Курт Вегер
Курт Вегер | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
нім. Kurt Waeger/Wäger | ||||||||||||||||
Народився | 6 лютого 1893[1][2] Шонебергd, Темпельгоф-Шенеберг, Берлін, Німецький Райх[3] | |||||||||||||||
Помер | 18 червня 1952[1][2] (59 років) Вінзен, Гарбург[3] | |||||||||||||||
Країна | Німеччина | |||||||||||||||
Діяльність | офіцер | |||||||||||||||
Знання мов | німецька | |||||||||||||||
Учасник | Перша світова війна і Друга світова війна | |||||||||||||||
Військове звання | Генерал артилерії[3] | |||||||||||||||
Нагороди | ||||||||||||||||
Курт Вегер (нім. Kurt Waeger/Wäger; 6 лютого 1893, Берлін — 18 червня 1952, Вінзен) — німецький воєначальник, генерал артилерії. Доктор інженерних наук. Кавалер Лицарського хреста Хреста Воєнних заслуг з мечами.
Син секретаря.3 квітня 1911 року поступив на службу фенріхом в 2-й померанський польовий артилерійський полк №17, розміщений у Бромбергу., з 18 серпня 1912 року - лейтенант. Учасник Першої світової війни, після демобілізації армії залишений у рейхсвері. Служив у різноманітних артилерійських частинах. В кінці 1933 року приєднався до прикордонних частин Оппельна, наступного року призначений головним офіцером штебу 6-го піхотного керівництва (кодова назва 22-ї піхотної дивізії), розміщеного в Бремені. Влітку 1937 року призначений начальником штабу Управління озброєння сухопутних військ, залишасвся на цій посаді до весни 1941 року, після чого отримав нове призначення начальник штабу 53-го армійського корпусу, з яким брав участь у нападі на СРСР.
З січня 1942 року - начальник відділу озброєнь Рейсміністерства озброєнь і боєприпасів. Був звинувачений у «надмірній трудомісткості ресурсів, використаних на випробувальних і експериментальних об'єктах». В листопаді 1944 року покинув пост, в грудні відправлений у резерв ОКГ.
З 26 січня 1945 року — командир 5-го армійського корпусу. В кінці війни потрапив у полон, звільнений в 1948 році.
Помер 18 червня 1952 року, похований на кладовищі Вінзена на ділянці для учасників війни.
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
- Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
- Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
- Німецький хрест в золоті (29 жовтня 1942)
- Почесний доктор інженерних наук (1944)
- Лицарський хрест Хреста Воєнних заслуг з мечами (27 листопада 1944)
- Klaus D. Patzwall: Die Ritterkreuzträger des Kriegsverdienstkreuzes 1942–1945. Militaria-Archiv Patzwall, Hamburg 1984.
- Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002.
- Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X.
- Народились 6 лютого
- Народились 1893
- Уродженці Берліна
- Померли 18 червня
- Померли 1952
- Кавалери Лицарського Хреста Воєнних заслуг з мечами
- Кавалери хреста Воєнних заслуг I класу з мечами
- Кавалери хреста Воєнних заслуг II класу з мечами
- Кавалери Золотого німецького хреста
- Нагороджені застібкою до Залізного хреста 1-го класу
- Нагороджені застібкою до Залізного хреста 2-го класу
- Кавалери Залізного хреста 1-го класу
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Нагороджені чорним нагрудним знаком «За поранення»
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 1-го класу
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 2-го класу
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
- Нагороджені Почесним хрестом ветерана війни
- Нагороджені медаллю «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
- Німецькі інженери
- Доктори інженерних наук
- Доктори наук Німеччини
- Почесні доктори
- Оберлейтенанти (Пруссія)
- Німецькі військовики Першої світової війни
- Майори Рейхсверу
- Учасники Другої світової війни з Німеччини