Кімія Алізаде

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кімія Алізаде
(перс. کیمیا علیزاده زنوزی‎)
Загальна інформація
Громадянство  Іран
Місце проживання Ашаффенбург[1]
Народження 10 липня 1998(1998-07-10)[2] (25 років)
Кередж, Тегеран, Іран
Зріст 185 см
Вага 57 кг
Вебсторінка kimiaalizadeh.ir
Спорт
Країна Іран Іран
Вид спорту тхеквондо
Участь і здобутки
CMNS: Кімія Алізаде у Вікісховищі
Нагороди
Спортивні медалі
Представник Іран Іран
Тхеквондо
Олімпійські ігри
Бронза Ріо-де-Жанейро 2016 до 57 кг

Кімія Алізаде (перс. کیمیا علیزاده زنوزی‎, нар. 10 липня 1998) — іранська тхеквондистка, бронзова призерка Олімпійських ігор 2016 року.

Раннє життя[ред. | ред. код]

Кімія народилася в Караджі. Її сім'я - іранці азербайджанського походження. Її батько родом із Зонуза біля Тебріза, а мати - з Ардебіля.[3] До Олімпійських ігор 2016 року її прізвище помилково записували як Дзеноорін.[4]

Кар'єра в тхеквондо[ред. | ред. код]

У 18 років Алізаде виграла бронзову медаль у тхеквондо у ваговій категорії 57 кг на літніх Олімпійських іграх 2016 року в Ріо-де-Жанейро, перемігши шведського спортсмена Нікіту Гласновича. Її перемога зробила її першою іранською жінкою, яка виграла медаль на літніх Олімпійських іграх.[5]

Вона також виграла золоту медаль у ваговій категорії до 63 кг на юнацьких Олімпійських іграх у Нанкіні 2014 року.[6][7] На Чемпіонаті світу 2015 року вона перемогла золоту медалістку Лондона 2012 року та Ріо-де-Жанейро 2016 року Джейд Джонс і здобула бронзову медаль. Через два роки вона також виграла срібну медаль на Чемпіонаті світу з тхеквондо 2017 року.

Вона увійшла до списку 100 надихаючих та впливових жінок з усього світу за версією BBC у 2019 році.[8]

На літніх Олімпійських іграх 2020 року Алізаде представляла Олімпійську збірну біженців, перемігши іранську спортсменку Нахід Кіані та вирвавши перемогу у першої ракетки світу Джейд Джонс, перш ніж втратити бронзову медаль.[9]

Дезертирство[ред. | ред. код]

10 січня 2020 року Алізаде оголосила, що вона дезертирує і залишає країну свого народження, виступивши з гострою критикою режиму Ірану.[10] Вона не виступала за Іран на літніх Олімпійських іграх 2020 року і розглядала можливість виступати за Німеччину, але врешті-решт змагалася у складі команди біженців.[11][12]

Вона написала пост в Instagram, в якому пояснила, що дезертирує через обмеження прав жінок в Ірані, назвавши себе "однією з мільйонів пригноблених жінок в Ірані, з якими граються роками". "Вони забирали мене, куди хотіли. Я носила все, що вони казали. Кожне речення, яке вони наказували мені вимовити, я повторювала. Кожного разу, коли вони вважали за потрібне, вони експлуатували мене", — написала вона, додавши, що це завжди ставилося в заслугу тим, хто відповідав за це.[13] Далі вона написала, що "не хоче більше сидіти за столом лицемірства, брехні, несправедливості і лестощів", а також залишатися співучасником "корупції і брехні" режиму.[14]

Абдолкарім Хоссейнзаде, член іранського парламенту, звинуватив "некомпетентних чиновників" у тому, що вони дозволили "людському капіталу Ірану втекти".

За кілька місяців до її втечі низка провідних іранських спортивних діячів вирішили припинити представляти Іран - або фізично покинути його. У вересні 2019 року Саїд Моллаї, який займається дзюдо і був чемпіоном світу, виїхав з Ірану до Німеччини після того, як іранські чиновники нібито тиснули на нього, щоб він відмовився від поєдинку, щоб не змагатися з ізраїльтянами.[15][16] Аліреза Фірузжа, яка була найсильнішою шахісткою Ірану, вирішила припинити виступи за Іран у грудні 2019 року через неформальну заборону Ірану змагатися з ізраїльськими гравцями.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Iran's only female Olympic medallist to compete under white flag in TokyoРойтерз, 2021.
  2. https://www.olympedia.org/athletes/130586
  3. در خندوانه کیمیا علیزاده چه گذشت؟. Varzesh3. 30 серпня 2016. Процитовано 30 серпня 2016.
  4. شفاف سازی نام و اصالت کیمیا علیزاده از زبان پدرشان. kimiaalizadeh website. Архів оригіналу за 18 грудня 2018. Процитовано 23 серпня 2016.
  5. روز تاریخی زنان ایران در المپیک؛ علیزاده اولین زن مدال‌آور از ایران شد. BBC. 19 серпня 2016. Процитовано 19 серпня 2016.
  6. Kimia Alizadeh Zenoorin of Iran after Winning Women's 63-kg Taekwondo. olympic.org. 23 квітня 2018.
  7. Tasnim News Agency - Kimia Alizadeh to Carry Iran's Flag in Youth Olympics. tasnimnews.com.
  8. BBC 100 Women 2019: Who is on the list? (en-GB) . 16 жовтня 2019. Процитовано 17 жовтня 2019.
  9. Kimia Alizadeh misses out on first Refugee Olympic Team medal. Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 21 серпня 2021.
  10. Iranian Olympian Kimia Alizadeh Says She Has Defected. NPR. Процитовано 13 січня 2020.
  11. Live (1 січня 1970). Iran's Alizadeh training in Dutch city after defecting: coach. France 24. Процитовано 14 січня 2020.
  12. Iran Olympian, Defector Would Be 'Happy To Compete For Germany'. Radio Free Europe/Radio Liberty. 19 січня 2020. Процитовано 21 січня 2020.
  13. Vasco Cotovio (12 січня 2020). Iran's sole female Olympic medalist says she's defected. CNN. Процитовано 19 серпня 2020.
  14. The elite narrative on Iran brushes aside fury of Iranian people. New York Post. 12 січня 2020. Процитовано 14 січня 2020.
  15. Iranian Olympian Kimia Alizadeh Says She Has Defected. NPR. Процитовано 13 січня 2020.
  16. Kimia Alizadeh defects: Iran’s only Olympic medalist leaves country with scathing criticism. The Washington Post. Процитовано 13 січня 2020.

Виступи на Олімпіадах[ред. | ред. код]

Олімпіада Дисципліна Місце
Ріо-де-Жанейро 2016 до 57 кг 3

Посилання[ред. | ред. код]

  • Кімія Алізаде — олімпійська статистика на сайті Sports-Reference.com (англ.) (архівна версія)