Лакей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Камердинер (у центрі) і лакей (праворуч) подають вино. Ілюстрація з книжки Генріха XXVIII Рейсса[de] Der korrekte Diener, Paul Parey Verlag, Berlin 1900; С. 21

Лаке́й (фр. laquais — «солдат», «слуга, прислуга») — слуга в домі господаря, шинку, готелі чи іншому публічному закладі[1].

Традиційним одягом лакеїв була ліврея. Старший лакей називався дворецьким.

У переносному сенсі слово «лакей» (а також «лакиза», «лакуза») означає «підлабузник»[1][2].

Примітки[ред. | ред. код]