Курочка рогата
| ?Курочка рогата | |
|---|---|
 Самець | |
.jpg) Самиця | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Журавлеподібні (Gruiformes) |
| Родина: | Пастушкові (Rallidae) |
| Рід: | Рогата курочка (Gallicrex) Blyth, 1852 |
| Вид: | Курочка рогата |
| Біноміальна назва | |
| Gallicrex cinerea (Gmelin, JF, 1789) | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Gallicrex cinerea |
 Віківиди: | Gallicrex cinerea |
 ITIS: | 560140 |
 МСОП: | 22692789 |
 NCBI: | 261967 |
Курочка рогата[2] (Gallicrex cinerea) — вид журавлеподібних птахів родини пастушкових (Rallidae).
Курочка рогата мешкає в болотах в Азії від Індії, Пакистану та Шрі-Ланки до Китаю, Японії, Філіппін та Індонезії. На більшій частині свого ареалу він веде осілий спосіб життя, але особини, що живуть у північних районах, наприклад у північному Китаї та Кореї, взимку мігрують на південь.
Дорослі самці сягають приблизно 43 см завдовжки та важать 476—650 г. Самиці менші — приблизно 36 см у довжину та вагою 298—434 г. Поза сезоном гніздування птахи мають темно-коричневу верхню частину голови, чорнувато-коричневу верхню частину тіла з домішкою темно-коричневих ділянок, червоно-коричневу голову та шию, білуваті підборіддя та горло, світло-коричневу нижню частину тіла, вкриту тонкими темнішими смугами, жовті райдужки, жовтуватий дзьоб і передній щиток, а також зеленувато-коричневі ноги й ступні. Однак під час шлюбного періоду оперення самців стає майже повністю чорним, за винятком нижньої частини хвоста, яка має червоно-коричневий колір і позначена тонкими чорними смугами; дзьоб набуває яскравого жовтого відтінку, а лобова пластинка стає червоною і розширюється в м'ясистий і роговий відросток, спрямований косо назад. У цей період райдужка, лапи і ступні також червоні.
Досить потайливі птахи, але іноді їх помічають на відкритих ділянках. Вони активні на світанку та в сутінках. Ці птахи прощупують ґрунт на мілководді або мулі, шукаючи поживу. Харчуються переважно комахами, іншими безхребетними, дрібною рибою та насінням. Гнізда розташовуються в сухому місці на землі в болотистій рослинності. Зазвичай відкладають 3–6 яєць.
- ↑ BirdLife International (2016). Gallicrex cinerea: інформація на сайті МСОП (версія 2023.1) (англ.) 10 січня 2023
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
