Лазебник Юхим Антонович

Лазебник Юхим Антонович
Лазебник Юхим Антонович
Народився	25 грудня 1911; село Боровикове, тепер Звенигородського району Черкаської області
Помер	25 жовтня 2006 (94 роки); місто Київ
Поховання	Байкове кладовище
Країна	Російська імперія; СРСР
Національність	українець
Діяльність	редактор, літературознавець
Alma mater	Криворізький державний педагогічний університет (1938) і КДУ імені Тараса Шевченка (1950)
Науковий ступінь	доктор філологічних наук[d] (1965)
Вчене звання	професор
Знання мов	російська
Заклад	Рудоуправління ім. Леніна, Рудоуправління ім. Ф. Е. Дзержинського, Червоний гірник, Комуніст, Волинь (газета, Луцьк), Волинський національний університет імені Лесі Українки, ЦК КПУ, Робітнича газета, СЖ СРСР і Київський національний університет культури і мистецтв
Членство	Національна спілка журналістів України і Q130335632? (1937)
Партія	КПРС
Родичі	Лазебник Юрій Станіславович
Діти	Лазебник Станіслав Юхимович
Нагороди
	; ; ;

Юхи́м Анто́нович Лазе́бник (25 грудня 1911(19111225), село Боровикове, тепер Звенигородського району Черкаської області — 25 жовтня 2006, місто Київ) — український журналіст, літературознавець, редактор газет. Голова Спілки журналістів України (1965—1966 роки). Доктор філологічних наук (1965), професор (1967).

Життєпис

Народився 25 грудня 1911 (7 січня 1912) року в селянській родині. У 1928—1932 роках — робітник копальні імені Леніна, у 1932—1934 роках — секретар комітету комсомолу на руднику імені Дзержинського в місті Кривому Розі на Дніпропетровщині.

З 1935 року перебував на журналістській роботі: літературний працівник, завідувач відділу Криворізької міської газети «Червоний гірник». Член ВКП(б) з 1937 року.

У 1937—1944 роках — співробітник республіканської газети «Комуніст».

Закінчив робітничий факультет, у 1938 році закінчив заочно три курси Криворізького педагогічного інституту Дніпропетровської області. У 1950 році закінчив екстерном Київський державний університет імені Тараса Шевченка.

У червні 1944 — листопаді 1952 року — відповідальний редактор Волинської обласної газети «Радянська Волинь». Одночасно, у 1951—1953 роках — старший викладач факультету мови і літератури Луцького державного педагогічного інституту імені Лесі Українки.

У листопаді 1952 — 1956 року — заступник завідувача відділу пропаганди і агітації ЦК КПУ.

У 1956—1973 роках — відповідальний редактор республіканської газети «Робітнича газета». Одночасно, від 1953 викладав у Київському державному університеті імені Тараса Шевченка: викладач, доцент, професор кафедри теорії та практики радянської преси.

У 1961 році захистив кандидатську дисертацію «Печать — острейшее оружие критики и самокритики», а у 1965 році — докторську дисертацію «Проблеми літературної майстерності в журналістиці».

У 1965—1966 роках — голова Спілки журналістів України.

У 1974—1992 роках — завідувач кафедри дитячої і юнацької літератури та бібліотечної роботи з дітьми Київського інституту культури. Досліджував проблеми історії та теорії журналістики й публіцистики.

Потім — на пенсії у місті Києві. Помер на 95-му році життя 25 жовтня 2006 року. Похований на центральній алеї Байкового кладовища разом з родиною (ділянка № 43а).

Родина

Син — дипломат Станіслав Лазебник (нар. 1937). Онук — дипломат, літературознавець Юрій Лазебник (1962—2021).

Нагороди

орден Трудового Червоного Прапора (4.05.1962)
орден «Знак Пошани» (23.07.1945)
орден «За заслуги» 3-го ст. (Україна) (1997)
медалі

Джерела