Кустовський Всеволод Петрович
| Кустовський Всеволод Петрович | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | Кустовський Всеволод Петрович |
| Народження | 1891 |
| Смерть | невідомо невідоме |
| Країна | .svg){kind=small} УНР |
| Приналежність |  Армія УНР |
| Командування |  Капітан Підполковник |
| Війни / битви | Перша світова війна Українсько-радянська війна |
Кустовський Всеволод Петрович (1891 — †?) — підполковник Дієвої Армії УНР.
Останнє звання у російській армії — капітан.
З 9 лютого 1918 року — помічник командира 2-го Запорізького куреня (з 15 березня 1918 року — полку) Армії УНР. У грудні 1919 року — серед українських вояків, інтернованих польською владою у Луцьку.
У травні 1920 року — командир 16-го запасного куреня 6-ї запасної бригади Армії УНР.
З 13 вересня 1920 року — приділений до штабу 1-ї Кулеметної дивізії Армії УНР.
28 лютого 1922 року був переведений з 5-ї Херсонської дивізії до 1-ї Запорізької стрілецької дивізії Армії УНР.
Перебуваючи у таборі Стшалково активно долучався до роботи таборового спортивного гуртка в якості судді поєдинків борців. При цьому послуговувався "самою поганою російською мовою, навіть не мовою, а якимсь Одеським жаргоном", про що повідомляла "жива" газета "Промінь"[1].
Подальша доля невідома.
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — ISBN 966-8201-26-4.
- ЦДАВОУ. — Список старшин, зарахованих на дійсну українську військову службу та підвищених до наступних рангів протягом липня 1920 — липня 1923
- ↑ Д-ко М. Де що про мову // Промінь. Стрілково (Стшалково), 1922. 9 квітня. Ч.37 (посторінкова пагінація відсутня).