Кулик Роман Романович
| Роман Кулик Роман Романович Кулик | |||
|---|---|---|---|
 Солдат | |||
 | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження | 15 грудня 1972 Чортків, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР | ||
| Смерть | 14 лютого 2024 (51 рік) Белогорівка, Лисичанська міська територіальна громада, Сєвєродонецький район, Луганська область, Україна | ||
| Поховання | Ягільницький цвинтарd | ||
| Національність | українець | ||
| Псевдо | «Бомок» | ||
| Військова служба | |||
| Приналежність |  Україна | ||
| Вид ЗС |  Збройні сили | ||
| Формування | |||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | ||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
Роман Романович Кулик («Бомок»; 15 грудня 1972, м. Чортків, Тернопільська область — 14 лютого 2024, біля с-ща Білогорівка, Луганська область) — український громадський активіст, реконструктор, волонтер, військовослужбовець, солдат 81 ОАеМБр Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2024, посмертно), почесний громадянин міста Чорткова (2024, посмертно).
Роман Кулик народився 15 грудня 1972 року в місті Чорткові, нині Чортківської громади Чортківського району Тернопільської области України.
За фахом — історик[1].
Працював в охоронній структурі. Також займався реконструкцією військових подій, серед яких бої знаменитої Чортківської офензиви.
Учасник Революції гідності. Волонтерив від 2014 року, здійснив не одну поїздку на схід України.
Після початку широкомасштабного російського вторгнення вирушив на фронт. Служив водієм-електриком відділення збору та обробки інформації взводу безпілотних авіаційних комплексів батареї управління та артилерійської розвідки 81-ї окремої аеромобільної бригади.
Загинув 14 лютого 2024 року біля с-ща Білогорівки на Луганщині.
Похований на Алеї Героїв Ягільницького цвинтаря м. Чорткова.
Залишилися батько, брати та діти.
- орден «За мужність» III ступеня (17 червня 2024, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку[2];
- почесний громадянин міста Чорткова (2024, посмертно)[3].
- ↑ Наталія Бончук, Дана Савицька (7 квітня 2024). «Спи спокійно, дитинко». Історія загиблого бійця з Тернопільщини Романа Кулика. Суспільне Тернопіль.
- ↑ Указ Президента України від 17 червня 2024 року № 352/2024 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ У Чорткові відзначили День Героїв... Чортківська міська рада. 23 травня 2024.
- На війні загинув відомий чортківський воїн і волонтер Кулик Роман. Чортків.City. 16 лютого 2024.
- Тетяна Лякуш (20 лютого 2024). «На щиті» до рідного дому назавжди повернувся чортків'янин воїн Кулик Роман. Чортків.City.
- Тетяна Лякуш (22 лютого 2024). Чортківщина провела в останню путь загиблого воїна-Героя Кулика Романа. Чортків.City.
- Історія загиблого бійця Романа Кулика на YouTube // Суспільне Тернопіль. — 2024. — 5 квітня.
- Житель Чорткова пошив військову форму, щоб відтворити події 100-річної давнини (відео). ПроТе. 14 червня 2021.
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Солдати (Україна)
- Народились 15 грудня
- Народились 1972
- Уродженці Чорткова
- Померли 14 лютого
- Померли 2024
- Померли в Сєвєродонецькому районі
- Поховані на Ягільницькому цвинтарі (Чортків)
- Військовики 81-ї окремої аеромобільної бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Почесні громадяни Чорткова
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Українські громадські діячі
- Українські волонтери
- Учасники Революції гідності