Куц Віталій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Куц Віталій Миколайович
Професор Куц Віталій Миколайович .jpg
Народився 10 травня 1955(1955-05-10) (64 роки)
Науковий ступінь кандидат юридичних наук
Аспіранти, докторанти Шаблон:Аспіранти-докторанти
Нагороди
Заслужений юрист України

Куц Віталій Миколайович (нар. 10 травня 1955, Чернігівщина) — сучасний український правознавець, фахівець в галузі кримінального права, кандидат юридичних наук, професор, заслужений юрист України, полковник міліції, старший радник юстиції, засновник школи правового забезпечення протидії злочинності, співавтор сучасного Кримінального кодексу України (2001 року), Законів України «Про засади запобігання і протидії корупції», «Про протидію торгівлі людьми», «Про прокуратуру» (2014), та низки інших нормативно-правових актів; один із фундаторів Харківського національного університету внутрішніх справ, Національної академії прокуратури України; активний громадській діяч. Має близько 200 науково-методичних публікацій в тому числі навчальних посібників та підручників з рекомендацією МОН. Підготував 15 кандидатів юридичних наук, з яких 2 стали докторами наук.

Біографія[ред. | ред. код]

Після закінчення школи в 1970 році вступив до Чернігівського юридичного технікуму (нині — Чернігівський державний інститут права, соціальних технологій та праці [1]). По закінченні технікуму працював в органах соціального забезпечення в Закарпатській області. Служив у Збройних силах, після закінчення служби, повернувся до Чернігова і протягом двох років працював юрисконсультом обласного тресту аграрних підприємств м'ясо-молочного профілю. За направленням прокуратури Чернігівської області у 1977 році вступив до Харківського юридичного інституту (нині Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого [2]) на факультет з підготовки кадрів для органів прокуратури. Після закінчення з відзнакою цього закладу, а згодом і аспірантури В.М.Куц працював викладачем і доцентом кафедри кримінального права та заступником декана одного з факультетів університету. У 1986 році Віталій Миколайович перший з випускників Чернігівського юридичного технікуму став кандидатом юридичних наук (науковий керівник професор М.І.Бажанов, тема дисертації «Кримінальна відповідальність за вимагання», спеціальність 12.00.08) та отримав наукове звання доцента (1991). У 90-х роках минулого століття на базі спецфакультету Харківської юридичної академії було засновано Харківський інститут внутрішніх справ (нині Харківський національний університет внутрішніх справ), серед фундаторів якого був і Віталій Миколайович. Спочатку він очолив в ньому кафедру кримінального права і кримінології, потім деякий час виконував обов'язки професора цієї кафедри та начальника навчально-методичного відділу Харківського національного університету внутрішніх справ. У 2005 році Віталія Миколайовича запрошено до м. Києва, де було доручено налагодити та очолити науково-дослідницьку роботу у щойно створеній Академії прокуратури (нині — Національна академія прокуратури України)[3]. В Академії В.М.Куц обійняв посаду проректора з наукової роботи та директора Науково-дослідницького інституту, завданням якого було: дослідження окремих аспектів державотворення, вдосконалення правової системи України, правоохоронної діяльності та правосуддя; проведення планових наукових досліджень з проблем вдосконалення прокурорської діяльності; розроблення науково-методичних рекомендацій щодо здійснення прокурорської діяльності та інші. Без перебільшень можна відзначити, що фундамент науково-методичної роботи Академії, був створений саме тоді. Крім того, з огляду на великий досвід створення науково-навчальних підрозділів та браку, на той час кадрів, Віталія Миколайовича було призначено першим завідувачем кафедрою теорії держави та права Академії за сумісництвом. Починаючи з 2012 року, за власним бажанням та через особисті переконання, В. М. Куц покинув посаду проректора з наукової роботи та перейшов на кафедру кримінального права та кримінології, де працював професором, а потім завідувачем цією кафедрою. З 2016 року, в зв'язку із вступом в силу нового Закону України «Про прокуратуру» та реструктуризацією Академії, В. М. Куц обіймає посаду викладача відділу підготовки прокурорів з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

В. М. Куцом здійснено близько двохсот наукових публікацій з проблем правового забезпечення протидії злочинності та організації прокурорської діяльності, добрий десяток з яких складають фундаментальні монографії з актуальних проблем правового забезпечення протидії злочинності. На основі розробленого професором спецкурсу «Теорія кримінальної відповідальності» забезпечувався (до реформування Академії в 2015 році) навчально-методичний процес із цієї навчальної дисципліни в Академії. Результати наукових досліджень вченого знайшли реальне відображення в законотворчій сфері. Серед них: одноособово розроблений ним проект Кримінального кодексу України (1999), низку новел якого було включено до прийнятого в 2001 році Кримінального кодексу України. Творчим колективом у складі професора та двох його учнів підготовлено теоретичну модель проекту Закону України «Про засади протидії торгівлі людьми», яка отримала високу оцінку з боку експертів міжнародних організацій та вітчизняних фахівців. Крім того, вчений є співавтором проектів Законів України «Про засади протидії корупції», «Про зміни до Конституції України (стосовно статусу прокуратури)», Концепції реформування кримінальної юстиції в Україні «Про прокуратуру», який отримав позитивну оцінку Венеціанської комісії та інших нормативно-правових актів. За заслуги в науково-педагогічній діяльності В. М. Куцу у 2005 році було присвоєне вчене звання професора.

Нагороди[ред. | ред. код]

Неодноразово нагороджений почесними грамотами Міністерства внутрішніх справа України, Генеральною прокуратурою України та Міністерством освіти та науки України. В  жовтні 2013 році Указом президента України № 548 В. М. Куцу присвоєно почесне звання «Заслужений юрист України» [4].

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

В. М. Куц є членом:

Є консультантом народних депутатів України та недержавних зарубіжних організацій.

Цікаві наукові праці[ред. | ред. код]

  • Теорія протидії злочинності — перспективний напрям розвитку сучасної юридичної науки //Перспективні напрями розвитку сучасної юридичної науки. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. 29-30 січня 2016. Кривий Ріг. — С.136-140.
  • Деякі дискусійні аспекти кримінально-правового забезпечення протидії корупції в Україні // Право і держава: проблеми розвитку та взаємодії у ХХІ ст. Міжнародна науково-практична конференція. Матеріали. Запоріжжя, 2016. -С.124-127.
  • Сучасний вектор розвитку прокуратури України // Нові вектори розвитку демократії та інтитуттів держави і права. Збірник матеріалів Міжнародної юридичної науково-практичної конференції. 10.12.2015. Київ. — С.233-236.
  • Чи має залишатись «кримінальним» антикримінальне право? // Юридична Україна. — № 1. — 2015. — С.60-65.
  • Щодо визначення кримінальними проступками відповідних військових злочинів // Актуальні проблеми захисту прав та представництва законних інтересів військовослужбовців та військовозобов'язаних у кримінальному та адміністративному законодавстві України: сучасний стан та перспективи. Матеріали науково-практичної конференції. Харків, 2015. — С. 104-107.
  • Зміст та рівні протидії злочинності // Тенденції та пріоритети реформування законодавства України. Всеукраїнська науково-практична конференція, грудень 2015, Херсон. Херсонський державний університет, юридичний факультет. — С. 152—156.  — Завдання Кримінального кодексу України та засоби їх виконання: від ілюзій до реалій // Юридична Україна. — № 6. — 2014. — С. 97-102.
  • Інтегративна функція кримінальної відповідальності в системі внутрішніх галузевих та міждисциплінарних зв'язків // Наука кримінального права в системі міждисциплінарних зв'язків: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 9-10 жовтня 2014 р. /редкол.6 В. Я. Тацій, В. І. Борисов та ін. Х.: Право, 2014. — С. 135—138.
  • Зарубежные модели уголовно-правового воздействия на юридических лиц и возможности их реализации на постсоветском пространстве // Актуальні проблеми держави і права. Збірник наукових праць. Одеса. «Юридична література». — 2013. — С. 76-81.
  • Совершенствование статуса прокуратуры как составляющая реформирования уголовной юстиции в Украине // Материалы научно-практической конференции. Минск, 18-19 октября 2013 г. — Минск: Издательский центр БГУ. — 2013.- С. 149—151.
  • Кримінальна відповідальність у системі заходів кримінально-правового характеру // Актуальні проблеми кримінальної відповідальності. Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. 10-11 жовтня 2013 р.. — Х.: Право, 2013. — С.170—173.
  • Кримінальне правопорушення: відродження забутого поняття // Наше право. — 2012. — № 5. — С.117-121.  — Теорія кримінальної відповідальності: навчальний посібник / В. М. Куц. — К.: Національна академія прокуратури України, 2013. — 322 с. http://www.twirpx.com/file/1240597/
  • Підготовка прокурорських кадрів в контексті реформування правничої освіти: європейські моделі та вітчизняні реалії // Юридична наука. Науковий юридичний журнал. — № 1.- 2011. — С. 28 — 34.
  • Концептуальні засади реформування підготовки прокурорських кадрів в Україні // Матеріали наукової конференції. — К.: НАУ. — 2010. — С. 78-81.
  • Законодавче забезпечення протидії корупції та роль прокуратури в його реалізації // Актуальні проблеми кримінального права, процесу та криміналістики: матеріали ІІ-ї науково-практичної конференції. — Одеса: НУ ОНА. — 2010.- С. 162—165.
  • Прокурорські засоби протидії торгівлі людьми. — Науково-практичний посібник. К.: Варта, 2007. — 168 с. (у співавт.)
  • Реформування прокуратури в контексті модернізації правоохоронної системи України / Права людини в діяльності ОВС України: матеріали конференції. К., 2006. — С. 50-51.
  • Новий погляд на предмет та метод кримінального права // Наукові записки. Харківський економіко-правовий університет. — Х., 2004. — С. 56-65.
  • Методология и методика уголовно-правового исследования //Методологія наукового дослідження у галузі права: проблеми та перспективи розвитку. — Х., НУВС.- 2004. — C. 44-48.
  • Личность судьи и ее роль в формировании и функционировании судебной власти //Проблемы совершенствования законодательства Украины и практики его применения. — Х., 1991. — С.83-85. (у співавт.)
  • Новий Кримінальний кодекс України: яким йому бути. Информационно-правовой центр «Ксилон». Харьков. — 1999. — 204 с.

Сімейний стан[ред. | ред. код]

Одружений (дружина — Триньова Я. О., адвокат, к.ю.н., доцент), має двох синів-юристів.

Посилання[ред. | ред. код]

  • Національна академія прокуратури України http://www.ap.gp.gov.ua/ua/academy_zakon_doderzh.html
  • Вчені — юристи України. Довідник. Верховна Рада України, Інститут законодавства. Київ. — 1998. — С. 401—402;
  • Державно-правова еліта України. Видавництво «Логос Україна». — 2009. — С.114.http://logos-ukraine.com.ua/project/index.php?project=dpu&id=229
  • Літопис випускників Національного університету «Юридична академія України» імені Ярослава Мудрого. Київ. — 2011. — С. 138
  • Ювіляри України. Події та особистості XXI століття. Київ. — 2015. — С. 116.
  • Харківський національний університет внутрішніх справ. Кафедра кримінального права. http://investigator.at.ua/photo/veterani/kuc_vitalij_mikolajovich/3-0-13
  • Хто є хто на Чернігівщині. Державні нагороди.http://who-is-who.ua/main/page/dnu/353/651