Крокодилячі сльози

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Крокодилячі сльози — фальшивий, нещирий вираз емоцій, лицемірний плач задля вдавання співчуття та/або горя.

Походження[ред.ред. код]

Вислів походить зі стародавнього повір'я, що крокодили нібито плачуть під час поїдання здобичі. Колекція прислів'їв, котрі приписують Плутарху, свідчить, що фразеологізм був добре відомий ще в давнину: порівняння поведінки крокодила з людьми, які знищили чи прагнуть когось знищити, але потім публічно плачуть чи шкодують за своїми жертвами[1].

Біологічно на тілі у крокодилів немає потових залоз, тому під час значного підвищення температури тіла, піт виходить через залози, розміщені біля очей що й стало приводом для виникнення міфу.

Використання[ред.ред. код]

Термін також застосовується зокрема на означення побутово-звичаєвих явищ — як-то акторська гра у драматичних сценах чи плач плакальниць коли виникає потреба відтворити певний емоційний стан; тележурналістиці та політтехнологіях задля, на думку технологів, поглиблення створення ефекту співчуття до респондента; а також поведінки правопорушників під час затримання, досудового розслідування[2] тощо.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Physiologos: le bestiaire des bestiaires, Jérôme Millon, 2004, p.300.
  2. «Крокодилячі сльози»: Як народні обранці за мощі, картини та мільйони виправдовувалися. https://www.5.ua ((укр.)). 1 листопада 2016. Процитовано 1 липня 2017.