Кличко Володимир Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Кличко Boxing pictogram.svg
зображення
Загальна інформація
Повне ім'я Володимир Володимирович Кличко
Прізвисько Доктор Сталевий Молот
(англ. Dr.Steelhammer)
Громадянство Україна Україна
Народився 25 березня 1976(1976-03-25) (46 років)
Семипалатинськ, нині Семей, Казахська РСР, СРСР
Проживання Київ, Україна
Alma mater КНУ імені Тараса Шевченка (18 січня 2001) і Запорізький національний університет
Вагова категорія важка (англ. heavyweight) (більше 90,892 кг)
Стійка Правша
Зріст 198 см
Розмах рук 206 см
Стиль ортодокс
Нагороди
Орден Свободи — 2017
Орден «За мужність» І ступеня
Хрест «За мужність»
Професіональна кар'єра
Перший бій 16 листопада 1996
Останній бій 29 квiтня 2017
Боїв 69
Перемог 64
Перемог нокаутом 54
Поразок 5
Аматорська кар'єра
Боїв 140
Перемог 134
Нокаутів 65
Поразок 6
Спортивні медалі
Бокс
Олімпійські ігри
Золото 1996 Атланта Надважка в/к
Чемпіонат Європи
Срібло 1996 Вейле Надважка в/к

Володи́мир Володи́мирович Кличко́ (нар. 25 березня 1976, Семипалатинськ, нині Семей, Казахська РСР, СРСР) — український професійний боксер. Олімпійський чемпіон з боксу у надважкій ваговій категорії (1996 рік). Чемпіон світу з боксу у важкій ваговій категорії за версіями WBO (2000—2003 роки, 2008—2015 роки[1]), IBF (2006—2015 роки[1]), IBO (2006—2015 роки[1]), The Ring (2009—2015 роки[1]), WBA (2011—2015 роки[1]). Молодший брат чемпіона світу за версією WBC Віталія Кличка.

Під час володіння титулом чемпіона світу у важкій вазі, бої Володимира регулярно збирали від 300 до 500 мільйонів телеглядачів у всьому світі[2][3][4][5][6][7][8][9]. За свою кар'єру переміг 23 бійців за титул чемпіона світу у важкій вазі, що є найкращим показником в історії боксу[10][11][12][13][14]. Володимиру також належить рекорди загальної тривалості володіння титулом чемпіона світу у важкій вазі (4 382 днів = 12 років)[15], кількості перемог в боях за титул об'єднаного чемпіона та найдовшої серії захистів об'єднаного титулу.[16] Володимир є рекордсменом за кількістю перемог в боях за титул об'єднаного та абсолютного титулу чемпіона світу, а також володарем найдовшої серії захистів об'єднаного та абсолютного титулу чемпіона світу в історії професійного боксу. Займає 8-е місце в рейтингу найкращих важковаговиків в історії боксу за версією BoxRec[17].

2010-Wladimir-Klitschko-Patrik-Meyer.JPG

Молоді роки[ред. | ред. код]

Володимир Кличко народився 25 березня 1976 року в місті Семипалатинську Казахської РСР (СРСР) у родині військовослужбовця Володимира Кличка. У 1985 році родина переїхала до Української РСР.[18]

Освіта:

Спортивна кар'єра[ред. | ред. код]

Займатися боксом почав в 13 років. 1994 року завоював титул чемпіона Європи з боксу серед юніорів. 1995 р. здобув золоту медаль на I Всесвітніх іграх військовослужбовців в Італії, а 1996 р. — срібну медаль чемпіонату Європи. Цього ж року досягає найвищого результату у своїй любительській кар'єрі, здобуваючи золоту медаль на XXVI Літніх Олімпійських іграх в Атланті. Володимир п'ять разів завойовував титул чемпіона України з боксу[18].

Професійну кар'єру почав після перемоги на Олімпіаді-96, приєднавшись разом з старшим братом до німецького клубу «Universum Box-Promotion»[19]. Тренувався під керівництвом Фріца Здунека[18].

З 2004 до 2012 тренувався у відомого американського фахівця Емануеля Стюарда. Після смерті останнього тренувався під керівництвом вихованця Стюарда, діючого боксера, що на 6 років молодший за самого Володимира, Джонатона Бенкса.[20]

Володимир Кличко в бою проти Хасима Рахмана.

Перший титул чемпіона світу здобув 14 жовтня 2000 року в бою проти переможця Віталія Кличка — Кріса Берда.

1 грудня 2005 р. Володимир і Віталій Клички одержали найпрестижнішу медіа-премію Німеччини — Бамбі (Bambi)[21].

10 березня 2007 в Мангаймі Володимир Кличко провів захист титулу чемпіона світу у важкій вазі за версією IBF. У другому раунді він технічним нокаутом переміг американського боксера Рея Остіна. Нокаут Остіну став 43-м в статистиці Кличка і 48 перемогою в його професійній кар'єрі.

8 липня 2007 року Володимир Кличко захистив титул чемпіона світу з боксу у важкій ваговій категорії за версією IBF, здобувши перемогу над Леймоном Брюстером. Бій пройшов в Кельні.

23 лютого 2008 року у Нью-Йорку на відомій арені Медісон Сквер Гарден у першому з 1999 року об'єднавчому бою чемпіонів світу у суперважкій вазі Володимир Кличко переміг у дванадцяти раундах росіянина Султана Ібрагімова за рішенням суддів. Кличко, таким чином, об'єднав чемпіонські титули за версіями організацій IBF, WBO та другорядної IBO[22].

13 грудня 2008 року в Мангаймі, Німеччина, захистив свої титули у бою з Хасимом Рахманом, отримавши перемогу технічним нокаутом у сьомому раунді[23].

20 червня 2009 року на арені футбольного стадіону «Veltins-Arena», що розташований у німецькому місті Гельзенкірхен, відбувся поєдинок між Володимиром Кличком та непереможним Русланом Чагаєвим з Узбекистану за титули за версіями IBF (7 захист титулу Кличком), WBO (3 захист титулу Кличком), IBO (7 захист титулу Кличком) та вакантного титулу американського журналу The Ring. Поєдинок закінчився перемогою українця через відмову продовження поєдинку кутом суперника після закінчення 9 раунду.

Захист титулів чемпіона світу за версіями WBA, IBF і WBO у надважкій вазі провів 3 березня 2012 року 35-річний Володимир Кличко. Його суперником був колишній чемпіон світу в першій важкій вазі француз 39-річний Жан-Марк Мормек. Для Кличка-молодшого — ювілейний 20-й чемпіонський бій у професіональній кар'єрі. Для Мормека — дев'ятий. Усі попередні чемпіонські поєдинки він провів у першій важкій вазі. Кличко й Мормек мали зустрітися 10 грудня 2011 р. Однак бій не відбувся через раптову хворобу українця. Володимира госпіталізували 3 грудня з болями в животі й зробили операцію з видалення каменів у нирках.[24]

Пізніше, 3 березня 2012 року Кличко все-таки зустрівся з колишнім чемпіоном світу Жан-Марком Мормеком. З самого початку бою українець впевнено вів. Француз тримався 4 раунди, але наприкінці четвертого раунду Володимир пробив вдалу «двійку» і після того, як Мормек почав «плинути», Кличко пробив ще два удари французькому боксеру, який вже почав падати. На десятій секунді відліку Мормек встав, але не міг впевнено стояти на ногах. Рефері зупинив бій. Кличко впевнено переміг.[25] Світова аудиторія поєдинку оцінювалась в 500 мільйонів телеглядачів[26].

у липні 2012 року відбувся другий бій Володимира Кличка з обов'язковим претендентом за версією IBF, Тоні Томпсоном. Кличко відправив Томпсона в нокаут в 6 раунді.[27][28]

У листопаді 2012 року Володимир зустрівся з непереможеним польським боксером, Маріушем Вахом. Бій був дуже важким, але, не зважаючи на відсутність нокдаунів, перемогу було присуджено Володимиру.[29]

У квітні 2015 року Володимир Кличко, чемпіон світу за версіями IBF, WBA, WBО, IBO і журналу «The Ring Magazine», у важкому бою з американцем Брайантом Дженнінгсом (64-й бій В. Кличка на професійному рингу) одержав перемогу і відстояв свої пояси[30]

28 листопада 2015 року у Дюссельдорфі в результаті бою з британцем Тайсоном Ф'юрі одноголосним рішенням суддів програв поєдинок та втратив усі свої пояси[1]. Рахунок суддівських записок: 115—112, 115—112, 116—111.

29 квітня 2017 року програв чемпіонський бій з 27-річним чемпіоном IBF британцем Ентоні Джошуа, втративши вакантні титули WBA і IBO[31].

3 серпня 2017 року Володимир Кличко оголосив про завершення спортивної кар'єри[32]. В заяві спортсмена на його офіційній вебсторінці повідомляється, що спортсмен відмовляється від матчу-реваншу з Ентоні Джошуа. А також Кличко висловлює готовність до нового випробування та досягнення успіху у своїй новій кар'єрі, «яку спланував і вже почав кілька років тому».[33]

Особисте життя[ред. | ред. код]

27 березня 2013 року американський часопис «US Weekly», з посиланням на сімейні кола, повідомив про заручення Володимира з його подругою американською акторкою Гейден Панеттьєр[34]. Інший бульварний часопис Gala доповнив цю інформацію фото поцілунку пари після майже дворічного розлучення[35][19]. 9 грудня 2014 року у Гейден та Володимира народилась донька Кая Євдокія. Вага немовля — 3,5 кг, зріст — 50 см. Своє друге ім'я дівчинка отримала на честь бабусі братів Кличків[36]. Кличко та Панеттьєр знову розлучилися влітку 2018 року; за повідомленнями закордонних ЗМІ, ймовірною причиною розставання могла стати невірність Гейден, яку помічали в компанії із невідомим у ресторані «Крейгс» у Лос-Анджелесі, коли пара вечеряла[37]. 3 жовтня 2018 року на 56-й Конгрес WBC у Києві Володимир прийшов із норвезькою боксеркою Сесілією Брекхус.[джерело?]

Вільно володіє чотирма мовами: українською, російською, англійською та німецькою[38][39].

Захоплення: мистецтво, музика[18]. У 2009 році Володимир Кличко виступив куратором українського павільйону на Венеціанському бієнале.[40]

Благодійність і громадська діяльність[ред. | ред. код]

У серпні 2014 року передав на спеціальний аукціон свої боксерські рукавички з автографом, виручені кошти було передано на потреби української армії[41].

З 2017 року — член Наглядової ради Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр»[42].

У травні 2018 року підписав лист із вимогою звільнити ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова.[43]

Нагороди[ред. | ред. код]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • 2007 року в Андрушівській астрономічній обсерваторії було відкрито астероїд, який згодом було названо на честь братів Кличків — 212723 Кличко.
  • На старті професійної кар'єри брати Клички не захотіли змінити імена на німецький лад.[48]
  • У 2014 році очолив рейтинг найбільш високооплачуваних українських спортсменів з показником у 17 мільйонів доларів[49]
  • 31 травня 2016 року телеканал ESPN опублікував список 100 найвідоміших спортсменів світу, в якому Володимир Кличко посів 80-е місце[50][51][52].
  • 2 жовтня 2018 року Віталія та Володимира Кличків внесли до Книги рекордів Гіннеса, як братів-чемпіонів, які на двох провели найбільшу кількість боїв.[53]
  • За приблизними підрахунками заробив за свою кар'єру від 150 мільйонів євро до 250 мільйонів доларів.[54]

Статистика в боксі[ред. | ред. код]

Результат Противник Спосіб Раунд Час Дата Місце Примітки
64-5 Велика Британія Ентоні Джошуа Технічний нокаут 11 (з 12) 00:45 02017-04-2929 квітня 2017 Велика Британія Вемблі, Лондон, Англія Бій за IBF (3-ій захист Джошуа), вакантні титули WBA (Super) та IBO серед важковаговиків.
64-4 Велика Британія Тайсон Ф'юрі Рішення суддів (одностайне) 12 3:00 02015-11-2828 листопада 2015 Німеччина Esprit Arena, Дюссельдорф, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина Втрата титулів WBO (обов'язковий захист, 13-й після повторного завоювання титулу), IBF, IBO (19-й захист), WBA Super (9-й захист) та The Ring (12-й захист) серед важковаговиків.
64-3 США Браянт Дженнінгс Рішення суддів (одностайне) 12 3:00 02015-04-2626 квітня 2015 США Медісон Сквер Гарден, Нью-Йорк, США Захист титулів WBA Super, IBF, WBO, IBO, The Ring
63-3 Болгарія Кубрат Пулєв Нокаут 5 (з 12) 00:10 02014-11-1515 листопада 2014 Німеччина Гамбург, Німеччина Обов'язковий захист титулу IBF (17-й захист)
62-3 Австралія Алекс Леапаї Нокаут 5 (з 12) 00:10 02014-04-2626 квітня 2014 Німеччина Koenig Pilsener Arena, Обергаузен, Німеччина Захист титулів WBO (обов'язковий захист, 12-й після повторного завоювання титулу), IBF, IBO (16-й захист), WBA Super (6-й захист) та The Ring (9-й захист) серед важковаговиків.
61-3 Rus Олександр Повєткін Рішення суддів (одностайне) 12 (з 12) 3:00 02013-10-055 жовтня 2013 Росія Олімпійський, Москва, Російська Федерація Захист титулів WBA (Super), IBF, WBO, IBO та The Ring серед важковаговиків.
60-3 Італія Франческо П'янета Технічний нокаут 6 (з 12) 2:52 02013-05-044 травня 2013 Німеччина САП-Арена, Мангейм, Баден-Вюртемберг Захист титулів WBA (Super), IBF, WBO, IBO та The Ring серед важковаговиків.
59-3 Польща Маріуш Вах Рішення суддів (одностайне) 12 (з 12) 3:00 02012-11-1010 листопада 2012 Німеччина Імтех-Арена, Гамбург, Німеччина Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версіями IBF, WBO, IBO та The Ring.
58-3 США Тоні Томпсон (2) Нокаут 6 (з 12) 2:56 02012-07-077 липня 2012 Швейцарія Стад де Суїсс, Берн, Швейцарія Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версіями IBF, WBO, IBO та The Ring.
57-3 Франція Жан-Марк Мормек Нокаут 4 (з 12) 0:30 02012-03-033 березня 2012 Німеччина Esprit Arena, Дюссельдорф, Німеччина Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версіями IBF, WBO, IBO та The Ring.
56-3 Велика Британія Девід Хей Рішення суддів (одностайне) 12 (з 12) 3:00 02011-07-022 липня 2011 Німеччина Гамбург, Німеччина Об'єднання титулів за версіями IBF, WBO, IBO та The Ring і титулу WBA.
55-3 Нігерія Самюель Пітер (2) Нокаут 10 (з 12) 1:22 02010-09-1111 вересня 2010 Німеччина Франкфурт-на-Майні, Гессен, Німеччина Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версіями IBF, WBO, IBO та The Ring.
54-3 США Едді Чемберс Нокаут 12 (з 12) 2:55 02010-03-2020 березня 2010 Німеччина Дюссельдорф, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версіями IBF, WBO, IBO та The Ring.
53-3 Узбекистан Руслан Чагаєв Відмова від продовження бою 9 (з 12) 3:00 02009-06-2020 червня 2009 Німеччина Гельзенкірхен, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версіями IBF, WBO і IBO. Виграв титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версією The Ring.
52-3 США Хасим Рахман Технічний нокаут 7 (з 12) 0:44 02008-12-1313 грудня 2008 Німеччина Мангейм, Баден-Вюртемберг, Німеччина Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версіями IBF, WBO і IBO.
51-3 США Тоні Томпсон Нокаут 11 (з 12) 1:38 02008-07-1212 липня 2008 Німеччина Гамбург, Німеччина Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версіями IBF, WBO і IBO.
50-3 Росія Султан Ібрагімов Рішення суддів (одностайне) 12 (з 12) 3:00 02008-02-2323 лютого 2008 США Нью-Йорк, Нью-Йорк, США Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версіями IBF і IBO. Виграв титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версією WBO.
49-3 США Леймон Брюстер (2) Відмова від продовження бою 6 (з 12) 3:00 02007-07-077 липня 2007 Німеччина Кельн, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версіями IBF і IBO.
48-3 США Рей Остін Технічний нокаут 2 (з 12) 1:23 02007-03-1010 березня 2007 Німеччина Мангейм, Баден-Вюртемберг, Німеччина Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версіями IBF і IBO.
47-3 США Келвін Брок[en] Технічний нокаут 7 (з 12) 2:10 02006-11-1111 листопада 2006 США Нью-Йорк, Нью-Йорк, США Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версіями IBF і IBO.
46-3 США Кріс Берд (2) Технічний нокаут 7 (з 12) 0:41 02006-04-2222 квітня 2006 Німеччина Мангейм, Баден-Вюртемберг, Німеччина Виграв титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версіями IBF і IBO.
45-3 Нігерія Семюель Пітер Рішення суддів (одностайне) 12 (з 12) 3:00 02005-09-2424 вересня 2005 США Атлантик-Сіті, Нью-Джерсі, США Виграв титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версією NABF.
44-3 Куба Елісіо Кастілло[en] Технічний нокаут 4 (з 10) 2:51 02005-04-2323 квітня 2005 Німеччина Дортмунд, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина
43-3 США Деварріл Вільямсон[en] Технічна перемога роздільним рішенням суддів 5 (з 10) 3:00 02004-10-022 жовтня 2004 США Лас-Вегас, Невада, США
42-3 США Леймон Брюстер Технічний нокаут 5 (з 12) 3:00 02004-04-1010 квітня 2004 США Лас-Вегас, Невада, США Бій за вакантний титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версією WBO.
42-2 США Данелл Ніколсон[en] Технічний нокаут 4 (з 12) 3:00 02003-12-2020 грудня 2003 Німеччина Ганновер, Нижня Саксонія, Німеччина
41-2 Аргентина Фабіо Молі[en] Нокаут 1 (з 12) 1:49 02003-08-3030 серпня 2003 Німеччина Мюнхен, Баварія, Німеччина
40-2 ПАР Коррі Сандерс Технічний нокаут 2 (з 12) 0:27 02003-03-088 березня 2003 Німеччина Ганновер, Нижня Саксонія, Німеччина Втратив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версією WBO.
40-1 США Джаміл Макклайн[en] Технічний нокаут 10 (з 12) 3:00 02002-12-077 грудня 2002 США Лас-Вегас, Невада, США Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версією WBO.
39-1 США Рей Мерсер Технічний нокаут 6 (з 12) 1:08 02002-06-2929 червня 2002 США Атлантик-Сіті, Нью-Джерсі, США Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версією WBO.
38-1 ПАР Франсуа Бота[en] Технічний нокаут 8 (з 12) 0:47 02002-03-1616 березня 2002 Німеччина Штутгарт, Баден-Вюртемберґ, Німеччина Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версією WBO.
37-1 США Чарльз Шаффорд[en] Технічний нокаут 6 (з 12) Н/Д 02001-08-044 серпня 2001 США Лас-Вегас, Невада, США Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версією WBO.
36-1 США Деррік Джефферсон[en] Технічний нокаут 2 (з 12) Н/Д 02001-03-2424 березня 2001 Німеччина Мюнхен, Баварія, Німеччина Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версією WBO.
35-1 США Кріс Берд Рішення суддів (одностайне) 12 (з 12) 3:00 02000-10-1414 жовтня 2000 Німеччина Кельн, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина Виграв титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версією WBO.
34-1 США Монте Баррет Технічний нокаут 7 (з 10) 2:40 02000-07-1515 липня 2000 Велика Британія Лондон, Англія, ВБ
33-1 США Девід Бостіс[en] Технічний нокаут 2 (з 12) 1:30 02000-04-2929 квітня 2000 США Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
32-1 Тонга Паеа Вольфграмм Нокаут 1 (з 12) 1:30 02000-03-1818 березня 2000 Німеччина Гамбург, Німеччина
31-1 Угорщина Лайос Ерос Нокаут 2 (з 12) 1:30 01999-12-044 грудня 1999 Німеччина Ганновер, Нижня Саксонія, Німеччина Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версією EBU.
30-1 США Філл Джексон[en] Нокаут 2 (з 10) 1:59 01999-11-1212 листопада 1999 США Лас-Вегас, Невада, США
29-1 Німеччина Аксель Шульц[en] Технічний нокаут 8 (з 12) Н/Д 01999-09-2525 вересня 1999 Німеччина Кельн, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина Бій за вакантний титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версією EBU.
28-1 Замбія Джозеф Чінґанґу Технічний нокаут 5 (з 12) Н/Д 01999-07-1717 липня 1999 Німеччина Дюссельдорф, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина
27-1 США Тоні ЛаРоса Технічний нокаут 1 (з 8) 2:57 01999-05-2222 травня 1999 Угорщина Будапешт, Угорщина
26-1 США Еверет Мартін Технічний нокаут 8 (з 8) Н/Д 01999-04-2424 квітня 1999 Німеччина Мюнхен, Баварія, Німеччина
25-1 Сербія Зоран Вуджечич Нокаут 1 (з 8) 1:02 01999-02-1313 лютого 1999 Німеччина Штутгарт, Баден-Вюртемберґ, Німеччина
24-1 США Росс П'юріті[en] Технічний нокаут 11 (з 12) Н/Д 01998-12-055 грудня 1998 Україна Київ, Україна
24-0 США Доннелл Вінгфілд Нокаут 1 (з 8) 1:04 01998-11-1414 листопада 1998 Німеччина Мюнхен, Баварія, Німеччина
23-0 США Елі Діксон Нокаут 3 (з 10) Н/Д 01998-10-033 жовтня 1998 Німеччина Аугсбург, Баварія, Німеччина
22-0 США Стіві Пеннелл Нокаут 2 (з 10) 0:27 01998-09-1919 вересня 1998 Німеччина Обергаузен, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина
21-0 США Карлос Монро Технічний нокаут 6 (з 10) Н/Д 01998-08-066 серпня 1998 США Марксвілль, Луїзіана, США
20-0 США Нейджі Шагід Нокаут 1 (з 12) 2:45 01998-07-1010 липня 1998 Німеччина Мюнхен, Баварія, Німеччина
19-0 США Коді Кох Нокаут 4 (з 12) Н/Д 01998-05-2323 травня 1998 Німеччина Оффенбург, Баден-Вюртемберг, Німеччина
18-0 США Еверет Мартін Рішення суддів (одностайне) 8 (з 8) 3:00 01998-03-1414 березня 1998 Німеччина Гамбург, Німеччина
17-0 США Маркус МакІнтайр Нокаут 3 (з 12) Н/Д 01998-02-1414 лютого 1998 Німеччина Штутгарт, Баден-Вюртемберґ, Німеччина
16-0 США Деррік Лемпкінс Технічний нокаут 1 (з 8) Н/Д 01997-12-2020 грудня 1997 Німеччина Оффенбург, Баден-Вюртемберг, Німеччина
15-0 Словаччина Ладіслав Гусарик Технічний нокаут 3 (з 8) Н/Д 01997-12-1313 грудня 1997 Німеччина Гамбург, Німеччина
14-0 США Джеррі Галстед[pt] Технічний нокаут 2 (з 8) Н/Д 01997-12-066 грудня 1997 Німеччина Оффенбург, Баден-Вюртемберг, Німеччина
13-0 Мексика Марко Ґонзалес Нокаут 2 (з 8) Н/Д 01997-10-1111 жовтня 1997 Німеччина Котбус, Бранденбург, Німеччина
12-0 США Джеймс Прітчард[en] Технічний нокаут 3 (з 8) Н/Д 01997-09-2020 вересня 1997 Німеччина Аахен, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина
11-0 ДР Конго Біко Ботовамунґу[en] Технічний нокаут 5 (з 8) 2:02 01997-08-2323 серпня 1997 Німеччина Штутгарт, Баден-Вюртемберґ, Німеччина
10-0 США Гілберто Вільямсон Технічний нокаут 3 (з 8) Н/Д 01997-07-1212 липня 1997 Німеччина Гаґен, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина
9-0 Мексика Сальвадор Масіель Нокаут 1 (з 8) 1:45 01997-06-2828 червня 1997 Німеччина Оффенбург, Баден-Вюртемберг, Німеччина
8-0 США Пол Ешлі Нокаут 2 (з 8) 1:25 01997-06-1313 червня 1997 Німеччина Оффенбург, Баден-Вюртемберг, Німеччина
7-0 США Марк Віллс Нокаут 1 (з 8) 2:58 01997-05-1010 травня 1997 Німеччина Франкфурт-на-Майні, Гессен, Німеччина
6-0 США Маркус Юнг Відмова від продовження бою 2 (з 6) 3:00 01997-04-1212 квітня 1997 Німеччина Аахен, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина
5-0 США Карлос Монро Дискваліфікація 6 (з 6) 3:00 01997-02-1515 лютого 1997 Німеччина Котбус, Бранденбург, Німеччина Монро зловживав клінчем, завдавав удари головою і був дискваліфікований.
4-0 США Торі Вейда Технічний нокаут 3 (з 6) 0:36 01997-11-2525 листопада 1997 Німеччина Штутгарт, Баден-Вюртемберґ, Німеччина
3-0 США Білл Корріґан Технічний нокаут 1 (з 4) 1:21 01996-12-2121 грудня 1996 Німеччина Франкфурт-на-Майні, Гессен, Німеччина
2-0 США Ексум Спейт Технічний нокаут 2 (з 4) 1:54 01996-11-3030 листопада 1996 Австрія Вінер-Нойштадт, Нижня Австрія
1-0 Мексика Фабіан Меза Нокаут 1 (з 4) 1:35 01996-11-1616 листопада 1996 Німеччина Франкфурт-на-Майні, Гессен, Німеччина Професійний дебют

Графічне представлення[ред. | ред. код]

Перемоги за раундом[ред. | ред. код]

Нижче подано відсоток співвідношення перемог у раундах (дійсне тільки до 55 перемоги включно):

  • 1 раунді — 20 %;
  • 2 раунді — 22 %;
  • 3 раунді — 11 %;
  • 4 раунді — 5 %;
  • 5 раунді — 5 %;
  • 6 раунді — 8 %;
  • 7 раунді — 4 %;
  • 8 раунді — 11 %;
  • 9 раунді — 2 %;
  • 10 раунді — 4 %;
  • 11 раунді — 2 %;
  • 12 раунді — 7 %.

Перемог у останньому раунді — 11 %.

Фільмографія[ред. | ред. код]

  • 2001 — Одинадцять друзів Оушена
  • 2007 — Красунчик
  • 2009 — Красунчик 2
  • 2009 — Містер Кличко
  • 2011 — Кличко
  • 2013 — Кров'ю і потом: Анаболіки
  • 2015 — Відданість
  • 2015 — Здолати себе
  • У фільмі «Красунчик» німецького режисера Тіля Швайгера Володимир Кличко зіграв себе, але у фільмі він — наречений німецької співачки Івонн Каттерфельд, хоча насправді ніколи ним не був[55][56].
  • У фільмі «Кров'ю і потом: Анаболіки» зіграв епізодичну роль, завдаючи ударів по груші, коли герой Марка Волберга тримав ту саму грушу, задумавшись про своє життя.
  • Документальний фільм «Містер Кличко» був підготовлений українським телеканалом Інтер і показаний в ефірі 20 червня 2009[57].

Бібліографія[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е Тайсон Ф'юрі переміг Володимира Кличка в бою за титул чемпіона світу. УНІАН. 28 листопада 2015. Архів оригіналу за 2 грудня 2015. Процитовано 28 листопада 2015. 
  2. Володимира Кличка внесли до Міжнародної зали боксерської слави. obozrevatel.com. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 12 грудня 2020. 
  3. За право провести бой Кличко соревнуются европейские города. Процитовано 17 вересня 2022. 
  4. Провідні країни Європи борються за бій братів Кличків. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 12 грудня 2020. 
  5. David Haye to Retire? - I Don't Know If I Will Fight Again (English). boxingscene.com. 3 липня 2011. Процитовано 26 серпня 2017. 
  6. Най-гледаното предаване за 2014 г. е битката между Кобрата и Кличко (болг.). 5 лютого 2015. Архів оригіналу за 29 вересня 2021. Процитовано 29 вересня 2021. 
  7. From Rumble in the Jungle to Cardiff, the biggest attendances in boxing history. espn.com. Архів оригіналу за 18 серпня 2020. Процитовано 16 червня 2020. 
  8. Fight Club: Haye can silence his critics with a knockout showing (English). Sport360. 11 січня 2016. Архів оригіналу за 8 серпня 2018. Процитовано 26 серпня 2017. 
  9. Mayweather v McGregor could happen, claims David Haye (English). Dublin Live. 16 травня 2016. Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 26 серпня 2017. 
  10. Władimir Kliczko wróci na ring? "Jeśli wojna się skończy...". polsatsport.pl. Архів оригіналу за 3 травня 2022. Процитовано 30 квітня 2022. 
  11. Business Insider Singapore. Wladimir Klitschko is plotting a spectacular boxing comeback, and he wants to break an old heavyweight record. businessinsider.sg (англ.). Архів оригіналу за 10 листопада 2019. Процитовано 5 лютого 2021. 
  12. Klitschko believes Hrgović will become world boxing champ. croatiaweek.com (англ.). Архів оригіналу за 7 листопада 2020. Процитовано 9 березня 2020. 
  13. Володимиру Кличку – 44: найкращі нокаути боксера. Архів оригіналу за 9 лютого 2021. Процитовано 5 лютого 2021. 
  14. Fury 'mentally happy' to be in ring, eyes Klitschko-like reign. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 31 травня 2021. Процитовано 8 лютого 2021. 
  15. див. Рекорди титулу чемпіона світу з боксу у важкій вазі
  16. див. Абсолютний чемпіон (бокс)[en]
  17. BoxRec ratings: world, heavyweight, active and inactive. BoxRec. Архів оригіналу за 11 січня 2021. Процитовано 10 травня 2021. 
  18. а б в г д е Архівована копія. Архів оригіналу за 2 лютого 2010. Процитовано 5 листопада 2009. 
  19. а б Архівована копія. Архів оригіналу за 2 листопада 2009. Процитовано 5 листопада 2009. 
  20. Бэнкс рассказал, как стал тренером Кличко [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  21. Архівована копія. Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 5 листопада 2009. 
  22. Владимир Кличко объединил чемпионские пояса. «Корреспондент». 24 лютого 2008. Архів оригіналу за 31 грудня 2009. Процитовано 3 червня 2021. 
  23. http://news.liga.net/news/print-N0868351.html
  24. Володимир Кличко проведе ювілейний бій. Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 13 квітня 2013. 
  25. Архівована копія. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 17 листопада 2014. 
  26. MELDUNG/605: Franzose Jean-Marc Mormeck als Herausforderer Wladimir Klitschkos bestätigt (SB). schattenblick.de (нім.). Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 18 січня 2021. 
  27. Кличко — Томпсон: украинец победил в 6 раунде +Онлайн-трансляция, видео. Архів оригіналу за 23 березня 2014. Процитовано 17 листопада 2014. 
  28. Владимир Кличко опять нокаутировал Тони Томпсона. Архів оригіналу за 12 липня 2012. Процитовано 17 листопада 2014. 
  29. Бой Кличко — Вах: Владимир по очкам победил поляка. Архів оригіналу за 14 листопада 2012. Процитовано 17 листопада 2014. 
  30. Владимир Кличко в тяжелом бою отстоял свои пояса. Архів оригіналу за 27 квітня 2015. Процитовано 26 квітня 2015. 
  31. Володимир Кличко програв Ентоні Джошуа. Архів оригіналу за 3 травня 2017. Процитовано 30 квітня 2017. 
  32. «ВОЛОДИМИР Кличко оголосив про завершення кар'єри.» [Архівовано 8 серпня 2018 у Wayback Machine.] prosport.tsn.ua, 3 серпня 2017.
  33. Rbc.ua. Кличко завершив кар'єру боксера. РБК-Украина (укр.). Архів оригіналу за 23 лютого 2018. Процитовано 22 лютого 2018. 
  34. Exclusive: Hayden Panettiere Secretly Engaged to Wladimir Klitschko [Архівовано 30 березня 2013 у Wayback Machine.](англ.)
  35. Küsse am Spielfeldrand [Архівовано 29 березня 2013 у Wayback Machine.](нім.)
  36. Hayden und Ich sind überglücklich… // Klitschko, Facebook, 13 грудня 2014(нім.)
    Кличко розповів, на честь кого назвали племінницю // «Українська правда. Табло ID», 15 грудня 2014 [Архівовано 24 грудня 2014 у Wayback Machine.]
    Кличко з Пенетьєрі показали дочку // «Українська правда. Табло ID», 24 грудня 2014 [Архівовано 24 грудня 2014 у Wayback Machine.]
    Маленьке диво: Кличко і Панеттьєрі знялися у ніжній лав-сторі із новонародженою донечкою // ТСН, 25 грудня 2014 [Архівовано 25 грудня 2014 у Wayback Machine.]
  37. Золотарева О. Володимир Кличко покинув наречену [Архівовано 8 серпня 2018 у Wayback Machine.] // Газета по-українськи. — 2018. — № 59 (7 серпня). — С. 2. — (Погляд).
  38. Klitschko v Fury: Has Wladimir really killed heavyweight boxing? [Архівовано 11 серпня 2017 у Wayback Machine.] // BBC Sport, 25.11.2015. (англ.)
  39. Wladimir Klitschko hints at boxing retirement following devastating Anthony Joshua defeat [Архівовано 2 травня 2017 у Wayback Machine.] // Mirror Online, 29.04.2017. (англ.)
  40. PinchukArtCentre представить Україну на 53-й Венеціанській бієнале. Архів оригіналу за 19 грудня 2009. Процитовано 24 грудня 2009. 
  41. Володимир Кличко продасть боксерські рукавички заради української армії. Архів оригіналу за 15 серпня 2014. Процитовано 16 серпня 2014. 
  42. У Києві створили Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр". Укрінформ. 19 березня 2017. Архів оригіналу за 2 жовтня 2018. Процитовано 4 січня 2020. 
  43. Віталій Кличко збирає підписи відомих спортсменів та футболістів під листом із вимогою звільнити Олега Сенцова [Архівовано 27 червня 2018 у Wayback Machine.] // Офіційний портал Києва, 25.05.2018
  44. Указ Президента України від 24 серпня 2017 року № 251/2017 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»
  45. Указ Президента України № 990/2006 від 21 листопада 2006 року «Про нагородження В. Кличка орденом „За мужність“». Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 22 червня 2014. 
  46. Указ Президента України № 662/96 від 7 серпня 1996 року «Про нагородження відзнакою Президента України хрестом „За мужність“». Архів оригіналу за 10 листопада 2018. Процитовано 14 квітня 2013. 
  47. Брати Клички — Чемпіони спорту ЮНЕСКО. Архів оригіналу за 11 листопада 2009. Процитовано 31 серпня 2019. 
  48. Кличкам пропонували взяти інші імена [Архівовано 22 березня 2011 у Wayback Machine.] — Чемпіон, 19.03.2011.
  49. Топ-30 самых богатых спортсменов Украины в 2014 году [Архівовано 27 жовтня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  50. ESPN's Worlds Fame 100. espn.go.com. 31 травня 2016. Архів оригіналу за 4 червня 2016. 
  51. Володимир Кличко увійшов до списку ESPN 100 найвідоміших спортсменів. hromadske.ua. 1 червня 2016. Архів оригіналу за 4 червня 2016. 
  52. Володимир Кличко потрапив до рейтингу найвідоміших спортсменів світу. ukranews.com. Українські новини. 1 червня 2016. 
  53. Віталія та Володимира Кличків внесли до Книги рекордів Гіннеса. ukranews_com (ua). Архів оригіналу за 2 жовтня 2018. Процитовано 3 жовтня 2018. 
  54. Умом и кулаками: Владимир Кличко заработал 150 миллионов евро за карьеру [Архівовано 31 травня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  55. Про зйомки у фільмі [Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.] на офіційному сайті
  56. /archive.php3?scmon=200704&read=200704017&part=ru Фото зі зйомок фільму [Архівовано 20 квітня 2008 у Wayback Machine.] на офіційному сайті
  57. / documentary / 2010/02/11 / klitschko Містер Кличко. Архів оригіналу за 30 листопада 2015. Процитовано 1 грудня 2015. 

Посилання[ред. | ред. код]