Рене Заззо
Рене Заззо | |
---|---|
фр. René Zazzo | |
Народився |
27 жовтня 1910[1] XV округ Парижа, Париж |
Помер |
20 вересня 1995[1][2] (84 роки) Сен-Мор-де-Фоссе |
Країна | Франція |
Діяльність | психолог, професор університету |
Alma mater | Паризький університет |
Заклад | Університет Париж X Нантер |
Посада | президент[3] |
Аспіранти, докторанти |
Bruno Chauvierred Roger Perrond |
У шлюбі з | Б'янка Заззоd |
Нагороди |
Рене Заззо (фр. René Zazzo, 27 жовтня 1910, Париж — 20 вересня 1995, Сен-Мор-де-Фоссе) — французький психолог, глава паризької школи генетичної психології. Учень А. Валлона. Досліджував переважно проблеми психічного розвитку дитини. Один з основних методів Р. Заззо — порівняльне дослідження розвитку гомозиготних (однояйцевих) близнят. З 1960-х працював в галузі дефектології.
Біографія[ред. | ред. код]
З 1937 року викладав в Інституті психології Сорбонни. Під час Другої світової війни був учасником Руху опору. З 1947 року професор.
Діяльність[ред. | ред. код]
Виходячи з того, що соціальність укладена в самій природі людини й ще до виникнення мови зумовлює сенсомоторні прояви дитини, Заззо на противагу школі Е. Дюркгейма розглядає психічний розвиток дитини не як перехід від несоціального до соціального (зменшення коефіцієнта егоцентризму), а як послідовність різних форм соціальності. Щодо спадковості та середовища, Заззо розглядає їх як змінні, дія яких зрештою залежить від відносин особистості з оточуючими. Встановлення асиметричних відносин усередині пари близнюків Заззо вважає важливим чинником формування кожного з них як своєрідної особистості, попри тотожність багатьох психофізіологічних характеристик[4].
Твори[ред. | ред. код]
- La devenir de l'intelligence, P., 1946 (фр.),
- Les jumeaux, le couple et la personne, v. 1—2, P., 1960 (фр.).
Література[ред. | ред. код]
- Заззо (Zazzo) Рене. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Виноски[ред. | ред. код]
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Base biographique
- ↑ https://www.aftcc.org/historique-du-bureau-de-lassociation
- ↑ Л. И. Анцыферова. Заззо (Zazzo) Рене. // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)