Кур Валерій Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кур Валерій Степанович
Valerii kur.jpg
Народився 31 січня 1951(1951-01-31) (66 років)
Вороніж, Росія
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Батько Кур Степан Йосипович
Мати Кур (Тимофєєва) Ніна Єфимівна
Діти Дочка Кур Тетяна Валеріївна, 1977, журналіст; син Кур Олександр Валерійович, 1981, економіст. Має двох онуків Івана та Ніну
Звання полковник міліції

Вале́рій Степа́нович Кур (31 січня 1951, місто Вороніж) — легендарний радянський, потім український оперативник, «Київський комісар Каттані[it]».

Один з засновників Управління боротьби з організованою злочинністю. Організатор та керівник Управління кримінальної розвідки в складі МВС України. Полковник міліції. Почесний член IPA[en]. Позаштатний консультант МВС України та Верховної Ради України з юридичних питань.

Автор та ведучий програми «Професія — детектив» на Радіо Ера FM.

На даний час мешкає в Києві.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в місті Вороніж (РСФСР, зараз Росія) 31 січня 1951 року. Мати Кур (Тимофієва) Ніна Єфимівна, росіянка. Батько Кур Степан Йосипович (Йозефович), поляк. Сестра Кур (Портнова) Любов Степанівна.

Повоєнне дитинство було важким. Валерій рано залишився без батька. Матір багато працювала, Валерій виховувався в школі-інтернаті, де, за його словами, «пройшов сувору школу життя».

Після школи в 1970 році вступив на юридичний факультет (денне відділення) у Воронезький державний університет, захопився історією, філософією та літературою. ВДУ закінчив у 1975 році з дипломом «правознавство». Також закінчив Спецшколу міліції (1976).

Після закінчення університету пішов працювати в районний відділок міліції, на посаду інспектора карного розшуку. З перших днів роботи в міліції вирізнявся відмінною фізиченою підготовкою, інтелектом, порядністю. За гарячими слідами в ході оперативних заходів розкрив декілька резонансних злочинів (серед яких пограбування Тріо «Ромен»[ru], перебуваючого у Вороніжі з гастролями).

У кінці 1970-х років, опісля одруження й народження старшої доньки, переїхав до Києва, де почав працювати в Управлінні внутрішніх справ міста Києва. Практично всі звання Валерій Кур отримував достроково, розкриваючи у ході оперативних заходів резонансні злочини по всій території Радянського Союзу. Багаторазово нагороджений цінними подарунками та відзнаками. Декілька разів був поранений.

У кінці 1980-х років був відомий боротьбою з видами шахрайства, що в той час зароджувалися (гра у наперстки та ін.), провів цикл телепередач, розповідаючи в популярній формі про те, як не стати жертвою злодіїв. Пізніше очолив відділ боротьби з корупцією.

Одним з перших у апараті МВС систематизував і дав визначення поняттю «організована злочинність», за що був зміщений з усіх посад і відправлений «у заслання» на викладацьку роботу в київську Академію міліції. У 1990—1994 роках викладав в Академії міліції оперативно-розшукову діяльність на кафедрі ОРД.

1994 року Міністерство внутрішніх справ очолив Володимир Радченко. Міністр відкинув політику й повернув до органів професіоналів. Валерій Кур зайняв пост начальника управління Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю МВС. У подальшому Кур створює й очолює Управління кримінальної розвідки для боротьби з особливо небезпечними бандитськими угруповуваннями на території України. Також Валерій Кур формував спецпідрозділ «Сокіл», призначений для боротьби з особливо небезпечними злочинами. Першим керівником «Сокола» став підполковник Борисенко.

У 2000 році почав відчувати сильний тиск з боку начальства, котре вимагало приховувати зібрану інформацію щодо зв'язків керівництва країни з організованою злочинністю. Далі розпочалися прямі погрози життю та здоров'ю сім'ї. Не бажаючи виконувати політичне замовлення, Кур пише рапорт про звільнення за власним бажання. У рапорті вказує, що йде не по своїй волі, а з причини тиску. Рапорт було прийнято. Таким чином, на піку кар'єри, у 48 років, у розквіті фізичних сил і професійних умінь, Кур В. С. йде з органів міліції.

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Прізвище Кур збігається з російською абревіатурою КУР (Киевский уголовный розыск), через що під час роботи Валерія Кура в Київському Кримінальному розшуку виникало чимало курйозних ситуацій.
  • Під час боротьби з «наперсточниками» досконало вивчив їх методи роботи, завдяки чому легко входив у довіру до шахраїв і затримував цілі злочинні угруповання по гарячих слідах. Згодом створив і провів ряд телепередач на цю тему, розповідаючи громадянам про нові способи шахрайства («наперстки», «лотереї», «фінансові піраміди» і т. д.)
  • Злочинці не повинні знати оперативників в обличчя, тому серед бандитів ходила легенда, нібито для боротьби зі злочинцями спеціально з Німеччини приїхав «німець Курт, який зі своїм летючим загоном нещадно „бомбить“ всіх підряд — рекетирів, і наперсточників»
  • Борючись з організованою злочинністю, був неодноразово поранений і отримав від журналістів газети «Факти» прізвисько «Київського комісара Каттані» за ризиковий характер і постійне перебування «на лінії вогню»
  • Валерій Кур завжди брав участь у затриманнях нарівні зі спецпідрозділами міліції та багато людей були впевнені, що саме він очолює київський загін міліції особливого призначення (ЗМОП).
  • У 1989 році балотувався в Народні депутати України по 1-му Шевченківському округу. Програв одіозному політику і архітектору Ларисі Скорик
  • У 2005 році був одним з найбільш реальних кандидатів на пост Міністра внутрішніх справ. Однак з політичних міркувань пост Міністра отримав Юрій Луценко
  • Співпрацював по лінії спорту з родиною Віталія і Володимира Кличків, що дозволило недобросовісним журналістам використовувати ім'я Валерія Кура для «чорного піару» під час виборчої кампанії Віталія Кличка
  • Є професійним спортсменом, учасником і переможцем змагань з таких видів спорту як легка атлетика, волейбол, футбол, баскетбол, хокей, лижний спорт, стрільба. Катається на сноуборді, занурюється з аквалангом. Займається пішохідним туризмом, відвідав з групою однодумців найекзотичніші куточки світу.
  • У 2011 році в співавторстві з київською журналісткою Іриною Ткаченко[1] почав цикл радіопередач «Професія детектив» на Радіо Ера FM. Передачі проходять у прямому ефірі в форматі студійних діалогів на тему правозахисної та професійної діяльності. Передача викликала широкий резонанс завдяки своїй незаангажованності й акценту на права людини.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Корнієнко М. В., Безсмертний І. В. УБОЗ. 20 років бойових операцій. — К .: Довіра, 2011. С. 20, 73, 183, 224. ISBN 978-966-507-285-0
  • Карні розшук України. Відданість. Вірність. Відвага. 2 Т. — К .: ТОВ «Світ Успіху», 2009. С. 147. ISBN 978-966-8352-35-5

Посилання[ред.ред. код]