Кутирьов Олексій Михайлович

Кутирьов Олексій Михайлович
Народився	березень 1902 Пенза, Російська імперія
Помер	25 липня 1969(1969-07-25) (67 років) Москва, СРСР
Поховання	Новодівичий цвинтар
Громадянство	Росія,  СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	військовослужбовець, політик
Знання мов	російська
Членство	ЦК КПРС
Посада	депутат Верховної ради СРСР
Партія	КПРС
Нагороди

Олексій Михайлович Кутирьов (березень 1902(1902), місто Пенза, тепер Російська Федерація — 25 липня 1969, місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський державний діяч, 1-й секретар Мурманського і Свердловського обласних комітетів ВКП(б), голова Чкаловського облвиконкому. Член ЦК КПРС у 1952—1956 роках. Депутат Верховної ради СРСР 2—4-го скликань.

Життєпис

Народився в березні 1902 року в селянській родині.

У квітні — грудні 1919 року служив у Червоній армії: червоноармієць, ад'ютант командира окремого батальйону особливої продовольчої комісії 9-ї армії РСЧА на Південному фронті.

У грудні 1919 — квітні 1921 року — польовий ад'ютант командира 215-го окремого батальйону військ Всеросійської надзвичайної комісії (ВЧК), польовий ад'ютант командира 31-го окремого батальйону військ ВЧК.

З квітня по серпень 1921 року працював у господарстві батьків у селі Варваровка Чембарського повіту Пензенської губернії.

У серпні 1921 — липні 1922 року — керуючий справами Пензенського губернського комітету комсомолу (РКСМ).

У липні — грудні 1922 року — курсант 7-ї Самарської військово-інженерної школи.

У грудні 1922 — травні 1923 року — інструктор Пензенського губернського комітету комсомолу (РКСМ).

У травні 1923 — жовтні 1925 року — голова Бюро юних піонерів Пензенського губернського комітету комсомолу.

У жовтні 1925 — квітні 1926 року — голова Бюро юних піонерів Плужнівського районного комітету ЛКСМ України Шепетівського округу.

У квітні — грудні 1926 року — представник Шепетівського окружного комітету ЛКСМ України в Шепетівській окружній Спілці споживчих товариств.

У грудні 1926 — липні 1928 року — інструктор Муромської районної Спілки споживчих товариств Владимирської губернії.

У липні 1928 — березні 1931 року — слухач Ленінградських вищих практичних кооперативних курсів, економіст.

Член ВКП(б) з серпня 1928 року.

У червні 1931 — вересні 1932 року — старший інструктор, заступник завідувача організаційного відділу, завідувач сектора капітального будівництва транспортної секції Центральної Спілки споживчих товариств СРСР.

У вересні 1932 — вересні 1933 року — помічник директора, заступник начальника Управління робітничого постачання Ярославського гумоазбестового комбінату.

У вересні 1933 — лютому 1938 року — заступник начальника політичного відділу, заступник директора машинно-тракторної станції імені Молотова по політичній частині Абдулінського району Оренбурзької області.

У лютому — грудні 1938 року — начальник політичного відділу м'ясорадгоспу ОДПУ Абдулінського району Оренбурзької області.

У грудні 1938 — лютому 1939 року — 1-й секретар Абдулінського районного комітету ВКП(б) Чкаловської області.

У лютому 1939 — березні 1940 року — 3-й секретар Чкаловського обласного комітету ВКП(б).

У березні 1940 — лютому 1944 року — 1-й секретар Орського міського комітету ВКП(б) Чкаловської області.

17 лютого 1944 — лютий (офіційно 27 червня) 1945 року — голова виконавчого комітету Чкаловської обласної ради депутатів трудящих.

У лютому — квітні 1945 року — відповідальний організатор Управління кадрів ЦК ВКП(б).

У квітні 1945 — травні 1950 року — 1-й секретар Мурманського обласного комітету ВКП(б) та 1-й секретар Мурманського міського комітету ВКП(б).

У травні — липні 1950 року — інспектор ЦК ВКП(б).

У липні 1950 — 25 вересня 1952 року — 2-й секретар Свердловського обласного комітету ВКП(б).

25 вересня 1952 — 3 грудня 1955 року — 1-й секретар Свердловського обласного комітету КПРС.

У грудні 1955 — квітні 1956 року — в резерві ЦК КПРС.

У квітні 1956 — 29 травня 1957 року — 1-й заступник міністра рибної промисловості СРСР.

29 травня 1957 — січень 1960 року — голова Ради народного господарства Калінінградського економічного адміністративного району.

З січня 1960 року — персональний пенсіонер союзного значення.

Помер 25 липня 1969 року в Москві. Похований на Новодівочому цвинтарі Москви.

Нагороди

• орден Леніна (1944)
• орден Трудового Червоного Прапора (.08.1947)
• орден Червоної Зірки (1942)
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945)
• медаль «У пам'ять 800-річчя Москви» (1947)
• медалі

Джерела

• Кутырёв Алексей Михайлович [Архівовано 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)