Рене Заззо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рене Заззо
фр. René Zazzo
Народився 27 жовтня 1910(1910-10-27)[1]
XV округ Парижа, Париж
Помер 20 вересня 1995(1995-09-20)[1][2] (84 роки)
Сен-Мор-де-Фоссе
Країна  Франція
Діяльність психолог, професор університету
Alma mater Паризький університет
Заклад Університет Париж X Нантер
Посада президент[3]
Аспіранти, докторанти Bruno Chauvierred
Roger Perrond
У шлюбі з Б'янка Заззоd
Нагороди

Рене Заззо (фр. René Zazzo, 27 жовтня 1910(19101027), Париж — 20 вересня 1995, Сен-Мор-де-Фоссе) — французький психолог, глава паризької школи генетичної психології. Учень А. Валлона. Досліджував переважно проблеми психічного розвитку дитини. Один з основних методів Р. Заззо — порівняльне дослідження розвитку гомозиготних (однояйцевих) близнят. З 1960-х працював в галузі дефектології.

Біографія[ред. | ред. код]

З 1937 року викладав в Інституті психології Сорбонни. Під час Другої світової війни був учасником Руху опору. З 1947 року професор.

Діяльність[ред. | ред. код]

Виходячи з того, що соціальність укладена в самій природі людини й ще до виникнення мови зумовлює сенсомоторні прояви дитини, Заззо на противагу школі Е. Дюркгейма розглядає психічний розвиток дитини не як перехід від несоціального до соціального (зменшення коефіцієнта егоцентризму), а як послідовність різних форм соціальності. Щодо спадковості та середовища, Заззо розглядає їх як змінні, дія яких зрештою залежить від відносин особистості з оточуючими. Встановлення асиметричних відносин усередині пари близнюків Заззо вважає важливим чинником формування кожного з них як своєрідної особистості, попри тотожність багатьох психофізіологічних характеристик[4].

Твори[ред. | ред. код]

  • La devenir de l'intelligence, P., 1946 (фр.),
  • Les jumeaux, le couple et la personne, v. 1—2, P., 1960 (фр.).

Література[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]

  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Base biographique
  3. https://www.aftcc.org/historique-du-bureau-de-lassociation
  4. Л. И. Анцыферова. Заззо (Zazzo) Рене. // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)