Лабаші-Мардук

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лабаші-Мардук
Народився 6 століття до н. е.
Помер 556 до н. е.
Вавилон, Хілла, Ірак
Країна Вавилон
Діяльність суверен
Посада Цар Вавилону[d]
Батько Нерґал-шар-уцур
Брати, сестри Навуходоносор III, Еннігальдіd і Валтасар

Лабаші-Мардук — цар Нововавилонського царства (квітень/травень - червень 556 до н. е.), з X Нововавилонської (халдейської) династії. Неповнолітній син Нерґал-шар-уцура.

Життєпис[ред. | ред. код]

У середині травня 556 до н. е. проти нього виступив інший претендент на престол — ставленик вавилонської знаті і жерців Набонід. Причому, одні міста Вавилонії визнавали царем Лабаші-Мардука, інші — Набоніда. У Вавилонії готова була спалахнути громадянська війна, але цього не сталося, так як в червні Лабаші-Мардук був убитий «друзями», бо, як каже Берос, «виявляв у багатьох відношеннях погані нахили», або, за словами Набоніда, «не вмів правити і проти волі богів сів на престол». Очевидно, юний цар став проявляти самостійний характер, всупереч очікуванням жерців — «друзів» його батька; він не вмів правити в їх дусі, а тому був ними усунутий. Царем Вавилона став Набонід.

Берос говорить, що Лабаші-Мардук правив 9 місяців, однак остання засвідчена дата правління Лабаші-Мардука — 13 червня 556 до н. е. Правда, цілком можливо, що Лабаші-Мардук був співправителем батька в останні місяці його життя.

Література[ред. | ред. код]