістрі пластинок. Спорова маса вохряно-рудувато-рожевуватого кольору, буває червонувато-коричнюватою або коричневою. Спори овальні, округлі, рожево-кремові, рожевуваті. Ніжка бічна або ексцентрична, але переважно відсутня. М'якуш тонкий, щільний, жорсткуватий, має специфічний, неприємний запах.
Екологія[ред. | ред. код]
Зростає на пнях, мертвих гілках, трухлявій деревині, опалому листі, сухій траві, відмерлих, або зрідка на живих стовбурах дерев, іноді можна зустріти на ґрунті.
Значення та використання[ред. | ред. код]
Серед видів є їстівні, отруйних немає. Деякі представники роду є активними руйнівниками деревини.
Охорона в Україні[ред. | ред. код]
Крепідот македонський (Crepidotus macedonicus) занесений до Червоної книги України[11].
Види[ред. | ред. код]
База даних Species Fungorum станом на 11.11.2019 налічує 313 видів роду Crepidotus[12] (докладніше див. Список видів роду крепідот).
У п'ятому томі Визначника грибів України видання 1979 року наведено одинадцять представників роду, що зростають в Україні. Деякі з них згодом віднесені до інших родів. Серед них:
- крепідот мінливий (Crepidotus variabilis),
- крепідот Філіпса (Crepidotus philipsii = Deconica philipsii),
- крепідот моховий (Crepidotus epibryus),
- крепідот Цезатів (Crepidotus cesatii),
- крепідот бородавчатоспоровий (Crepidotus subverrucisporus),
- крепідот гігрофанний (Crepidotus haustellaris = Simocybe haustellaris),
- крепідот сплющений (Crepidotus applanatus),
- крепідот жовтуватий (Crepidotus luteolus),
- крепідот пухнастий (Crepidotus pubescens) = крепідот розгорунтий (Crepidotus versutus),
- крепідот автохтонний (Crepidotus autochthonus),
- крепідот м'який (Crepidotus mollis).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ tr. Crepidotus Fr., Systema Mycologicum 1: 11, 272 (1821)
- ↑ subgen. Crepidotus (Fr.) Staude: xxv, 71 (1857)
- ↑ subsect. Crepidotus (Fr.) Staude: xxv, 71 (1857)
- ↑ P. Karst., Bidrag till Kännedom av Finlands Natur och Folk 32: 415, XXIII (1879)
- ↑ Quél., Enchiridion Fungorum in Europa media et praesertim in Gallia Vigentium: 46 (1886)
- ↑ Pat., Les Hyménomycètes d'Europe: 113 (1887)
- ↑ Fayod, Annales des Sciences Naturelles Botanique 9: 339 (1889)
- ↑ Fayod, Annales des Sciences Naturelles Botanique 9: 390 (1889)
- ↑ Pat., Énumération Méthodique des Champignons Recueillis à la Guadeloupe et à la Martinique: 13 (1903)
- ↑ Crepidotus. www.mycobank.org. Архів оригіналу за 31 грудня 2018. Процитовано 1 травня 2019.
- ↑ Гриби у Червоній книзі України. Архів оригіналу за 22 березня 2019. Процитовано 4 серпня 2019.
- ↑ Список видів роду Crepidotus. Species Fungorum. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 11.11.2019.
Джерела[ред. | ред. код]
- Staude, F. 1857. Die Schwämme Mitteldeutschlands, in besondere des Herzogthums. :1-150 — P.XXV, 71
- М. Я. Зерова, Сосін П. Є., Роженко Г. Л. Базидіоміцети. Книга 2. Болетальні, стробіломіцетальні, трихоломатальні, ентоломатальні, русулальні, агарикальні, гастероміцети // Визначник грибів України. — Київ : Наукова думка, 1979. — Т. 5. — С. 129-133.
Це незавершена стаття з мікології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |