Кіселяк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Місто
Кіселяк
Kiseljak
Panorama Kiseljaka09211.JPG
Панорама Кіселяка
Герб
Герб

Координати 43°56′35″ пн. ш. 18°04′38″ сх. д.H G O

Країна Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина
Суб'єкт конфедерації Федерація Боснія і Герцеговина
Кантон Середньобоснійський
Муніципалітет Кіселяк
Межує з

сусідні нас. пункти
Бусовача ?
Голова громади Младен Мішурич-Рамляк[1] (ХДС БіГ)
Площа 3,58 км²
Висота центру 470  м
Населення 3773 особи (2013)
Густота населення 1053,91  осіб/км²
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код +387 30
Поштовий індекс 71 250
Статистичний номер
населеного пункту
125067[2]
GeoNames 3198138
OSM пошук у Nominatim
Офіційний сайт www.kiseljak.ba  (босн.)
Кіселяк. Карта розташування: Боснія і Герцеґовина
Кіселяк
Кіселяк
Кіселяк (Боснія і Герцеґовина)
Кіселяк у Вікісховищі?

Кіселяк (босн. і хорв. Kiseljak, серб. Кисељак) — місто в центральній частині Боснії і Герцеговини, в Середньобоснійському кантоні Федерації Боснії та Герцеговини, адміністративний центр однойменної громади.

Місто відоме своєю лікувальною водою, якій і завдячує назвою.

Географія[ред. | ред. код]

Містечко має вигідне положення — в котловині, біля гирла трьох річок (Лепеніца, Фойнічка і Крешевка), серед мальовничої природи, на роздоріжжі, де перехрещуються шляхи, що сполучають всі куточки Серединної Боснії.

Кіселяк із-поміж інших міст Боснії і Герцеговини особливо вирізняє його мінеральна вода — кіселяк, як її називають місцеві жителі. Вже сама назва міста говорить про важливість цього природного явища. Ніхто донині точно не знає, коли в районі сьогоднішнього Кіселяка забризкали з-під землі перші струмені мінеральної води з природним вуглекислим газом, але відомо, що понад сто років тому, вивчивши всі мінеральні джерела Боснії і Герцеговини, придворний радник із Відня професор д-р Людвіг заявив, що «кіселяк» із Кіселяка з уваги на його склад посідає чільне місце серед європейських мінеральних вод.

Історія[ред. | ред. код]

Найдавніші сліди людської діяльності на території Кіселяка сягають ранньої кам'яної доби. Навколо містечка є чимало археологічних знахідок, як давньоримських, так і середньовічних. Щодо останніх, то це здебільшого сотні надгробних каменів. У середні віки ця територія належала до округу Лепеніца, про що було вперше згадано 1244 року. Сам Кіселяк уперше згадується у подорожніх записах словенського письменника Бенедикта Курипешича в 1531 році. Німецький геолог Амі Буе, вперше відвідавши Кіселяк 1836 року, а потім у 1838 році, повідомляв про смачну місцеву мінеральну воду і наплив гостей у місті, яке, до речі, в давнину німці називали «Зауербрунен» (Sauerbrunnen «кисле джерело»). Про цілющі властивості води тутешніх джерел першим розказав у 1659 році у своїй «книзі подорожей» турецький мандрівник Евлія Челебі.

Після австро-угорської окупації Кіселяк розвивався здебільшого як курортне містечко і центр торгівлі та ремесел. Відразу після Першої світової війни місто пережило застій, але у тридцятих роках знову відродилося як оздоровниця. Після Другої світової війни Кіселяк набуває чіткіших рис містечка і стає центром відносно великої області.

Кіселяк у нинішньому вигляді — це порівняно молоде місто, що розрослося завдяки джерелам мінеральної води, які обумовлюють його розвиток як туристично-курортного центру.

Перед Боснійською війною, за переписом 1991 року, в містечку проживало 60% хорватів і 29% босняків. Наприкінці 1991 з огляду на загрозу війни, яка насувалася невідворотно, місцеві хорвати самоорганізувалися для збройної боротьби за свої права. Місто стало ареною тривалих боїв між Армією Республіки Боснії і Герцеговини та Хорватською радою оборони, з яких остання вийшла переможцем.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Rezultati lokalnih izbora 2016. za načelnika za općinu Kiseljak. izbori.ba. Процитовано 27. 11. 2016. 
  2. Naselje Kiseljak. nasbih.com. Процитовано 27. 11. 2016. 

Посилання[ред. | ред. код]