Лицемірство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джеймс Тіссо, «Горе вам, книжники, фарисеї і лицеміри!», 1886—1894 рр.

Лицемі́рство — поведінка, що прикриває нещирість, злість притворним щиросердям, чеснотою. Негативна моральна якість, що полягає в тому, що завідомо аморальним вчинкам (що здійснюються заради егоїстичних інтересів, за низькими мотивами і заради антигуманних цілей) приписують псевдоморальне значення, піднесені мотиви і людинолюбні цілі. Це поняття характеризує образ дій, з точки зору відношення його дійсного соціального і морального значення і того значення, яке йому намагаються придати. Лицемірство протилежне чесності, прямоті, щирості — якостям, в яких проявляється усвідомлення і відкрите вираження людиною правдивої суті її дій.[1][2] Часто під лицемірством розуміють наклеп і негативні висловлювання на адресу відсутнього на момент обговорення суб'єкта

Примітки[ред.ред. код]

  1. Прикладом лицемірної поведінки можуть слугувати: заклики релігійних лідерів жити за законами Божими, в той час як самі лідери іноді злісно їх порушують (релігійне Л.), публічні заяви про свої певні наміри та повна протилежність у діях (публічне Л.).
  2. Кон И. (1981). "Словарь по этике". «НаpLykFHO. 

Джерела[ред.ред. код]

етика Це незавершена стаття з етики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Соціологія Це незавершена стаття з соціології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Псі Це незавершена стаття з психології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.