Криптофазія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Близнюки

Криптофазія (від грец. kryptos — секрет і phasis — порушення мовлення) — незрозуміла для навколишніх система спілкування між близнюками у віці немовлят. Може включати в себе не тільки мовлення, але й міміку, жести (часто дзеркальні).

Під час аналізу мов близнюків вдалося визначити, що більшість слів є спотвореними до невпізнання словами, які діти чули від батьків.

Виникнення терміну[ред. | ред. код]

Термін «криптофазія» для позначення своєрідної мови близнюків дошкільного віку запропонував французький психолог і педагог Рене Заззо в 1960 році[1] в своїй двотомній монографії «Близнюки, пара і особистість» (фр. Les Jumeaux, le Couple et la Personne).

Багато авторів вважають, що криптофазія є окремим випадком ідіоглосії[en][2] — «персональної» мови, носієм якої є тільки одна людина або дуже нечисленна група. Ідіоглосія зазвичай є результатом порушення розвитку мовлення, наприклад, при олігофренії або може бути результатом нездатності до видання горлових і піднебінних звуків за відсутності органічних і функціональних ушкоджень мовленнєвого апарату[3]. Але ідіоглосія зазвичай не виконує функцію двонаправленого спілкування, в той час як криптофазія її забезпечує.

Поширеність[ред. | ред. код]

Частота використання близнюками в дитинстві власної мови для спілкування тільки один з одним оцінюється на рівні 37—43 %[1][4]. В однояйцевих близнюків це виникає частіше (48 %), ніж у різнояйцевих, серед яких у одностатевих менше (27 %), ніж у різностатевих (38 %)[5]. Така диференціація пояснюється тим, що монозиготні близнюки ростуть і розвиваються синхронно, в кооперації і з великою симпатією один до одного, а у гетерозиготних близнюків зазвичай виділяється лідер і ведений[2]. У хлопчиків-близнюків криптофазія зустрічається майже вдвічі частіше, ніж у дівчат.

Найчастіше криптофазія у віці близько трьох років витісняється звичайною мовою, але іноді така форма спілкування залишається довше — близнюки можуть використовувати автономну мову для спілкування всередині пари до 4-х — 6-ти річного віку[1], при цьому з рештою світу спілкуючись звичайною мовою, хоча часто збідненою, зі змішуванням власних назв і займенників[5]. Грейс і Вірджинія Кеннеді[en] використовували свою мову до восьми років, у 1979 році режисер Жан-П'єр Горін зняв про них документальний фільм «Пото і Кабенго»[6]. Сестри Джун і Дженніфер Гіббонс[en] з Уельсу зберігали свою манеру спілкування практично все життя[7].

Причини[ред. | ред. код]

Причини такої поведінки ще досі не повністю з'ясовані. Раніше вважалося, що особлива мова є результатом батьківської неуваги — коли з дітьми мало говорять і не займаються, вони змушені «винаходити» свою мову для спілкування через слабке знання звичайної мови. Однак тепер більшість дослідників вважають, що криптофазія є наслідком накопичення помилок у процесі мовленнєвого розвитку одного або обох близнюків[4]. Спостереження показують, що вже у віці 5—6 місяців близнюки цілком задоволені один одним і менше потребують уваги матері або інших родичів, ніж однонароджені[8]. Діти часто при вивченні мови роблять помилки, але у близнюків завжди є партнер, який його розуміє і відповідає, що дозволяє неправильному мовленню закріпитися і розвинутися.

У всіх проаналізованих випадках мова близнюків складалась із виразів і неологізмів, заснованих на «дорослій» мові й адаптованих до обмежених фонологічних можливостей маленьких дітей. Характерними рисами є проковтування закінчень (аж до редукування слів до перших складів), перестановка складів у слові, слів у реченні. У результаті слова важко розпізнати, мова стає незрозумілою. При цьому майже завжди таким мовам не вистачає морфології, а порядок слів заснований на прагматичних засадах, таких як значимість і семантичний обсяг слів[2].

Наслідки[ред. | ред. код]

Через криптофазію у дітей-близнюків частіше спостерігаються відставання в мовленнєвому та мовному розвиткові в ранньому та дошкільному віці, труднощі з артикуляцією і фонетикою не тільки в дошкільному, а й у шкільному віці. Розвиток мовлення на ранніх етапах онтогенезу затримується у 36 % монозиготних і 27 % гетерозиготних близнюків, але тільки у 2 % однонароджених дітей. Відставання складає близько 6 місяців[5]. Для близнюків значну роль відіграють міміка, жести та інші невербальні засоби спілкування. Тривала взаємодія в такій формі може спричиняти відгородження від спілкування з іншими людьми. Але при цьому такі діти не вважаються інтелектуально відсталими, їм просто потрібно більше часу і занять з розвитку мовлення[9]. У близнюків, які мали порушення мови та мовлення в 7—13 років, дошкільна криптофазія спостерігалася в 50 % випадків, а для пар без порушень — лише в 11 % випадків[1].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Чернов Д. Н. Социокультурная обусловленность языковой компетенции ребенка: Проблемы и перспективы решения. — М: Тезаурус, 2013. — С. 82. — 155 с. — ISBN 978-5-98421-224-3.
  2. а б в Bakker, P. Autonomous Language of Twins. — 1987. — Т. 36, № 2. — С. 233—238. — DOI:10.1017/s0001566000004463. — PMID 3434134 .
  3. В. М. Блейхер, И. В. Крук. Толковый словарь психиатрических терминов. — М, 1995.
  4. а б Bishop. 'Twin language': A risk factor for language impairment?. Journal of Speech, Language, and Hearing Research. Архів оригіналу за 13 вересня 2019. Процитовано 8 вересня 2019.
  5. а б в Елена Сергиенко, Галина Виленская, Татьяна Рязанова, Анна Дозорцева. Близнецы от рождения до трёх лет. — М: Когито-Центр, 2002. — ISBN 5-89353-055-1.
  6. Poto and Cabengo - Jean-Pierre Gorin на YouTube
  7. Анастасия Максимова (27 липня 2017). Безмолвные близнецы: таинственная история сестер Гиббонс. Cosmopolitan. Архів оригіналу за 7 жовтня 2018. Процитовано 8 вересня 2019.
  8. C. O. Carter. All About Twins (Reviewed Work: The Nature And Nurture Of Twins. by Elizabeth M. Bryan) // British Medical Journal : journal. — 1983. — Vol. 287, no. 6394. — P. 753.
  9. Тамара Борисовна Морозова. Социально-педагогические технологии в формировании личности близнеца-подростка в системе дополнительного образования. — М: Прометей, 2012. — ISBN 9785704223481.