Кійохара Юкінобу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кійохара Юкінобу
清原雪信
MET ASA344.jpg
Народилася 1643(1643)
Кіото
Померла 1682
Підданство Японія
Діяльність художниця
Відома завдяки художник
Напрямок Школа Кано
Батько Кусумі Морікаґе
У шлюбі з Кійохара Морокійо
Автограф 粟に鶉図-Quail and Millet MET DP251120.jpg

Кійохара Юкінобу (16431682) — японська художниця періода Едо. Одна з перших художниць-живописців. Відома також як Кано Юкінобу.

Життєпис[ред. | ред. код]

Була донькою художника художник Кусумі Морікаґе і небоги художника Кано Тан'ю. Народилася 1643 року Юкінобу. Мала змогу навчатися живопису у свого батька в Кіото і вивчала стиль школи Кано, які вона й далі розвивала. Втім переробляла типові для цієї школи сюжети і теми в своїй власній манері. В Кіото вийшла заміж за учня школи Кано — Кійохара Морокійо. Згодом здобула визнання як художниця, що досягла висот у мистецтві, отримавши звання кейсі. Вона підписувала свої роботи, на яких також ставила власну печатку.

Кійохара була запрошена сьогуном для роботи в Едо. На неї було покладено контроль за оформлення всіх замків і палаців сьогунату, розташованих у містах Кіото і Наґоя. Подальше її життя пройшло в постійних роз'їздах і напруженій роботі. Можливо, це відіграло не останню роль у ранній смерті Юкінобу. Вона віддавала перевагу національному стилю ямато-е.

Творчість[ред. | ред. код]

У своїй творчості Кіёхара Юкінобу орієнтувалася на класичне мистецтво — поезію і літературу епохи Хейан. Для її стилю характерно асиметричність разом з реалізмом, що китайські академічні прототипи XII століття, але відмітною особливістю є тонкий натяк на внутрішню гармонію в композиційному розташуванні. Також відчувається вплив шкіл Кано і Тоса.

Працювала як з традиційними формами японського живопису (горизонтальними і вертикальними сувоями), так і з великими за форматом розписами, зокрема ширмами. Проте на тепер збереглася лише одна ширма її авторства — «Журавлі серед слив».

Багато малюнків Кійохари Юкінобу створено в рамках стилю ямато-е, вона розписувала сувої на сюжети з китайської та японської історії і міфології, пейзажними композиціями на мотив «чотирьох сезонів», зображеннями птахів і квітів. Улюбленою темою картин художниці були історії про кохання, які вона «розповідала» тонким пензлем, наносячи на папір легкими рухами ніжні пастельні фарби. Серед відомих творів — розпис ширми «Птахи і квіти чотирьох сезонів», сувої «Перепілка і просо» і «Cвірістелі, квіти вишні і бамбук біля струмка».

Також Юкінобу вона стала відома завдяки зображенню жінок, зокрема поетес Мурасакі Сікібу, Сей Сьонаґон, Оно но Коматі, а також зображувала сцени з їхніх творів. В них помітна наближеність до стилі школи Тоса, ніждо стилю Кано.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Patricia Fister, Women artists in traditional Japan, in Marsha S.Weidner, Flowering in the Shadows: Women in the History of Chinese and Japanese Painting, Honolulu, 1990,
  • Siying Wang, Aesthetics of Colours in Japanese Paintings and Woodblock Prints in the Edo Period, University of Victoria, 2016.
  • Журавлі серед сосен і бамбука[недоступне посилання з липень 2019]