Курт Вегер

Курт Вегер
нім. Kurt Waeger/Wäger
Народився	6 лютого 1893(1893-02-06) Шонебергd, Темпельгоф-Шенеберг, Берлін, Німецька імперія
Помер	18 червня 1952(1952-06-18) (59 років) Вінзен, Гарбург
Країна	Німеччина
Діяльність	військовослужбовець
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання	Генерал артилерії
Нагороди	Лицарський Хрест Воєнних заслуг з мечами Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами Золотий німецький хрест Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу За поранення (нагрудний знак) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медіафайли у Вікісховищі

Курт Вегер (нім. Kurt Waeger/Wäger; 6 лютого 1893, Берлін — 18 червня 1952, Вінзен) — німецький воєначальник, генерал артилерії. Доктор інженерних наук. Кавалер Лицарського хреста Хреста Воєнних заслуг з мечами.

Біографія

Син секретаря.3 квітня 1911 року поступив на службу фенріхом в 2-й померанський польовий артилерійський полк №17, розміщений у Бромбергу., з 18 серпня 1912 року - лейтенант. Учасник Першої світової війни, після демобілізації армії залишений у рейхсвері. Служив у різноманітних артилерійських частинах. В кінці 1933 року приєднався до прикордонних частин Оппельна, наступного року призначений головним офіцером штебу 6-го піхотного керівництва (кодова назва 22-ї піхотної дивізії), розміщеного в Бремені. Влітку 1937 року призначений начальником штабу Управління озброєння сухопутних військ, залишасвся на цій посаді до весни 1941 року, після чого отримав нове призначення начальник штабу 53-го армійського корпусу, з яким брав участь у нападі на СРСР.

З січня 1942 року - начальник відділу озброєнь Рейсміністерства озброєнь і боєприпасів. Був звинувачений у «надмірній трудомісткості ресурсів, використаних на випробувальних і експериментальних об'єктах». В листопаді 1944 року покинув пост, в грудні відправлений у резерв ОКГ.

З 26 січня 1945 року — командир 5-го армійського корпусу. В кінці війни потрапив у полон, звільнений в 1948 році.

Помер 18 червня 1952 року, похований на кладовищі Вінзена на ділянці для учасників війни.

Нагороди

Перша світова війна

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному

Міжвоєнний період

• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)

Друга світова війна

• Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
• Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
• Німецький хрест в золоті (29 жовтня 1942)
• Почесний доктор інженерних наук (1944)
• Лицарський хрест Хреста Воєнних заслуг з мечами (27 листопада 1944)

Джерела

• Klaus D. Patzwall: Die Ritterkreuzträger des Kriegsverdienstkreuzes 1942–1945. Militaria-Archiv Patzwall, Hamburg 1984.
• Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002.
• Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X.

Посилання

• Нагороди Курта Вегера.