Кумисне (селище зупинного пункту)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
селище зупинного пункту Кумисне
Кумысное
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Челябінська область
Муніципальний район Троїцький район
Поселення Клястицьке сільське поселення
Основні дані
Населення 84 (2010)[1]
Поштовий індекс 457102
Географічні координати: 54°11′ пн. ш. 61°32′ сх. д. / 54.183° пн. ш. 61.533° сх. д. / 54.183; 61.533Координати: 54°11′ пн. ш. 61°32′ сх. д. / 54.183° пн. ш. 61.533° сх. д. / 54.183; 61.533
Часовий пояс UTC+5, літом UTC+6
Мапа
Кумисне (Росія)
Кумисне
Кумисне

Кумисне (Челябінська область)
Кумисне
Кумисне

Мапа

Кумисне (рос. Кумысное) — селище зупинного пункту у Троїцькому районі Челябінської області Російської Федерації.

Входить до складу муніципального утворення Клястицьке сільське поселення. Населення становить 84 особи (2010)[1]. Населений пункт розташований на землях українського культурного та етнічного краю Сірий Клин.

Історія[ред. | ред. код]

Від 20 лютого 1924 року належить до Троїцького району Челябінської області.

Згідно із законом від 28 жовтня 2004 року органом місцевого самоврядування є Клястицьке сільське поселення[2].

Населення[ред. | ред. код]

Чисельність населення
2002[3]2010[4]
8284

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Численность и размещение населения Челябинской области — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  2. Закон Челябинской области от 28 октября 2004 года № 315-ЗО «О статусе и границах Троицкого муниципального района и сельских поселений в его составе». Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 23 березня 2020.
  3. Численность населения Челябинской области по данным Всероссийской переписи населения 2002 года. Архів оригіналу (PDF) за 13 лютого 2016. Процитовано 13 лютого 2016. (рос.)
  4. Тома официальной публикации итогов Всероссийской переписи населения 2010 года по Челябинской области. Том 1. «Численность и размещение населения Челябинской области». Таблица 11. Челябинскстат. Архів оригіналу за 13 лютого 2014. Процитовано 13 лютого 2014. (рос.)