Курманова Лариса Станіславівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Курманова Лариса Станіславівна
Народилася 25 вересня 1954(1954-09-25) (69 років)
Миколаїв, Українська РСР, СРСР
Національність українка
Громадянство Україна Україна
Діяльність акторка
Нагороди та премії
Заслужений артист України
Заслужений артист України

Курманова Лариса Станіславівна (нар. 25 вересня 1954, Миколаїв) — українська актриса театру, режисер. «Заслужена артистка України» (1993), Лауреат Хмельницької обласної стипендії.

Біографія[ред. | ред. код]

Курманова Лариса Станіславівна народилася 25 вересня 1954 року в місті Миколаїв. У 1975 році закінчила Харківський інститут мистецтв ім. І. Котляревського (викладачі О. Глаголін, В. Чистякова). З 1975 р. працювала артисткою Івано-Франківського обласного музично-драматичного театру ім. І. Франка. З 1979 р. і до сьогодні працює в Хмельницькому обласному академічному музично-драматичному театрі ім. М. Старицького, провідний майстер сцени. В 1993 р. надано звання «Заслужена артистка України», лауреат Хмельницької обласної стипендії.

Театральні роботи[ред. | ред. код]

  • Саша — «І відлетимо з вітрами» Зарудний (1978 р.)
  • Софія – «Недоросль» Фонвізін (1979 р.)
  • Кішка — «Кішкин дім» С. Маршак (1980 р.)
  • Галя — «Циганка Аза» М. Старицький (1980 р.)
  • Настя — «Неосвячене кохання» Сербін (1980 р.)
  • Оля — «Дикий ангел» Коломієць (1980 р.)
  • Тоня — «З весною я повернуся до тебе» Туманова Казанцев (1980 р.)
  • Наташа — «Суєта» Карпенко-Карий (1980 р.)
  • Нюра — «В день весілля» Розов (1982 р.)
  • С'юзен — «Прірва» Лауренчукас (1982 р.)
  • Бетсі — «Кожна хвилина життя» Бедзик (1982 р.)
  • Ольга — «Обочина» Зарудний (1982 р.)
  • Марина — «Восьмий гріх» Сєргєєв (1982 р.)
  • Шафак — «В ніч місячного затемнення» Карим (1982 р.)
  • Кера — «Вожак» Станку (1982 р.)
  • Оленка — «Червона квіточка» Аксаков (1980 р.)
  • Оленка — «Котигорошко» М. Кропивницький (1980 р.)
  • Алка — «Чужий» Никоненко (1983 р.)
  • Галя — «В ніч під Івана Купала» М. Старицький (1983 р.)
  • Тетянка — «У неділю рано зілля копала» Кобилянська (1983 р.)
  • Валя — «Русские люди» Симонов (1984 р.)
  • Олеся — «Перехід» Сумишин (1985 р.)
  • Евеліна — «Фіктивний шлюб» Крим (1985 р.)
  • Вероніка — «Вічно живі» Розов (1985 р.)
  • Монна — «Вільний вітер» Дунаєвський (1982 р.)
  • Маша — «Ленінградський проспект» Шток (1984 р.)
  • Люба — «Банка згущеного молока» Верещак (1984 р.)
  • Груня — «Сорочинський ярмарок» за М. Гоголем (1983 р.)
  • Ганя — «Макар Діброва» Корнійчук (1985 р.)
  • Олена — «Тривога» Петрашкевич (1987 р.)
  • Софія — «Хто винен» Карпенко-Карий (1987 р.)
  • Баба Яга — Шварц «Два клена» (1986 р.)
  • Флоранс — «Пастка» Тома (1988 р.)
  • Голда — «Поминальна молитва» Г. Горін (1990 р.)
  • Прочанка — «Світанкова фея» Кассона (1990 р.)
  • Тетяна — «Інтердівчинка» В.Кунін (1989 р.)
  • Ольга — "Віддавали батька в прйми "Канівець (1989 р.)
  • Проня — «За двома зайцями» за п'єсою М. Старицького (1993)
  • Анеля — «Дами і гусари» за п'єсою А.Фредро (1994)
  • Марта — «Закохана-невінчана» І. Карпенка — Карого (1994)
  • Ключниця — «Наймичка» за п'єсою І. Карпенка-Карого (1995)
  • Наталка — «Лимерівна» за п'єсою П. Мирного (1995)
  • Аня — «Сестри» за п'єсою Розумовська (1996)
  • Габбі — «Вісім люблячих жінок» за п'єсою Р. Тома (1996)
  • Лейді — «Орфей спускається в пекло» Т. Вільямса (1996)
  • Інес — «За зачиненими дверима» за п'єсою Жана-Поля Сартра (1997)
  • Ліна — «Рожеве павутиння» за п'єсою Я. Мамонтова (1997)
  • Вона — «Чорний дипломат» за п'єсою В. Селезньова (1998)
  • Надія — «Оголені в човні без весла» за п'єсою Л. Новоградського (1999)
  • Маруся — «Дай серцю волю, заведе в неволю» за п'єсою М. Кропивницького (1999)
  • Наталія Степанівна — комедійний триптих «Антон Павлович сміється…» за творами А. П. Чехова (2000)
  • Пріся — «Сватав Гриць удовицю» за п'єсою В. Канівця (2000)
  • Мати Барбари — «Нічний сторож і праля» за п'єсою П. Путніньша (2000)
  • Туз — «Усі в саду» за п'єсою Е. Олбі (2002)
  • Зоя Жмут — «Вовчиха» за п'єсою О. Кобилянської (2003)
  • Віра — «Весільний марш» за п'єсою В. Азернікова (2008)
  • Тьотя Мотя — «Мина Мазайло» за п'єсою М. Куліша (2008)
  • Тетяна — «Кішки мишки» за п'єсою О. Морданя (2008)
  • Агата Бридо — «Хижачка» за п'єсою Е.Фабра (2010)
  • Фру Лінне — «Нора» за п'єсою Г. Ібсена (2010)
  • Зовиця — «Майська ніч» за п'єсою М. Старицького (за М. Гоголем) (2010)
  • Домнішоара Куку — «Безіменна зірка» за п'єсою М.Себастьяна (2012)
  • Подруга — «Не такий, як усі» за п'єсою О.Слаповського (сценічна версія Д. Гусакова) (2012)
  • Доктор С — «Готель двох світів» за п'єсою Е.-Е. Шмітта (Сценічна версія засл. артистки України Л. Курманової) (2013)
  • Явдоха — «Республіка на колесах» за п'єсою Я. Мамонтова (2014)
  • Мати Брекекекса — «Дюймовочка та Метелик» за п'єсою А. Яблонської (2015)
  • Меме — «Великодушний рогоносець» за п'єсою Ф. Кроммелінка (2016)
  • Васелина — «Як наші діди парубкували» за п'єсою В. Канівця (2016)
  • Рахель — «Наречений із Єрусалиму» за п'єсою Йосефа Бар-Йосефа (2017)
  • Мачуха — «Дванадцять місяців» за п'єсою С. Маршака (2017)
  • Памела — «Божевільна ніч, або Номер 13» за п'єсою Р. Куні (2018)
  • Голда — «Тев'є Тевель» за п'єсою Г. Горіна «Поминальна молитва» (2019)[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Лариса Курманова Заслужена артистка України. Хмельницький обласний академічний музично-драматичний театр імені М. Старицького (укр.) . Процитовано 4 березня 2024.

Література[ред. | ред. код]

  1. Небелюк Н. Я. Курманова Лариса Станіславівна // Енциклопедія Сучасної України / НАН України, Наук. т-во ім. Т. Шевченка, Ін-т енцикл. дослідж. НАН України. — Київ: [б. в.]. Т. 16: Куз — Лев / ред. І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Желязняк та ін. — 2016. — С. 231.
  2. Курманова Л. Жити так, як хочеш — це успіх / Л. Курманова // Проскурівський телеграф, 2013. — 15 серп. — С.6-8
  3. Лариса Курманова // Історія театру імені М. Старицького в спогадах... : спогади / Хмельниц. обл. держадмін, Хмельниц. ОНМЦ, Хмельниц. обл. акад. муз.- драм. театр ім. М. Старицького ; авт. ідеї М. Бортник- Гулевата. - Житомир : Євенок О. О., 2020. - С. 16 : фото

Посилання[ред. | ред. код]